Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.
That was the beginning of a long war between those who were loyal to Saul and those loyal to David. As time passed David became stronger and stronger, while Saul’s dynasty became weaker and weaker.
У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,
David’s Sons Born in Hebron
These are the sons who were born to David in Hebron:
The oldest was Amnon, whose mother was Ahinoam from Jezreel.
його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,
і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,
The fourth was Adonijah, whose mother was Haggith.
The fifth was Shephatiah, whose mother was Abital.
The fifth was Shephatiah, whose mother was Abital.
і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.
The sixth was Ithream, whose mother was Eglah, David’s wife.
These sons were all born to David in Hebron.
These sons were all born to David in Hebron.
І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.
Abner Joins Forces with David
As the war between the house of Saul and the house of David went on, Abner became a powerful leader among those loyal to Saul.
У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?
І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!
Abner was furious. “Am I some Judean dog to be kicked around like this?” he shouted. “After all I have done for your father, Saul, and his family and friends by not handing you over to David, is this my reward — that you find fault with me about this woman?
Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,
May God strike me and even kill me if I don’t do everything I can to help David get what the LORD has promised him!
щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!
I’m going to take Saul’s kingdom and give it to David. I will establish the throne of David over Israel as well as Judah, all the way from Dan in the north to Beersheba in the south.”
Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.
Ishbosheth didn’t dare say another word because he was afraid of what Abner might do.
І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.
Then Abner sent messengers to David, saying, “Doesn’t the entire land belong to you? Make a solemn pact with me, and I will help turn over all of Israel to you.”
І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.
“All right,” David replied, “but I will not negotiate with you unless you bring back my wife Michal, Saul’s daughter, when you come.”
І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!
І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.
Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.
Palti followed along behind her as far as Bahurim, weeping as he went. Then Abner told him, “Go back home!” So Palti returned.
І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.
Meanwhile, Abner had consulted with the elders of Israel. “For some time now,” he told them, “you have wanted to make David your king.
Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.
Now is the time! For the LORD has said, ‘I have chosen David to save my people Israel from the hands of the Philistines and from all their other enemies.’”
І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.
Abner also spoke with the men of Benjamin. Then he went to Hebron to tell David that all the people of Israel and Benjamin had agreed to support him.
І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.
When Abner and twenty of his men came to Hebron, David entertained them with a great feast.
І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.
Then Abner said to David, “Let me go and call an assembly of all Israel to support my lord the king. They will make a covenant with you to make you their king, and you will rule over everything your heart desires.” So David sent Abner safely on his way.
І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.
Joab Murders Abner
But just after David had sent Abner away in safety, Joab and some of David’s troops returned from a raid, bringing much plunder with them.
Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.
When Joab arrived, he was told that Abner had just been there visiting the king and had been sent away in safety.
І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.
Joab rushed to the king and demanded, “What have you done? What do you mean by letting Abner get away?
Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?
You know perfectly well that he came to spy on you and find out everything you’re doing!”
І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.
Joab then left David and sent messengers to catch up with Abner, asking him to return. They found him at the well of Sirah and brought him back, though David knew nothing about it.
І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.
When Abner arrived back at Hebron, Joab took him aside at the gateway as if to speak with him privately. But then he stabbed Abner in the stomach and killed him in revenge for killing his brother Asahel.
Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.
When David heard about it, he declared, “I vow by the LORD that I and my kingdom are forever innocent of this crime against Abner son of Ner.
Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!
А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.
So Joab and his brother Abishai killed Abner because Abner had killed their brother Asahel at the battle of Gibeon.
І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.
David Mourns Abner’s Death
Then David said to Joab and all those who were with him, “Tear your clothes and put on burlap. Mourn for Abner.” And King David himself walked behind the procession to the grave.
І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.
They buried Abner in Hebron, and the king and all the people wept at his graveside.
І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала [1] помирає Авенир?
Then the king sang this funeral song for Abner:
“Should Abner have died as fools die?
“Should Abner have died as fools die?
Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.
Your hands were not bound;
your feet were not chained.
No, you were murdered —
the victim of a wicked plot.”
All the people wept again for Abner.
your feet were not chained.
No, you were murdered —
the victim of a wicked plot.”
All the people wept again for Abner.
І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!
David had refused to eat anything on the day of the funeral, and now everyone begged him to eat. But David had made a vow, saying, “May God strike me and even kill me if I eat anything before sundown.”
І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.
This pleased the people very much. In fact, everything the king did pleased them!
І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.
So everyone in Judah and all Israel understood that David was not responsible for Abner’s murder.
І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,
Then King David said to his officials, “Don’t you realize that a great commander has fallen today in Israel?
і що я сьогодні є родичем і ставлеником царя, а ці мужі, сини Саруї, гірші за мене. Нехай віддасть Господь тому, хто чинить погане, за його злом.
And even though I am the anointed king, these two sons of Zeruiah — Joab and Abishai — are too strong for me to control. So may the LORD repay these evil men for their evil deeds.”