Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І довготривалою була війна між домом Саула та між домом Давида. І дім Давида поступав уперед і зміцнявся, а дім Саула відступав і слабшав.
Между домом Саула и домом Давида велась продолжительная война. Давид становился сильнее и сильнее, а дом Саула всё больше ослабевал.
У Хевроні в Давида народилися сини: його первородний був Амнон від Ахінооми з Єзраела,
У Давида родились сыновья в Хевроне. Первенец его был Амнон от Ахиноамы Изреелитянки.
його другий син — Далуя від Авіґеї, кармилійки, і третій — Авесалом, син Маахи, дочки Толмії, царя Ґесіра,
Второй сын — Далуиа был от Авигеи, вдовы Навала Кармилитянина. Третий — Авессалом, сын Маахи, дочери Фалмая, царя Гессурского.
і четвертий — Орнія, син Фенґіти, і п’ятий — Саватія від Авітали,
Четвёртый сын — Адония, сын Агиффы. Пятый — Сафатия, сын Авиталы.
і шостий — Єтераама, від Еґли, жінки Давида. Вони народилися в Давида в Хевроні.
Шестой — Иефераам. Его матерью была Эгла, жена Давида. Эти шестеро сыновей родились у Давида в Хевроне.
І сталося, коли була війна між домом Саула і між домом Давида, то Авенир був тим, хто утримував дім Саула.
Пока дома Саула и Давида враждовали между собой, Авенир становился более и более влиятельным в доме Саула.
У Саула була наложниця Ресфа, дочка Яла. І Мемфівостей, син Саула, сказав до Авенира: Як це ти ввійшов до наложниці мого батька?
У Саула была наложница, по имени Рицпа, дочь Айя. И сказал Иевосфей Авениру: "Почему ты спал с наложницей моего отца?"
І Авенир дуже розлютився через слова Мемфівостея. І сказав йому Авенир: Хіба я є псячою головою? Сьогодні я вчинив милосердя з домом твого батька Саула, а також з братами і знайомими, і не перейшов до дому Давида, а ти сьогодні шукаєш у мене несправедливості через жінку!
Авенир очень разгневался на слова Иевосфея и сказал: "Разве я собачья голова у Иуды? Я оказал милость Саулу, его семье и его друзьям. Я не предал тебя в руки Давида. А ты сейчас обвиняешь меня в грехе из-за женщины.
Це нехай учинить Бог Авенирові, і це нехай йому додасть, бо так, як поклявся Господь Давидові, так учиню йому в цей день,
Я обещаю — я сделаю, чтобы сбылось всё, что сказал Господь.
щоб забрати царство від дому Саула й підняти престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дана аж до Вирсавії!
Господь сказал, что отнимет царство у дома Саула и отдаст его Давиду. Господь укрепит трон Давида над Израилем и Иудеей, от Дана до Вирсавии. И пусть Бог накажет меня, если я этого не сделаю!"
Мемфівостей не зміг більше відповісти Авенирові й слова, тому що боявся його.
Иевосфей не мог возразить Авениру, ибо боялся его.
І Авенир відразу відіслав послів до Давида в Телам, де він перебував, кажучи: Склади зі мною твій завіт, і ось моя рука з тобою, щоби повернути до тебе весь дім Ізраїля.
Авенир отправил послов к Давиду сказать: "Чья это земля? Заключи со мной союз, и я помогу тебе стать правителем над всем народом Израиля".
І сказав Давид: Добре, я складу з тобою завіт, тільки я в тебе прошу одну річ, кажучи: Не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Мелхолу, дочку Саула, коли ти прийдеш побачити моє обличчя.
Давид ответил: "Хорошо, я заключу с тобой союз, но прошу тебя об одном: я не встречусь с тобой, если ты не приведёшь ко мне Мелхолу, дочь Саула".
І відіслав Давид послів до Мемфівостея, сина Саула, кажучи: Віддай мені мою жінку Мелхолу, яку я отримав за сто крайніх плотей филистимців!
Затем Давид отправил послов к Иевосфею, сыну Саула, сказать: "Отдай мне мою жену Мелхолу, которая была обещана мне. Я заплатил за неё сотней филистимских краеобрезаний".
І послав Мемфівостей, і взяв її в її чоловіка, у Фалтіїла, сина Селли.
И послал Иевосфей людей, чтобы забрать её от мужа Фалтия, сына Лаишева.
Її чоловік ішов з нею, плачучи за нею, аж до Варакіма. І сказав йому Авенир: Іди, повернися! І той повернувся.
Муж Мелхолы пошёл с ней. Плача, провожал он её до Бахурима. Но Авенир сказал Фалтию: "Возвращайся домой!" И тот возвратился.
І промовив Авенир до старійшин Ізраїля, кажучи: Учора й третього дня ви шукали Давида, щоб царював над вами.
Авенир обратился к старейшинам Израиля и сказал: "Вы хотели, чтобы Давид был царём над вами.
Тепер же вчиніть, бо Господь говорив до Давида, кажучи: Рукою мого раба Давида спасу Ізраїля з руки филистимців і з руки всіх їхніх ворогів.
Сделайте это сейчас! Господь говорил о Давиде, когда сказал: "Через раба моего Давида Я спасу Мой народ Израиля от руки филистимлян и от руки всех врагов его"".
І заговорив Авенир до вух Веніаміна. І пішов Авенир, щоб говорити до вух Давида в Хевроні все, що милим було в очах Ізраїля і в очах усього дому Веніаміна.
То же Авенир сказал и вениамитянам. Затем он пошёл в Хеврон рассказать Давиду всё, что хотели сделать Израиль и вся семья Вениамина.
І прийшов Авенир до Давида в Хеврон, а з ним — двадцять мужів. А Давид зробив бенкет Авенирові та мужам, які з ним.
Когда Авенир и с ним двадцать человек пришли в Хеврон, Давид устроил для них пир.
І промовив Авенир до Давида: Встану і піду, і зберу до мого володаря-царя весь Ізраїль, і складу з тобою завіт, і царюватимеш над усіма, над чим бажає твоя душа. І Давид відіслав Авенира, і він пішов у мирі.
И сказал Авенир Давиду: "Разреши мне пойти и собрать к господину моему царю весь народ Израиля, и они вступят с тобой в соглашение, и ты будешь править над ними, как душа твоя желает". Давид отпустил Авенира, и тот ушёл с миром.
І ось слуги Давида та Йоав приходили з подорожі й несли із собою численну здобич. Авенира не було з Давидом у Хевроні, бо він відіслав його і відпустив у мирі.
Иоав и слуги Давида вернулись из похода и принесли с собой много добра, захваченного у врагов. Но Авенира уже не было с Давидом в Хевроне, так как Давид отпустил его, и он ушёл с миром.
Йоав і все його військо прийшли, і сповістили Йоавові, кажучи: До Давида приходив Авенир, син Нира, і він його відіслав, і той відійшов у мирі.
Когда Иоав и всё войско, ходившее с ним, пришли, ему сказали, что к царю приходил Авенир, сын Нира, и что царь отпустил его с миром.
І ввійшов Йоав до царя, і сказав: Що це вчинив ти? Ось до тебе приходив Авенир, тож навіщо ти його відіслав, і він відійшов у мирі.
Иоав пришёл к царю и сказал: "Что же ты сделал? К тебе приходил Авенир, а ты дал ему уйти! Почему?
Хіба ти не знаєш злоби Авенира, сина Нира, що він прийшов, щоб тебе обманути і пізнати твій вихід і твій вхід, і пізнати все, що ти чиниш?
Ты знаешь Авенира, сына Нира. Он приходил обмануть тебя. Он приходил узнать выходы твои и входы и разведать о том, что ты делаешь".
І повернувся Йоав від Давида, і відіслав послів за Авениром, і повертають його від джерела Сеірама. А Давид не знав.
Иоав ушёл от Давида и послал гонцов за Авениром, и они привели его от родника Сира. Но Давид ничего не знал об этом.
І повернувся Авенир у Хеврон, і звернув його Йоав на сторону від брами, щоб говорити з ним, роблячи засідку, а там ударив його в живіт, і він помер за кров Асаїла, брата Йоава.
Когда Авенир возвратился в Хеврон, Иоав отвёл его внутрь ворот, чтобы поговорить с ним наедине. И там Иоав поразил Авенира в живот, и Авенир умер за кровь Асаила, брата Иоава.
Після цього почув Давид і сказав: Невинний я і моє царство перед Господом навіки за кров Авенира, сина Нира.
Позже, когда Давид услышал об этом, он сказал: "Невинен я и царство моё вовек перед Господом в смерти Авенира, сына Нира.
Нехай зійде вона на голову Йоава і на весь дім його батька, і в домі Йоава хай не переведеться той, хто має хворобливі виділення, і прокажений, хто тримає палицю, і хто поляже від меча, і кому бракує хліба!
Иоав и вся семья его отца отвечают за это. Пусть дом Иоава никогда не остаётся без прокажённого, или опирающегося на посох, или падающего от меча, или не имеющего хлеба!"
А Йоав і його брат Авесса зробили засідку на Авенира за те, що він убив Асаїла, їхнього брата, у Ґаваоні на війні.
Иоав и брат его Авесса убили Авенира за то, что он убил их брата Асаила в сражении у Гаваона.
І промовив Давид до Йоава і до всього народу, який з ним: Роздеріть ваш одяг і підпережіться мішковиною, і оплакуйте Авенира! І цар Давид ішов за марами.
Затем Давид сказал Иоаву и всем, кто был с ним: "Разорвите свои одежды, оденьтесь в одежды печали и оплакивайте Авенира". Царь Давид шёл за гробом.
І ховають Авенира в Хевроні. Цар підвищив свій голос і заплакав над його гробницею, і весь народ плакав над Авениром.
Когда хоронили Авенира в Хевроне, царь громко плакал у могилы Авенира, а вместе с ним плакал и весь народ.
І заплакав цар над Авениром, і сказав: Хіба смертю Навала [1] помирає Авенир?
Царь оплакивал Авенира и пел песню печали: "Должен ли был Авенир умереть, как глупец?
Твої руки не були зв’язані, твої ноги — не в колодках. Не прийшов ти, як Навал, ти впав перед синами несправедливості! І весь народ зібрався оплакувати його.
Руки твои не были связаны, и ноги твои не были в оковах. Нет, Авенир, ты пал от руки злодея". И весь народ снова стал оплакивать Авенира.
І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!
Весь день люди приходили к Давиду и предлагали ему что-нибудь поесть. Но Давид дал клятву, сказав: "Пусть Бог накажет меня и принесёт мне много бед, если до захода солнца я притронусь к хлебу или другой еде".
І весь народ пізнав, і милим було перед ними все, що зробив цар перед народом.
И весь народ узнал об этом, и понравилось им это, как нравилось всё, что делал царь.
І пізнав увесь народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя вийшов наказ убити Авенира, сина Нира.
В тот день все иудеи и весь Израиль поняли, что царь не принимал участия в убийстве Авенира, сына Нира.
І промовив цар до своїх слуг: Хіба ви не знаєте, що великий проводир у цей день упав у Ізраїлі,
И сказал царь своим людям: "Вы знаете, что сегодня в Израиле пал великий вождь.