Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І знову зібрав Давид кожного молодця з Ізраїля, якихось сімдесят тисяч.
І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлї, трийцять тисяч.
Давид піднявся і пішов, і весь народ, який з ним, і дехто з володарів Юди, коли він ішов, щоб забрати звідти Божий ковчег, над яким прикликається Ім’я Господа сил, Який перебуває над херувимами.
І пустивсь Давид і всї люде, що мав при собі з мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при нїй взивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,
І взяли Господній ковчег на нового воза, забрали його з дому Амінадава, що на горі. Оза та його брати, сини Амінадава, скеровували віз
І поставили Божу скриню на нову колесницю і вивезли її з Аминадабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.
із ковчегом, а його брати йшли перед ковчегом.
А коли їхали з скринею Господньою з дому Аминадабового, що наверх гори Габаа, йшов Ахіа навперід ковчега.
Давид та ізраїльські сини танцювали перед Господом з настроєними гуслами — із силою, з піснями, з арфами, із сопілками, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
Давид же і всї сини Ізрайлеві йграли перед Господом на всяких музичних приборах із дерева кипарисового, і на цитрах, гарфах, бубнах, гуслах й цимбалах.
Вони прийшли до току Нодава, а Оза простягнув свою руку до Божого ковчега, щоб його підтримати, і схопив його, аби утримати його, тому що його перехилив бичок.
Як же дойшли до току Нахонового, ухопив Оза за Божу скриню щоб її придержати, бо воли зноровились і нахилили її.
А Господь розлютився на Озу, і його там уразив Бог, і там, біля Господнього ковчега перед Богом, він помер.
І запалав Господень гнїв на Озу й вбив його там на місцї Господь за його сьмілость, і він умер таки коло скринї.
І Давид занепав духом через те, що Господь побив Озу. І те місце назвали: Побиття Ози, аж до цього дня.
І зажуривсь Давид тяжко, що Господь убив Озу. Місце се називаєсь "Убиттє Ози" й по сей день.
І Давида охопив страх перед Господом у той день, і він говорив: Як увійде до мене Господній ковчег?
І злякся того дня Давид перед Господом і промовив: Як же ж то ввійти скринї Господнїй до мене?
І не забажав Давид перенести до себе, у місто Давида, ковчег Господнього завіту, тож Давид завернув його до дому Аведдара, ґеттейця.
І не було Давидові втїхи в тому, щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелїв завезти її в господу Обедедома Гетїя.
І Господній ковчег перебував у домі Аведдара, ґеттейця, три місяці. А Господь поблагословив увесь дім Аведдара і все, що в нього.
І перебувала скриня Господня в дому Обедедома Гетїя три місяцї, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.
І цареві Давидові сповістили, переказуючи: Господь поблагословив дім Аведдара і все, що в нього, через Божий ковчег! І тоді Давид пішов, і з радістю супроводив Господній ковчег з дому Аведдара в місто Давида.
Як же сказано цареві Давидові: Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, задля Божої скринї, то пійшов Давид, та й перенїс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.
З ним були сім хорів, які несли ковчег, і жертва — теля та ягня.
І за кожним разом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.
А Давид грав перед Господом на настроєних гуслах, і він був одягнений у шляхетне вбрання.
Сам же Давид плясав із усієї сили перед Господом, а був при тому підперезаний лняним ефодом.
Тож Давид і весь дім Ізраїля принесли Господній ковчег з гуканням і зі звуком труби.
Так переносили Давид і ввесь дом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.
І сталося, коли несли ковчег до міста Давида, Мелхола, дочка Саула, поглянула крізь вікно і побачила царя Давида, який танцював і скакав перед Господом, і відчула до нього зневагу у своєму серці.
Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серцї погорду до його.
А Господній ковчег принесли і помістили його на його місце посеред намету, який для нього спорудив Давид. І Давид приніс всепалення і мирну жертву перед Господом.
І принесли скриню Господню, й поставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і принїс Давид перед Господом усепаленнє й жертву мирну.
І завершив Давид приношення всепалення і мирної жертви, і поблагословив народ в Ім’я Господа сил.
А скінчивши Давид приношеннє всепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.
І вділив усьому народові для всієї сили-силенної Ізраїля, від Дана аж до Вирсавії, від чоловіка аж до жінки, кожному буханець хліба, частину печеного на вогні та пирога зі сковороди. І весь народ, кожний з них, пішов до свого дому.
І роздав усьому народові, всьому Ізраїлеві, чоловікам і жінкам, кожному по книшу, й по кусневі печенї та пирогові смаженому в олїї, й розійшлись усї по домах.
Повернувся і Давид, щоб поблагословити свій дім, а назустріч Давидові вийшла Мелхола, дочка Саула, і поблагословила його, і сказала: Як прославився сьогодні ізраїльський цар, який сьогодні оголився на очах рабинь, своїх слуг, так, як оголюється хіба-що [1] хтось із танцюристів!
Як прийшов же додому Давид привітати родину свою, зустріла Давида Саулова дочка, Мелхола, словами: Але ж бо й поважно виступав сьогоднї царь Ізрайлїв, обнажуючись перед очима служебок підданих своїх, як обнажуєсь хиба який пустяка-весельчак.
А Давид промовив до Мелхоли: Танцюватиму перед Господом! Благословенний Господь, Який вибрав мене замість твого батька і замість усього його дому, щоб поставити мене проводирем над Своїм народом, над Ізраїлем, тож скакатиму і танцюватиму перед Господом!
І відказав Давид Мелхолї: Перед Господом, що волїв вибрати мене нїж отця твого й ввесь дом його, та поставив мене князем над народом Господнїм, над Ізраїлем, перед тим Господом я буду плясати й грати;
І знову так відкриюся, і буду поганим у твоїх очах, і буду з молодими, з якими, як сказала ти, я прославився!
А навіть впокорюсь і буду понижувати себе ще більш нїж сьогоднї в очах моїх, а в служебок, що ти про них кажеш, я ще більшої зажию слави.