Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Цариця Сави, почувши про ім’я Соломона та Ім’я Господа, прийшла випробувати його загадками.
Як же перечула цариця Сабська чутку про славу Соломонову в імя Господнє, прибула вона випробувати його загадками.
Вона прибула в Єрусалим з дуже великим супроводом і верблюдами, які несли пахощі, дуже багато золота та дорогоцінного каміння. І вона прибула до Соломона, і говорила з ним про все, що було на її серці.
Прибула ж вона в Ерусалим з вельми великим двором, а верблюди несли пахощі й премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, бесїдувала вона з ним про все, що мала на серцї.
А Соломон дав їй пояснення на всі її питання. Не було питання, яке залишилося поза увагою царя, на яке він не відповів їй.
А Соломон давав їй відповідь на всї її питання. Не було нїчого недовідомого цареві, чого б він їй не вияснив.
Тож цариця Сави побачила всю мудрість Соломона і дім, який він збудував,
Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував,
їжу Соломона, місце перебування його слуг і поведінку обслуговуючих його, його одяг, його виночерпіїв і його всепалення, яке приносив у Господньому домі. І вона вийшла із себе.
І наїдки до його столу, житла дворян його й стрійність слуг його й їх одїж, й пивничників його, та всепалення його, що він приносив у храму Господньому, то й не стямилась;
Вона промовила до царя Соломона: Правдивим є слово, яке я почула в моїй землі про твоє слово і про твою мудрість.
Та й сказала цареві: Щира правда була все те, що менї переказано в моїй землї про твої обставини й про твою мудрість.
Я ж не повірила сказаному мені, доки я не прийшла, і доки мої очі не побачили. І ось, не становить і половини те, що мені сповістили! Своїм добром ти перевершив усі ті чутки, які я почула в моїй землі.
Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула.
Блаженні твої жінки, блаженні твої слуги, ті, які постійно стоять перед тобою, які чують усю твою мудрість!
Щасливі люде твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудростї твоєї!
Нехай буде благословенний Господь, Твій Бог, Який забажав тебе, щоб посадити тебе на троні Ізраїля. Тому що Господь полюбив Ізраїля, щоб закріпити навіки, і поставив тебе царем над ними, аби чинити суд у справедливості та в їхніх присудах!
Хвала Господеві, Богу твойму, що йому було залюбки посадити тебе на престолї Ізрайлевому. Віковічно влюбив Господь Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.
І вона передала Соломонові сто двадцять талантів золота і дуже багато пахощів і дорогоцінного каміння. Більше ніколи не прибувало так багато таких пахощів, як ті, що дала цариця Сави цареві Соломону.
І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.
(А корабель Хірама, який постачав золото із Суфіра, доставив дуже багато нетесаного дерева і дорогоцінного каміння.
А кораблї Гирамові, що привозили золото з Офира, привезли з Офира велике множество червоного дерева й благородного каміння.
І цар зробив з нетесаного дерева підпори для Господнього дому і дому царя, а також сопілки і гусла для співаків. Таке нетесане дерево більше не прибувало в землю й ніде не появлялося аж до цього дня).
І поробив царь із червоного дерева поруччя до храму Господнього й про царську палату, й псалтирі й гуслі для сьпівців. Нїколи не привожено такого червоного дерева, й не видано по сей день.
Цар Соломон дав цариці Сави все, що вона забажала, що попросила, крім усього того, чим він її раніше обдарував щедрою рукою царя Соломона. І вона повернулася, і прибула у свою землю, — вона і всі її слуги.
І дав царь Соломон царицї Сабській усього, чого жадала й прохала, понад те, що їй дарував як гостинець царський. І пустилась вона в дорогу додому, вона й вся прислуга її.
А вага золота, принесеного Соломонові протягом одного року, була шістсот шістдесят шість талантів золота,
І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів,
крім податку підлеглих, купців і всіх царів, які на другому боці, та сатрапів землі.
Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських.
Соломон зробив триста золотих кованих списів, — триста золотих пішло на один спис;
І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит;
і триста золотих кованих щитів, — триста мін [1] золота пішло на один щит, і помістив їх у домі з ліванського лісу.
До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому.
Цар зробив великий трон зі слонової кості, і покрив його чистим золотом.
Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.
Трон мав шість сходин, рельєфи телят на троні, ззаду нього, а з обох сторін біля місця для сидіння — підпори для руки, і два леви, які стояли поряд з підпорами для руки,
Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів.
і дванадцять левів, які стояли на шістьох сходинах — звідси і звідти. Не було такого в жодному царстві!
Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві.
Весь посуд для пиття в Соломона був золотий, і умивальники — золоті, і все обладнання дому з ліванського лісу обложене золотом. Срібла не було, бо в дні Соломона з ним не рахувалися.
І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що;
Оскільки в царя був тарсійський корабель у морі з кораблями Хірама, то раз на три роки прибував до царя корабель з Тарсіса із золотом, сріблом, шліфованим і висіченим камінням.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
22a Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним 22b увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. 22c А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.
Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави.
І Соломон став великий багатством і мудрістю — понад усіх царів землі.
Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю.
І всі царі землі шукали зустрічі із Соломоном, щоб почути його мудрість, яку Господь вклав у його серце.
І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце.
І вони (кожний з них) приносили свої дари: золотий посуд і одяг, миро, пахощі, коней і ослів, — з року в рік.
При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року.
І в Соломона було чотири тисячі кобил для колісниць і дванадцять тисяч кінноти, і він розмістив їх у містах для колісниць і в Єрусалимі із царем. 26a Він був володарем усіх царів від ріки аж до землі филистимців, і аж до границь Єгипту.
І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі.
І цар зробив у Єрусалимі золото і срібло, наче звичайне каміння, а кедри зробив, наче сикомори, яких на рівнині безліч.
І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях.
А вивіз коней Соломона здійснювали з Єгипту і з Текуї, купці царя брали їх з Текуї за ціну.
А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату.
І те, що виходило з Єгипту: колісниці — за сто срібняків, а кінь — за п’ятдесят срібняків. І так для всіх царів хетів і царів Сирії — вони приходили морем.
За колесницю плачено в Египтї шістьсот срібних секлів, а за коня по сто й патьдесять. Сим робом продавали конї всї царі Гетїйські й царі Арамейські.