Цар Ровоам пішов до Сікіми, бо весь Ізраїль прийшов до Сікіми, щоб настановити його царем.

І народ звернувся до царя Ровоама, кажучи:

Твій батько зробив наше ярмо тяжким, а ти тепер полегши рабство твого батька від тягаря і від його тяжкого ярма, яке він наклав на нас, і ми тобі служитимемо!

А він сказав їм: Розійдіться на три дні, а тоді повернетеся до мене! І вони розійшлися.

А цар сповістив старійшинам, які стояли перед його батьком Соломоном, ще коли він був живим, запитуючи: Як ви радите? Яку відповідь мені дати цьому народові?

А вони сказали йому, радячи: Якщо в цей день будеш рабом цьому народові, служитимеш їм і скажеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами на всі дні.

Та він залишив пораду старійшин, яку вони йому дали, і вирішив порадитися зі слугами, вигодуваними з ним, які стояли перед його обличчям.

І він сказав їм: А ви що порадите, і яку мені дати відповідь цьому народові, який заговорив до мене, прохаючи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав на нас!

А слуги, вигодувані з ним, які стояли перед ним, сказали йому, радячи: Ось що скажеш цьому народові, який говорив тобі, прохаючи: Тяжким зробив твій батько наше ярмо, а ти тепер полегши нам! — так скажеш їм: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька!

Тож тепер, мій батько наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

На третій день увесь Ізраїль прийшов до царя Ровоама, як цар і сказав їм, промовляючи: Поверніться до мене третього дня.

І цар відповів народові суворо (Ровоам відкинув пораду старійшин, яку ті йому дали,

а промовив до них за порадою слуг), говорячи: Мій батько зробив ваше ярмо тяжким, а я додам до вашого ярма! Мій батько карав вас бичами, а я вас каратиму скорпіонами!

І не послухався цар народу, бо зміна була від Господа, щоби збулося Його слово, яке Він промовив через Ахію, силонійця, про Єровоама, сина Навата.

І весь Ізраїль побачив, що цар їх не послухав, і відповів народ цареві, кажучи: Яка нам частка в Давиді? Немає нам спадку в сині Єссея! Відійди, Ізраїлю, до твоїх помешкань! Тепер, Давиде, паси свій дім! Й Ізраїль відійшов до своїх помешкань.

І цар послав Адонірама, який був над податками, та весь Ізраїль побив його камінням, і він помер. Тож цар Ровоам поспішив піднятися, щоб втекти в Єрусалим.

Відтоді Ізраїль відступив від дому Давида — аж до цього дня.

І сталося, коли весь Ізраїль почув, що Єровоам повернувся з Єгипту, то вони послали й покликали його на збори, і настановили його царем над Ізраїлем. А за домом Давида не було нікого іншого, за винятком скіпетра Юди і Веніаміна.

Тоді Ровоам прибув у Єрусалим, і скликав збори Юди і скіпетра Веніаміна, сто двадцять тисяч молодців, які здатні вести війну, щоб воювати з домом Ізраїля, аби повернути царство Ровоамові, синові Соломона.

Та до Самея, Божого чоловіка, було промовлене слово Господнє:

Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, та всьому дому Юди, Веніаміна і народові, який залишився, промовляючи:

Так говорить Господь: Ви не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене сталася ця справа! І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, — щоб іти за Господнім словом.
24a А цар Соломон спав зі своїми батьками, — він був похований зі своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам, його син, замість нього в Єрусалимі, бувши шістнадцятилітнього віку, коли він зацарював. Дванадцять років він царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Наанана, дочка Анана, сина Нааса, царя синів Аммона. І він чинив погане перед Господом, і не пішов дорогою Давида, свого батька.
24b І був чоловік з гори Єфрема, раб Соломона, його ім’я — Єровоам, а ім’я його матері — Саріра, жінка-розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що на горі Єфрема, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Єфрема, він замкнув мури міста Давида і підносився на царство. 24c А Соломон розшукував його вбити, тож він злякався і втік до Сусакіма, царя Єгипту, і був з ним, аж доки не помер Соломон. 24d Єровоам почув у Єгипті, що Соломон помер, і сказав до вух Сусакіма, царя Єгипту, прохаючи: Відішли мене, і я піду до своєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь-яке прохання, і тобі дам. 24e І Сусакім дав Єровоамові Ану, старшу сестру своєї жінки Текеміни, — йому за жінку. Вона була великою серед дочок царя і народила Єровоамові його сина Авію. 24f І сказав Єровоам Сусакімові: Направду відпусти мене, і піду. І Єровоам вийшов із Єгипту, і пішов у землю Саріри, що на горі Єфрема. І зібрався туди весь скіпетр Єфрема. І там Єровоам збудував замок.
24g І захворіла його дитина дуже тяжкою хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав своїй жінці Ані: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. 24h І був чоловік у Силомі на ім’я Ахія, і він був шістдесятилітнього віку, і Господнє слово було з ним. І сказав Єровоам своїй жінці: Встань і візьми у свою руку хліба для Божого чоловіка, паляниці для його дітей, виноград і посудину меду. 24i Тож жінка встала і взяла у свою руку хліба, дві паляниці, виноград і посудину меду для Ахії. А чоловік був старий, і його очі стали темними, так що він не бачив. 24k І вона піднялася із Саріри, і пішла. І сталося, коли вона входила в місто, до Ахії, силонійця, то Ахія сказав своєму слузі: Вийди назустріч Ані, жінці Єровоама, і скажеш їй: Увійди і не стій, бо так каже Господь: Погане Я нашлю на тебе! 24l І ввійшла Ана до Божого чоловіка, і Ахія сказав їй: Навіщо ти мені принесла хліб, паляниці, виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від Мене, і буде, коли ти входитимеш через браму до Саріри, твої служниці вийдуть тобі назустріч і скажуть тобі: Дитина померла! 24m Бо так говорить Господь: Ось Я вигублю в Єровоама кожного, хто мочиться до стіни, і померлі Єровоама, які будуть в місті, їх з’їдять пси, а мертвого, який у полі, склюють небесні птахи. А дитину оплакуватимуть: Горе, Господи! — бо в ньому знайдено добре слово, в Господі. 24n І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, то дитина померла, і назустріч вирвався крик.
24o І Єровоам пішов до Сікіми, що на горі Єфрема, і зібрав там племена Ізраїля. Туди пішов і Ровоам, син Соломона. І було Господнє слово до Самеї, еламійця, яке наказувало: Візьми собі новий одяг, який ще не був у воді, і розірви його на дванадцять частин, і даси Єровоамові, і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частин, щоб одягнутися! І Єровоам узяв. А Самея сказав: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля!
24p І сказав народ Ровоаму, синові Соломона: Твій батько зробив тяжким своє ярмо на нас і тягарем для нас зробив їжу свого столу. Тепер же, якщо ти нам облегшиш, то тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні, і відповім вам слово. 24q І сказав Ровоам: Приведіть мені старійшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові на третій день. І говорив Ровоам до їхніх вух так, як послав до нього народ, і сказали старійшини народу: Так промовив до тебе народ. 24r Та Ровоам відкинув їхню раду, — не милою вона була перед ним. І він послав, і привів вихованих з ним, і сказав їм таке: Таке послав до мене народ, кажучи. А виховані з ним юнаки сказали: Так промовиш до народу, заявляючи: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька! Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами! 24s І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так, як йому порадили виховані з ним молодці. 24t І весь народ, як один чоловік, промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали, вигукуючи: Немає нам частки в Давиді, ні спадку в сині Єссея! По своїх наметах, Ізраїлю, бо цей чоловік не буде нам за володаря чи за проводиря! 24u І розійшовся весь народ із Сікіми, і кожний пішов до своїх поселень. І Ровоам залишився непохитним, він відійшов, піднявся у свою колісницю та ввійшов у Єрусалим, а за ним попрямував увесь скіпетр Юди і весь скіпетр Веніаміна.
24x І сталося, коли наставав новий рік, Ровоам зібрав усіх мужів Юди та Веніаміна і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. 24y І було Господнє слово до Самея, Божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові, цареві Юди, і всьому домові Юди, Веніаміна і народові, який залишився, кажучи: Так говорить Господь: Не підете і не воюватимете з вашими братами, синами Ізраїля! Нехай кожний повернеться до свого дому, бо від Мене збулася ця справа! 24z І прислухалися до Господнього слова, і зупинилися, щоб не йти, згідно з Господнім словом.

Єровоам збудував Сікім, що на горі Єфрема, і оселився в ньому. І вийшов звідти, і поселився у Фануїлі.

І сказав Єровоам у своєму серці: Ось тепер царство повернеться до дому Давида!

Якщо цей народ піде в Єрусалим, щоб приносити жертви в Господньому домі, то серце народу повернеться до Господа та до їхнього володаря Ровоама, царя Юди, а мене вб’ють!

Тож цар зібрав нараду, пішов і зробив дві золоті телиці, і сказав народові: Досить вам ходити в Єрусалим. Ось, Ізраїлю, твої боги, які вивели тебе з Єгипетської землі!

І він поставив одну теличку у Ветилі, а одну поставив у Дані.

І ця справа була гріхом. І народ ходив перед одну з них аж до Дана.

І він побудував доми на висотах і зробив священиками якусь частину народу — тих, які не були із синів Левія.

І Єровоам влаштував свято у восьмому місяці, на п’ятнадцятий день місяця згідно зі святом, яке відзначали в землі Юди, і пішов до жертовника, який зробив у Ветилі, щоб принести жертву телицям, які зробив, і він настановив у Ветилі священиків для високих місць, які зробив.

І він пішов до жертовника, який зробив, у восьмому місяці на п’ятнадцятий день (у свято, яке запровадив за своїм серцем, — влаштував свято синам Ізраїля), і підійшов до жертовника, щоб принести жертву.