Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І ось з Юди до Ветилю за Господнім словом прийшов Божий чоловік, а Єровоам стояв біля жертовника, щоб принести жертву.
А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при же́ртівнику, щоб кадити.
А той закликав до жертовника Господнім словом, проголошуючи: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось у домі Давида син народжується, його ім’я — Йосія, і він принесе в жертву на тобі священиків високих місць, які приносять на тобі жертву, і спалить на тобі кості людей!
І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі.
І в той день дав ознаку, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, проголошуючи: Ось розвалиться жертовник і проллється жир, який на ньому!
І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“
І сталося, коли цар Єровоам почув слова Божого чоловіка, сказані над жертовником, що у Ветилі, то цар простягнув свою руку від жертовника, наказуючи: Схопіть його! І ось його рука, яку він простягнув проти нього, усохла, і він не міг повернути її до себе.
І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе.
І як ознака, яку дав Божий чоловік за Господнім словом, жертовник розвалився, і жир із жертовника пролився.
А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
І цар Єровоам сказав Божому чоловікові: Помолися до обличчя Господа, твого Бога, і нехай повернеться до мене моя рука! І Божий чоловік помолився до обличчя Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як перед тим.
А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
І цар промовив до Божого чоловіка: Зайди зі мною в дім, пообідай і я дам тобі дари!
І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“
Та Божий чоловік сказав цареві: Якщо й даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці!
А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!..
Адже так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш хліба, не питимеш води і не повернешся дорогою, якою прийдеш.
Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“
І він пішов іншою дорогою, і не повернувся дорогою, якою прибув до Ветиля.
І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
А у Ветилі жив один старий пророк, і прийшли його сини та розповіли йому про всі діла, які вчинив Божий чоловік у той день у Ветилі, і слова, які він промовив до царя. І повернули обличчя їхнього батька.
А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові.
І їхній батько сказав їм, запитуючи: Якою дорогою пішов він? І його сини показали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, котрий прийшов із землі Юди.
I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“ А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
І він сказав своїм синам: Засідлайте мені осла! Тож засідлали йому осла, і він сів на нього,
І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“ І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
пішов за Божим чоловіком і знайшов його, коли той сидів під дубом, і сказав йому: Чи ти є Божий чоловік, який прийшов із землі Юди? А той відповів йому: Я.
І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“ А той відказав: „Я“.
І сказав йому: Іди зі мною та з’їси хліба.
І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“
Він же сказав: Не можу повернутися з тобою! Не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці,
А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
бо так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш там хліба, не питимеш там води і не повернешся дорогою, якою ти прийшов!
Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“
А він сказав йому: І я є пророком, так, як ти, і ангел промовив до мене Господнім словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і нехай їсть хліб і п’є воду! Та він обманув його.
А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду!
І він повернув його, і той попоїв хліба і випив води в його домі.
І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду.
І сталося, коли вони сиділи за столом, було Господнє слово до пророка, який його повернув,
І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́.
і він промовив до Божого чоловіка, котрий прийшов із землі Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Через те, що ти збунтувався проти Господнього слова і не виконав заповіді, яку тобі заповів Твій Господь Бог,
І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
а повернувся, їв хліб і пив воду в цьому місці, про яке Я сказав тобі, наказуючи: Не їстимеш хліба і не питимеш води! — твоє тіло не ввійде в гробницю твоїх батьків.
і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“
І сталося після того, як вони поїли хліба та попили води, то засідлали йому осла, і він повернувся.
І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його.
І він пішов, та в дорозі натрапив на нього лев і його загриз. І його тіло було покинене на дорозі, і осел стояв над ним, а лев стояв біля тіла.
І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі.
І ось проходили мужі, і побачили труп, покинений на дорозі, і лева, який стояв біля мерця. Тож увійшли і заговорили в місті, де жив старий пророк.
Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк.
І почув той, хто повернув його з дороги, і сказав: Це — Божий чоловік, який збунтувався проти Господнього слова.
І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“.
І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали.
І він пішов, і знайшов його труп, покинений на дорозі, а також осла і лева, який стояв біля трупа, та лев не їв трупа Божого чоловіка й не розірвав осла.
І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла.
І взяв пророк труп Божого чоловіка, і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати
І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
у своєму гробі. І оплакували його: Горе, брате!
І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“
І сталося після того, як закінчили оплакувати, то він сказав своїм синам, заповідаючи: Коли я помру, то поховайте мене в цій гробниці, в якій похований Божий чоловік, покладіть мене біля його костей, щоб мої кості врятувалися з його кістьми.
І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості!
Адже неодмінно збудеться [1] сказане ним, що він прорік Господнім словом над вівтарем, який у Ветилі, і над домами на висотах, які в Самарії.
Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“
Але і після цієї події Єровоам не відвернувся від свого зла, повернувся і зробив із частини народу священиків для висот. Хто бажав, того він освячував, і такий ставав священиком на висотах.
По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків.