Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • І промовив Ілля, пророк, тесвітянин з Тесвони ґалаадської, до Ахава: Нехай живе Господь, Бог сил, Бог Ізраїля, перед Яким я стою, якщо в цьому році буде роса і дощ! Але хіба що за словом моїх уст!
  • Илия из Тишбы, что в Галааде,99 сказал Ахаву:
    — Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
  • І прийшло Господнє слово до Іллі:
  • К Илии было слово Господа:
  • Іди звідси на схід і сховайся біля потоку Хоррат, що перед Йорданом.
  • — Уходи отсюда, поверни на восток и спрячься у реки Керита, что к востоку от Иордана.
  • І станеться, що питимеш з потоку воду, а крукам заповідаю прогодувати тебе там.
  • Из реки ты будешь пить, а кормить тебя Я повелел воронам.
  • І вчинив Ілля за словом Господа, і поселився біля потоку Хоррат перед Йорданом.
  • И он сделал, как сказал ему Господь. Он пошел к реке Кериту, что к востоку от Иордана, и остался там.
  • І круки приносили йому хліб вранці й м’ясо ввечері, а з потоку він пив воду.
  • Вороны приносили ему хлеб и мясо утром и вечером, а пил он из реки.
  • І сталося, що через певний час, потік висох, бо на землі не було дощу.
  • Через некоторое время река пересохла, потому что в стране не было дождя.
  • І було Господнє слово до Іллі:
  • Тогда к нему было слово Господа:
  • Уставай і йди в Сарепту сидонську. Ось Я дав там вказівку жінці-вдові тебе прогодувати!
  • — Теперь ступай в Сарепту,100 что близ Сидона, и живи там. Я повелел одной вдове кормить тебя.
  • І він устав, і прийшов у Сарепту, до брами міста, і ось там жінка-вдова збирала дрова. Тож Ілля гукнув їй услід, звертаючись до неї: Принеси мені трохи води в глечику, щоб напитися!
  • И он пошел в Сарепту. Когда он подошел к воротам города, там была вдова, которая собирала дрова. Он позвал ее и сказал:
    — Принеси мне в сосуде немного воды попить.
  • І вона пішла взяти глечик, а Ілля закричав за нею, гукаючи: Візьми для мене і шматок хліба у свою руку!
  • Когда она пошла, он окликнул ее и сказал:
    — Принеси мне и кусок хлеба.
  • А жінка сказала: Нехай живе Господь, Бог твій, якщо є в мене хліб, але хіба тільки пригорща борошна у відрі й трохи олії в посудині. І ось я назбираю два полінця, піду і спечу це собі та моїм дітям, тож ми з’їмо і помремо.
  • — Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог, — ответила она, — у меня нет хлеба — лишь пригоршня муки в кадке да немного масла в кувшине. Вот возьму пару поленьев и пойду, приготовлю из этой муки еду для себя и для сына. Съедим это, а потом и умрем.
  • І сказав їй Ілля: Кріпися, увійди і зроби за своїм словом. Але спочатку зроби мені з того малу паляницю і винесеш мені, собі ж і своїм дітям зробиш пізніше.
  • Илия сказал ей:
    — Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
  • Бо так говорить Господь: Борошно у відрі не закінчиться, і в посудині олії не убуватиме аж до дня, коли Господь пошле на землю дощ!
  • Ведь так говорит Господь, Бог Израиля: «Мука в кадке не переведется и масло в кувшине не кончится до того дня, когда Господь пошлет на землю дождь».
  • Жінка пішла і зробила. Тож і він їв, і вона та її діти.
  • Она пошла и сделала так, как сказал ей Илия. И каждый день у нее, у Илии и у ее семьи была пища.
  • І борошно у відрі не закінчилося, і в посудині олії не стало менше — за Господнім словом, яке Він сказав через Іллю.
  • Мука в кадке не переводилась и масло в кувшине не кончалось — по слову Господа, сказанному Илией.
  • І сталося після цього, що захворів син жінки, господині дому, і його хвороба була дуже тяжка, аж доки не забракло в ньому духу.
  • Через некоторое время сын той женщины, хозяйки дома, заболел. Ему становилось все хуже и хуже, и наконец он перестал дышать.
  • І вона промовила до Іллі: Що мені й тобі, чоловіче Божий? Чи ти ввійшов до мене, щоби згадати мої несправедливості та вбити мого сина?
  • Тогда она сказала Илии:
    — Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
  • І сказав Ілля жінці: Дай мені твого сина. І він узяв його з її грудей і поніс його на горище, на якому він перебував, і поклав його на своє ліжко.
  • — Дай мне своего сына, — ответил ей Илия.
    Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
  • І закричав Ілля, гукаючи: Горе мені, Господи, свідку вдови, в якої я живу, ти зло вчинив, щоб убити її сина!
  • Затем он воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
  • І він дмухнув тричі на дитину, закликав Господа і сказав: Господи, Боже мій, нехай же повернеться душа цієї дитини до неї.
  • Он простерся над мальчиком три раза и воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
  • І сталося так, і закричала дитина.
  • Господь услышал мольбу Илии, и жизнь мальчика вернулась к нему, и он ожил.
  • І він завів її з горища в дім, і дав її матері. І сказав Ілля: Глянь, твій син живе.
  • Илия взял мальчика и отнес его вниз из своей комнаты в дом. Он отдал его матери и сказал:
    — Смотри, твой сын жив!
  • А жінка промовила до Іллі: Ось я пізнала, що ти є Божим чоловіком, і Господнє слово у твоїх устах правдиве!
  • Женщина сказала Илии:
    — Теперь я знаю, что ты — человек Божий и что слово Господа, сказанное тобой, истинно.

  • ← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025