Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І промовив Ілля, пророк, тесвітянин з Тесвони ґалаадської, до Ахава: Нехай живе Господь, Бог сил, Бог Ізраїля, перед Яким я стою, якщо в цьому році буде роса і дощ! Але хіба що за словом моїх уст!
Илия из города Тишбе в Галааде сказал Ахаву: "Так же верно, как жив Господь, Бог Израиля, которому я служу, несколько лет не будет здесь ни росы, ни дождя. Дождь пойдёт только если я прикажу".
Іди звідси на схід і сховайся біля потоку Хоррат, що перед Йорданом.
"Уйди отсюда, пойди на восток и спрячься у потока Хорафа, на востоке от реки Иордан.
І станеться, що питимеш з потоку воду, а крукам заповідаю прогодувати тебе там.
Ты будешь пить из потока, а воронам я приказал кормить тебя там".
І вчинив Ілля за словом Господа, і поселився біля потоку Хоррат перед Йорданом.
И сделал он так, как сказал ему Господь. Он пошёл к потоку Хорафа, на востоке от Иордана, и остался там.
І круки приносили йому хліб вранці й м’ясо ввечері, а з потоку він пив воду.
Вороны приносили ему хлеб и мясо каждое утро и каждый вечер, а пил он из потока.
І сталося, що через певний час, потік висох, бо на землі не було дощу.
Через некоторое время поток этот высох, потому что не было дождей.
Уставай і йди в Сарепту сидонську. Ось Я дав там вказівку жінці-вдові тебе прогодувати!
"Иди в Сарепту Сидонскую и оставайся там. Я велел вдове кормить там тебя".
І він устав, і прийшов у Сарепту, до брами міста, і ось там жінка-вдова збирала дрова. Тож Ілля гукнув їй услід, звертаючись до неї: Принеси мені трохи води в глечику, щоб напитися!
И он пошёл в Сарепту. Когда он подошёл к городским воротам, он увидел женщину, которая собирала дрова. Илия сказал ей: "Не принесёшь ли ты мне немного воды в кувшине, чтобы я мог напиться?"
І вона пішла взяти глечик, а Ілля закричав за нею, гукаючи: Візьми для мене і шматок хліба у свою руку!
Когда она пошла за водой, он крикнул ей вслед: "И принеси мне, пожалуйста, кусок хлеба".
А жінка сказала: Нехай живе Господь, Бог твій, якщо є в мене хліб, але хіба тільки пригорща борошна у відрі й трохи олії в посудині. І ось я назбираю два полінця, піду і спечу це собі та моїм дітям, тож ми з’їмо і помремо.
Она ответила: "Жив Господь, Бог твой! У меня нет хлеба, а только горсть муки в кадке и немного масла в кувшине. Я пришла сюда, чтобы собрать несколько поленьев, взять их домой и приготовить еду для себя и для моего сына. Мы съедим это, а потом умрём от голода".
І сказав їй Ілля: Кріпися, увійди і зроби за своїм словом. Але спочатку зроби мені з того малу паляницю і винесеш мені, собі ж і своїм дітям зробиш пізніше.
И сказал ей Илия: "Не бойся. Пойди домой и сделай, как ты сказала. Но сначала испеки для меня пресную лепёшку из того, что у тебя есть, и принеси её мне, а потом сделай что-нибудь для себя и для своего сына.
Бо так говорить Господь: Борошно у відрі не закінчиться, і в посудині олії не убуватиме аж до дня, коли Господь пошле на землю дощ!
Господь, Бог Израиля, говорит: "Мука в кадке и масло в кувшине не кончатся до того дня, когда Господь пошлёт дождь на землю"".
Жінка пішла і зробила. Тож і він їв, і вона та її діти.
Она ушла и сделала, как сказал ей Илия. И была еда для него, для неё и для всей её семьи на много дней.
І борошно у відрі не закінчилося, і в посудині олії не стало менше — за Господнім словом, яке Він сказав через Іллю.
Мука в кадке не кончалась, и масло в кувшине не убывало, как и сказал Господь через Илию.
І сталося після цього, що захворів син жінки, господині дому, і його хвороба була дуже тяжка, аж доки не забракло в ньому духу.
После этого заболел сын женщины, которая была хозяйкой дома. Ему становилось всё хуже и хуже, и в конце концов он перестал дышать.
І вона промовила до Іллі: Що мені й тобі, чоловіче Божий? Чи ти ввійшов до мене, щоби згадати мої несправедливості та вбити мого сина?
И сказала женщина Илии: "Ты Божий человек. Можешь ли ты помочь мне? Или ты пришёл, чтобы напомнить мне грехи мои и убить моего сына?"
І сказав Ілля жінці: Дай мені твого сина. І він узяв його з її грудей і поніс його на горище, на якому він перебував, і поклав його на своє ліжко.
Илия сказал ей: "Дай мне твоего сына". Он взял его из её рук, отнёс в комнату наверху, где он жил, и положил мальчика на свою постель.
І закричав Ілля, гукаючи: Горе мені, Господи, свідку вдови, в якої я живу, ти зло вчинив, щоб убити її сина!
Затем он помолился Господу: "О Господи, Бог мой, неужели ты и вдове, у которой я живу, причинишь зло, умертвив её сына?"
І він дмухнув тричі на дитину, закликав Господа і сказав: Господи, Боже мій, нехай же повернеться душа цієї дитини до неї.
Затем Илия трижды лёг на мальчика. Илия молился: "О Господи, Бог мой, верни жизнь мальчика в тело его!"
І сталося так, і закричала дитина.
И Господь услышал молитву Илии. Жизнь мальчика вернулась в него, и он ожил!
І він завів її з горища в дім, і дав її матері. І сказав Ілля: Глянь, твій син живе.
Илия взял мальчика и свёл его вниз из своей верхней комнаты. Он отдал его матери и сказал: "Смотри, сын твой жив!"