Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • І сталося через довгий час, на третій рік до Іллі було Господнє слово, яке закликало: Піди і з’явися перед Ахавом, — Я пошлю дощ на поверхню землі!
  • Спустя долгое время, на третьем году засухи , к Илии было слово Господа:
    — Иди и предстань перед Ахавом, и Я пошлю на землю дождь.
  • І пішов Ілля, щоб з’явитися перед Ахавом, а в Самарії був сильний голод.
  • И Илия пошел, чтобы предстать перед Ахавом.
    В Самарии был страшный голод,
  • І покликав Ахав управителя Авдія. (Авдій мав дуже великий страх до Господа,
  • и Ахав призвал Авдия, распорядителя его дворца. (Авдий был верным почитателем Господа.
  • і сталося, коли Єзавель убивала Господніх пророків, то Авдій взяв сто мужів-пророків і заховав їх по п’ятдесят у печері, і годував їх хлібом і водою).
  • Когда Иезавель истребляла Господних пророков, Авдий взял сто пророков и спрятал их в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.)
  • Ахав сказав Авдієві: Давай пройдемо землю, подивимося на джерела вод і на потоки, можливо якось знайдемо пасовиська й прогодуємо коней і ослів, і не будуть винищені з худоби.
  • Ахав сказал Авдию:
    — Иди по стране ко всем источникам воды и рекам. Может быть, мы сможем найти траву, чтобы прокормить лошадей и мулов, и нам не придется их убивать.
  • І вони розділили між собою дорогу, щоб нею пройти. Ахав пішов однією дорогою, а Авдій сам пішов іншою дорогою.
  • Они поделили между собой землю, которую собирались обойти, и Ахав пошел в одну сторону, а Авдий — в другую.
  • І був Авдій сам у дорозі, і сам Ілля вийшов йому назустріч. І Авдій поспішив, і впав долілиць, говорячи: Невже це є саме ти, мій володарю Ілле?
  • Когда Авдий был в пути, ему повстречался Илия. Авдий узнал его, поклонился до земли и сказал:
    — Ты ли это, мой господин Илия?
  • А Ілля йому відповів: Я. Іди, скажи твоєму володареві: Ось Ілля!
  • — Я, — ответил он. — Иди, скажи хозяину: «Илия здесь».
  • Чим я згрішив, — сказав Авдій, — що ти видаєш твого раба в руки Ахава, щоб мене вбити?
  • — Чем я согрешил, — спросил Авдий, — что ты отдаешь твоего слугу в руки Ахава на казнь?
  • Нехай живе Господь, Бог твій, якщо є народ чи царство, куди ще не послав мій володар тебе шукати! Та сказали: Немає! І він спалив царство та його околиці, бо не знайшов тебе.
  • Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог: нет ни такого народа, ни царства, куда мой господин не посылал бы искать тебя. И всякий раз, когда в том царстве или в народе говорили, что тебя там нет, он брал с них клятву, что они не смогли тебя отыскать.
  • Тепер же ти кажеш: Іди, сповісти твоєму володареві: Ось Ілля!
  • А теперь ты говоришь: «Пойди, скажи хозяину, что Илия здесь».
  • І буде, коли я піду від тебе, Господній Дух забере тебе в землю, яку я не знаю, а я прийду сповістити Ахавові! Та він мене вб’є! А твій раб має страх до Господа від своєї молодості!
  • Я уйду от тебя, а Дух Господень унесет тебя, не знаю куда. Я приду и скажу Ахаву, он тебя не найдет и убьет меня. А я, твой слуга, чту Господа с юности.
  • Хіба не сповістили тобі, моєму володареві, що я зробив, коли Єзавель убивала Господніх пророків? Я заховав сто мужів з Господніх пророків у печері по п’ятдесят, і я їх годував хлібом і водою!
  • Разве моему господину не рассказывали, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их пищей и водой.
  • А тепер ти мені кажеш: Іди, скажи твоєму володареві: Ось Ілля! Тож він мене вб’є!
  • А теперь ты говоришь мне пойти к моему хозяину и сказать: «Илия здесь». Да он меня убьет!
  • Та Ілля сказав: Нехай живе Господь сил, перед Яким я стою, що сьогодні перед ним покажуся.
  • Илия сказал:
    — Верно, как и то, что жив Господь Сил,101 я непременно предстану сегодня перед Ахавом.
  • І пішов Авдій назустріч Ахавові, і сповістив йому. А Ахав вибіг, і пішов назустріч Іллі.
  • Авдий отправился навстречу Ахаву и все рассказал ему. Тогда Ахав пошел навстречу Илии.
  • І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то промовив Ахав до Іллі: Чи це є той, хто нищить Ізраїля?
  • Увидев Илию, он сказал ему:
    — Это ты навел беду на Израиль?
  • І сказав Ілля: Не я нищу Ізраїля, але саме ти, і дім твого батька тим, що ви залишили Господа, вашого Бога, і ти пішов за Ваалами!
  • — Не я навел беду на Израиль, — ответил Илия, — а ты и дом твоего отца. Вы оставили повеления Господа и пошли за Баалами.
  • Тож тепер пошли, збери до мене весь Ізраїль до гори Кармил, і чотириста п’ятдесят безсоромних пророків, і чотириста пророків священних гаїв, які їдять зі столу Єзавелі.
  • Пошли же людей и собери народ со всего Израиля ко мне на гору Кармил. Приведи четыреста пятьдесят пророков Баала и четыреста пророков Ашеры, которые едят со стола Иезавели.
  • І послав Ахав до всього Ізраїля, і зібрав усіх пророків до гори Кармил.
  • Ахав послал известить всех израильтян и собрал пророков на гору Кармил.
  • І прийшов до всіх Ілля, і сказав їм Ілля: Аж доки ви кульгатимете на обидві ноги? Якщо Господь є Бог, ідіть за Ним! Якщо ж ним є Ваал, ідіть за ним! Та народ не відповів ні слова.
  • Илия вышел к народу и сказал:
    — Сколько еще вы будете пытаться усидеть на двух стульях? Если Господь — это Бог, идите за Ним, а если Баал, то идите за ним.
    Народ не отвечал ему ни слова.
  • І промовив Ілля до народу: Я єдиний залишився Господнім пророком, а пророків Ваала — чотириста п’ятдесят чоловік, і пророків священних гаїв — чотириста.
  • Тогда Илия сказал им:
    — Из Господних пророков остался я один, а у Баала пророков четыреста пятьдесят человек.
  • Хай нам дадуть два бички, і хай вони виберуть собі одного, розітнуть на частини, покладуть на дрова, та не підкладуть вогню. І я так зроблю з другим бичком, і не підкладу вогню.
  • Пусть нам приведут двух быков. Затем пусть они выберут себе одного, разрежут его на куски и положат на дрова, но не поджигают их. Я подготовлю другого быка, положу его на дрова, но не подожгу их.
  • Кричіть в ім’я ваших богів, а я кликатиму в Ім’я Господа, мого Бога, і Богом буде той, хто вислухає вогнем. Цей і є Бог! І весь народ у відповідь промовив: Добре те слово, яке ти сказав!
  • И тогда вы призовете имя вашего бога, а я призову имя Господа. Бог, Который ответит огнем, — и есть истинный Бог.
    И весь народ сказал:
    — То, что ты говоришь, хорошо.
  • І тоді Ілля запропонував безсоромним пророкам: Виберіть собі одне теля і зробіть ви спочатку, бо вас багато, закличте в ім’я вашого бога, та не підкладайте вогню.
  • Илия сказал пророкам Баала:
    — Выберите одного из двух быков и приготовьте его первыми, раз вас так много. Призывайте имя своего бога, но не зажигайте огня.
  • І вони взяли теля, зробили і кликали в ім’я Ваала зранку аж до полудня. Вони гукали: Вислухай нас, Ваале, вислухай нас! Та відповіді не було, і не було вислуховування, а вони все бігали по вівтарі, який зробили.
  • Они взяли быка, которого им дали, и подготовили его. Они призывали имя Баала с утра до полудня.
    — Баал, ответь нам! — кричали они.
    Но отклика не было, никто не отвечал. Они скакали вокруг сделанного ими жертвенника.
  • І настав полудень, і Ілля, тесвітянин, почав глузувати з них, говорячи: Кличте гучним голосом, бо він є бог, може він задумався, він, мабуть, зайнятий або, можливо, він спить, то встане!
  • В полдень Илия начал насмехаться над ними.
    — Кричите громче! — говорил он. — Он же бог! Наверное, он задумался, занят или путешествует. А может быть, он спит, и его нужно разбудить.
  • І кликали гучним голосом, і різалися за їхнім звичаєм мечами і ножами, аж доки не виступала на них кров.
  • Они кричали громче и, по своему обычаю, резали себя мечами и копьями, пока не полилась кровь.
  • І вони пророкували, аж доки не настав вечір. І сталося, коли прийшов час жертви, і не було відповіді, то Ілля, тесвітянин, звернувся до огидних пророків, кажучи: Тепер припиніть, а я зроблю моє всепалення! І вони припинили, і відійшли.
  • Миновал полдень, а они продолжали неистовствовать до времени вечернего жертвоприношения.102 Но ни отклика, ни ответа, ни отзыва не было.
  • А Ілля промовив до народу: Підійдіть до мене! І весь народ підійшов до нього.
  • Тогда Илия сказал народу:
    — Подойдите ко мне.
    Они подошли к нему, и он восстановил разрушенный жертвенник Господа.
  • І взяв Ілля дванадцять каменів за кількістю племен Ізраїля, як сказав йому Господь, запевняючи: Ізраїль буде твоє ім’я!
  • Илия взял двенадцать камней — по числу родов, произошедших от Иакова, к которому было обращено слово Господа: «Твое имя будет Израиль».
  • Він в Господнє Ім’я збудував з каміння і відновив розбитий жертовник, зробив довкола жертовника рів, що вміщав дві міри насіння,
  • Из этих камней он сложил жертвенник во имя Господа и выкопал вокруг него ров в две саты103 зерна.
  • наклав дрова на жертовник, який зробив, розрубав всепалення на частини, поклав на дрова і помістив на жертовнику.
  • Он разложил дрова, разрезал быка на части и положил его на дрова.
  • І він сказав: Візьміть мені чотири відра води і полийте на всепалення та на дрова! І зробили так. А він сказав: Повторіть! І повторили. Тоді він сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.
  • Затем он сказал:
    — Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте ее на жертву всесожжения и на дрова.
    — Повторите, — сказал он. И они повторили.
    — Сделайте это в третий раз, — сказал он. И они сделали это в третий раз.
  • І вода переходила довкола жертовника, і рів наповнився водою.
  • Вода лилась вокруг жертвенника и даже наполнила ров.
  • І заволав Ілля до неба, закликаючи: Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, вислухай мене, Господи, вислухай мене сьогодні вогнем, і весь цей народ пізнає, що Ти є Господом, Богом Ізраїля, а я — Твій раб, і через Тебе я зробив ці діла!
  • Когда пришло время жертвоприношения, пророк Илия подошел и сказал:
    — Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, пусть откроется сегодня, что Ты — Бог в Израиле, а я — Твой слуга и совершил все это по Твоему слову!
  • Вислухай мене, Господи, вислухай мене вогнем, і нехай цей народ пізнає, що Ти є Господь Бог, і Ти повернув серце цього народу за Собою!
  • Ответь мне, Господи, ответь мне, чтобы этот народ узнал, что Ты, Господи, Бог и что Ты вновь обращаешь их сердца.
  • І з неба спав вогонь від Господа, пожер всепалення, дерево, каміння, землю, і вогонь вилизав воду, яка була в рові.
  • Тогда сошел огонь Господень и пожрал жертву всесожжения, дрова, камни и почву и поглотил воду во рву.
  • І весь народ упав долілиць. Вони сказали: Насправді Господь є Богом, Він — Бог!
  • Увидев это, весь народ пал ниц и закричал:
    — Господь есть Бог! Господь есть Бог!
  • І промовив Ілля до народу: Схопіть пророків Ваала, нехай ніхто з них не врятується! І схопили їх, а Ілля привів їх до потоку Кісон, і там він їх зарізав.
  • А Илия приказал им:
    — Схватите пророков Баала! Смотрите, чтобы ни один не скрылся!
    Они схватили их, а Илия отвел их к реке Кишону и там перебил.104
  • І сказав Ілля Ахавові: Іди, їж і пий, бо чути шум крокування дощу.
  • Илия сказал Ахаву:
    — Иди, ешь и пей, потому что вот он, шум ливня.
  • І Ахав пішов їсти і пити, а Ілля вийшов на Кармил, схилився до землі й поклав своє обличчя поміж свої коліна.
  • И Ахав пошел есть и пить, а Илия поднялся на вершину Кармила, где склонился до земли и положил свое лицо между колен.
  • Він сказав своєму слузі: Іди і поглянь на дорогу, що до моря! І слуга поглянув, і сказав: Немає нічого. Та Ілля сказав: А ти йди повторно — сім разів! І повертався слуга сім разів.
  • — Пойди, посмотри в сторону моря, — сказал он слуге.
    Тот пошел и посмотрел.
    — Ничего нет, — сказал он.
    Семь раз Илия говорил: «Иди снова».
  • І сталося, що на сьомий раз, і ось мала хмара, наче стопа людини, яка несе воду. І сказав: Іди і скажи Ахавові: Запряжи твою колісницю і спускайся, щоб тебе не захопив дощ!
  • На седьмой раз слуга сказал:
    — С моря поднимается облако, размером не больше ладони.
    Илия сказал:
    — Пойди и скажи Ахаву: «Запрягай колесницу и поезжай, чтобы тебя не застал дождь».
  • І сталося через деякий час, небо потемніло від хмар і вітру, і почався великий дощ. І Ахав плакав, і прямував до Єзраела.
  • Тем временем небо потемнело от облаков, поднялся ветер, начался сильный ливень, и Ахав поехал в Изреель.
  • А Господня рука була над Іллею, і він підперезав свої стегна, і біг перед Ахавом аж до Єзраела.
  • А на Илию сошла Господня сила, и, заправив плащ под пояс, он бежал всю дорогу до Изрееля перед Ахавом.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025