Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

Переклад Турконяка

Cовременный перевод WBTC

  • І сталося через довгий час, на третій рік до Іллі було Господнє слово, яке закликало: Піди і з’явися перед Ахавом, — Я пошлю дощ на поверхню землі!
  • На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: "Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь".
  • І пішов Ілля, щоб з’явитися перед Ахавом, а в Самарії був сильний голод.
  • И Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.
  • І покликав Ахав управителя Авдія. (Авдій мав дуже великий страх до Господа,
  • Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.
  • і сталося, коли Єзавель убивала Господніх пророків, то Авдій взяв сто мужів-пророків і заховав їх по п’ятдесят у печері, і годував їх хлібом і водою).
  • Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий взял сто пророков, спрятал их в двух пещерах, по пятидесяти в каждой, и снабжал их едой и водой. )
  • Ахав сказав Авдієві: Давай пройдемо землю, подивимося на джерела вод і на потоки, можливо якось знайдемо пасовиська й прогодуємо коней і ослів, і не будуть винищені з худоби.
  • Ахав сказал Авдию: "Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных".
  • І вони розділили між собою дорогу, щоб нею пройти. Ахав пішов однією дорогою, а Авдій сам пішов іншою дорогою.
  • Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.
  • І був Авдій сам у дорозі, і сам Ілля вийшов йому назустріч. І Авдій поспішив, і впав долілиць, говорячи: Невже це є саме ти, мій володарю Ілле?
  • Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: "Ты ли это, господин мой Илия?"
  • А Ілля йому відповів: Я. Іди, скажи твоєму володареві: Ось Ілля!
  • Илия ответил: "Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: "Илия здесь"".
  • Чим я згрішив, — сказав Авдій, — що ти видаєш твого раба в руки Ахава, щоб мене вбити?
  • Авдий спросил: "Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?
  • Нехай живе Господь, Бог твій, якщо є народ чи царство, куди ще не послав мій володар тебе шукати! Та сказали: Немає! І він спалив царство та його околиці, бо не знайшов тебе.
  • Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.
  • Тепер же ти кажеш: Іди, сповісти твоєму володареві: Ось Ілля!
  • А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: "Илия здесь".
  • І буде, коли я піду від тебе, Господній Дух забере тебе в землю, яку я не знаю, а я прийду сповістити Ахавові! Та він мене вб’є! А твій раб має страх до Господа від своєї молодості!
  • Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Господь может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня. А я с юных лет поклоняюсь Господу.
  • Хіба не сповістили тобі, моєму володареві, що я зробив, коли Єзавель убивала Господніх пророків? Я заховав сто мужів з Господніх пророків у печері по п’ятдесят, і я їх годував хлібом і водою!
  • Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятидесяти в каждой, и снабжал их едой и водой.
  • А тепер ти мені кажеш: Іди, скажи твоєму володареві: Ось Ілля! Тож він мене вб’є!
  • А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: "Илия здесь". Он убьёт меня!"
  • Та Ілля сказав: Нехай живе Господь сил, перед Яким я стою, що сьогодні перед ним покажуся.
  • Илия сказал: "Так же верно, как то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом".
  • І пішов Авдій назустріч Ахавові, і сповістив йому. А Ахав вибіг, і пішов назустріч Іллі.
  • Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.
  • І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то промовив Ахав до Іллі: Чи це є той, хто нищить Ізраїля?
  • Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: "Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!"
  • І сказав Ілля: Не я нищу Ізраїля, але саме ти, і дім твого батька тим, що ви залишили Господа, вашого Бога, і ти пішов за Ваалами!
  • Илия ответил: "Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья отца твоего. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать Ваалам.
  • Тож тепер пошли, збери до мене весь Ізраїль до гори Кармил, і чотириста п’ятдесят безсоромних пророків, і чотириста пророків священних гаїв, які їдять зі столу Єзавелі.
  • Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармил. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель".
  • І послав Ахав до всього Ізраїля, і зібрав усіх пророків до гори Кармил.
  • И созвал Ахав весь Израиль и собрал всех пророков на гору Кармил.
  • І прийшов до всіх Ілля, і сказав їм Ілля: Аж доки ви кульгатимете на обидві ноги? Якщо Господь є Бог, ідіть за Ним! Якщо ж ним є Ваал, ідіть за ним! Та народ не відповів ні слова.
  • Илия вышел перед всем народом и сказал: "Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему". Но народ ничего ему не ответил.
  • І промовив Ілля до народу: Я єдиний залишився Господнім пророком, а пророків Ваала — чотириста п’ятдесят чоловік, і пророків священних гаїв — чотириста.
  • Тогда Илия сказал им: "Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.
  • Хай нам дадуть два бички, і хай вони виберуть собі одного, розітнуть на частини, покладуть на дрова, та не підкладуть вогню. І я так зроблю з другим бичком, і не підкладу вогню.
  • Дайте нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, пусть рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.
  • Кричіть в ім’я ваших богів, а я кликатиму в Ім’я Господа, мого Бога, і Богом буде той, хто вислухає вогнем. Цей і є Бог! І весь народ у відповідь промовив: Добре те слово, яке ти сказав!
  • Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог". И весь народ сказал: "Хорошо".
  • І тоді Ілля запропонував безсоромним пророкам: Виберіть собі одне теля і зробіть ви спочатку, бо вас багато, закличте в ім’я вашого бога, та не підкладайте вогню.
  • Илия сказал пророкам Ваала: "Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте".
  • І вони взяли теля, зробили і кликали в ім’я Ваала зранку аж до полудня. Вони гукали: Вислухай нас, Ваале, вислухай нас! Та відповіді не було, і не було вислуховування, а вони все бігали по вівтарі, який зробили.
  • Они взяли быка, которого им дали, и приготовили его. И молились они Ваалу с утра до полудня. Они кричали: "О Ваал, ответь нам!" Но не было ни звука, ни ответа. И плясали они вокруг алтаря, который построили. (Но огонь не зажёгся. )
  • І настав полудень, і Ілля, тесвітянин, почав глузувати з них, говорячи: Кличте гучним голосом, бо він є бог, може він задумався, він, мабуть, зайнятий або, можливо, він спить, то встане!
  • В полдень Илия стал смеяться над ними, говоря: "Кричите громче! Конечно же, Ваал — бог! Может быть, он занят, или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит, и его нужно разбудить".
  • І кликали гучним голосом, і різалися за їхнім звичаєм мечами і ножами, аж доки не виступала на них кров.
  • И стали они кричать громче, и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.
  • І вони пророкували, аж доки не настав вечір. І сталося, коли прийшов час жертви, і не було відповіді, то Ілля, тесвітянин, звернувся до огидних пророків, кажучи: Тепер припиніть, а я зроблю моє всепалення! І вони припинили, і відійшли.
  • Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.
  • А Ілля промовив до народу: Підійдіть до мене! І весь народ підійшов до нього.
  • Тогда Илия сказал всему народу: "Подойдите ко мне". Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.
  • І взяв Ілля дванадцять каменів за кількістю племен Ізраїля, як сказав йому Господь, запевняючи: Ізраїль буде твоє ім’я!
  • Илия взял двенадцать камней — по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: "Имя твоё будет — Израиль".
  • Він в Господнє Ім’я збудував з каміння і відновив розбитий жертовник, зробив довкола жертовника рів, що вміщав дві міри насіння,
  • Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в две саты зёрен.
  • наклав дрова на жертовник, який зробив, розрубав всепалення на частини, поклав на дрова і помістив на жертовнику.
  • Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.
  • І він сказав: Візьміть мені чотири відра води і полийте на всепалення та на дрова! І зробили так. А він сказав: Повторіть! І повторили. Тоді він сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.
  • И сказал: "Наполните четыре больших ведра водой и вылейте воду на жертву и на дрова". Потом он сказал: "Повторите". И они повторили. Потом он сказал: "Сделайте это и в третий раз". И они сделали это в третий раз.
  • І вода переходила довкола жертовника, і рів наповнився водою.
  • Вода стекла по алтарю и заполнила ров.
  • І заволав Ілля до неба, закликаючи: Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, вислухай мене, Господи, вислухай мене сьогодні вогнем, і весь цей народ пізнає, що Ти є Господом, Богом Ізраїля, а я — Твій раб, і через Тебе я зробив ці діла!
  • Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: "О Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я раб Твой и что Ты приказал мне сделать всё это.
  • Вислухай мене, Господи, вислухай мене вогнем, і нехай цей народ пізнає, що Ти є Господь Бог, і Ти повернув серце цього народу за Собою!
  • Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе".
  • І з неба спав вогонь від Господа, пожер всепалення, дерево, каміння, землю, і вогонь вилизав воду, яка була в рові.
  • И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.
  • І весь народ упав долілиць. Вони сказали: Насправді Господь є Богом, Він — Бог!
  • Когда люди увидели всё это, они упали наземь и сказали: "Господь есть Бог! Господь есть Бог!"
  • І промовив Ілля до народу: Схопіть пророків Ваала, нехай ніхто з них не врятується! І схопили їх, а Ілля привів їх до потоку Кісон, і там він їх зарізав.
  • Тогда Илия сказал им: "Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!" И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссону и убил их там.
  • І сказав Ілля Ахавові: Іди, їж і пий, бо чути шум крокування дощу.
  • И сказал Илия царю Ахаву: "Пойди, ешь и пей. Приближается большой дождь".
  • І Ахав пішов їсти і пити, а Ілля вийшов на Кармил, схилився до землі й поклав своє обличчя поміж свої коліна.
  • И пошёл Ахав есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармил, наклонился к земле и положил голову между колен.
  • Він сказав своєму слузі: Іди і поглянь на дорогу, що до моря! І слуга поглянув, і сказав: Немає нічого. Та Ілля сказав: А ти йди повторно — сім разів! І повертався слуга сім разів.
  • Затем он сказал своему слуге: "Пойди и посмотри в сторону моря". Слуга пошёл, посмотрел и сказал: "Я ничего не вижу". Илия послал его посмотреть ещё раз. Так было семь раз.
  • І сталося, що на сьомий раз, і ось мала хмара, наче стопа людини, яка несе воду. І сказав: Іди і скажи Ахавові: Запряжи твою колісницю і спускайся, щоб тебе не захопив дощ!
  • На седьмой раз слуга вернулся и сказал: "Я вижу маленькое облако, величиной в ладонь человеческую. Оно поднимается от моря". Илия сказал слуге: "Иди к царю Ахаву и скажи ему: "Запрягай свою колесницу и поезжай домой. Если ты не уедешь сейчас, дождь остановит тебя"".
  • І сталося через деякий час, небо потемніло від хмар і вітру, і почався великий дощ. І Ахав плакав, і прямував до Єзраела.
  • Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.
  • А Господня рука була над Іллею, і він підперезав свої стегна, і біг перед Ахавом аж до Єзраела.
  • Сила Господа сошла на Илию. Илия подвязал одежду свою, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

  • ← (1 Царів 17) | (1 Царів 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025