Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Ахав сповістив своїй жінці Єзавелі все, що Ілля зробив, і як він мечем повбивав пророків.
И пересказал Ахав Иезавели всё, что сделал Илия, и то, что он убил всех пророков мечом.
Єзавель послала до Іллі, кажучи: Якщо ти є Ілля, і я Єзавель, це нехай мені вчинить Бог і це додасть, бо завтра о цій же годині покладу твою душу так, як душу одного з них!
И послала Иезавель посланца к Илии сказать: пусть то и то сделают мне боги, и ещё больше сделают, если я завтра к этому времени не сделаю с твоею душою того, что сделано с душею каждого из них.
І злякався Ілля, встав, пішов задля своєї душі, прийшов до Вирсавії юдейської і залишив там свого слугу.
Увидев это, он встал и пошёл, чтобы спасти жизнь свою, и пришёл в Вирсавию, которая в Иудее, и оставил отрока своего там.
Сам же пішов у пустелю дорогою на день ходи, прийшов і сів під одним ялівцем, і просив про свою душу, щоб померти, і сказав: Доволі тепер! Забери ж у мене мою душу, Господи, бо я не кращий за моїх батьків!
А сам отошёл в пустыню на день пути и, придя, сел под можжевёловым кустом, и просил смерти себе и сказал: довольно уже, Господи; возьми душу мою, ибо я не лучше отцов моих.
І він ліг, і там під деревом заснув. І ось хтось доторкнувся до нього, і сказав йому: Встань і їж!
И лёг и заснул под можжевёловым кустом. И вот, Ангел коснулся его и сказал ему: встань, ешь.
Ілля поглянув, і ось при його голові випічка з пшениці й посудина води. І він устав, поїв і попив, і, повернувшись, заснув.
И взглянул Илия, и вот, у изголовья его печёная лепёшка и кувшин воды. Он поел и напился и опять заснул.
І вдруге повернувся Господній ангел, доторкнувся до нього і сказав йому: Встань, їж, бо в тебе далека дорога!
И возвратился Ангел Господень во второй раз, коснулся его и сказал: встань, ешь, ибо дальняя дорога пред тобою.
І він устав, поїв і попив, і йшов у силі тієї їжі сорок днів і сорок ночей, — аж до гори Хорив.
И встал он, поел и напился, и, подкрепившись тою пищею, шёл сорок дней и сорок ночей до горы Божией Хорива.
Він зайшов там у печеру і там зупинився для відпочинку.
І ось до нього Господнє слово, і Він запитав: Чому ти тут, Ілле?
І ось до нього Господнє слово, і Він запитав: Чому ти тут, Ілле?
И вошёл он там в пещеру и ночевал в ней. И вот, было к нему слово Господне, и сказал ему Господь: что ты здесь, Илия?
А Ілля сказав: Я справді палав ревністю [1] за Господом Вседержителем, бо ізраїльські сини Тебе залишили, розвалили Твої жертовники, а Твоїх пророків повбивали мечем, і я один залишився! І моєї душі шукають, щоб її забрати!
Он сказал: возревновал я о Господе, Боге Саваофе, ибо сыны Израилевы оставили завет Твой, разрушили Твои жертвенники и пророков Твоих убили мечом; остался я один, но и моей души ищут, чтобы отнять её.
Та Він сказав: Вийди вранці й стань перед Господом на горі. Ось Господь перейде. І буде великий, сильний вітер, що руйнує гори і нищить каміння перед Господом, та не у вітрі Господь. А після вітру — землетрус, та не в землетрусі Господь.
И сказал: выйди и стань на горе пред лицом Господним, и вот, Господь пройдёт, и большой и сильный ветер, раздирающий горы и сокрушающий скалы пред Господом, но не в ветре Господь; после ветра землетрясение, но не в землетрясении Господь;
І після землетрусу — вогонь, та не у вогні Господь. А після вогню — голос легкого подиху, і там — Господь.
после землетрясения огонь, но не в огне Господь; после огня веяние тихого ветра.
І сталося, коли Ілля почув, то покрив своє обличчя своїм плащем, вийшов і став під печерою. І ось до нього голос, і Він запитав: Чому ти тут, Ілле?
Услышав сие, Илия закрыл лицо своё милотью своею, и вышел, и стал у входа в пещеру. И был к нему голос и сказал ему: что ты здесь, Илия?
А Ілля сказав: Я справді палав ревністю [2] за Господом Вседержителем, бо сини Ізраїля залишили Твій завіт, знищили Твої жертовники, а Твоїх пророків повбивали мечем, і я один залишився! І моєї душі шукають, щоб її забрати.
Он сказал: возревновал я о Господе, Боге Саваофе, ибо сыны Израилевы оставили завет Твой, разрушили жертвенники Твои и пророков Твоих убили мечом; остался я один, но и моей души ищут, чтоб отнять её.
А Господь промовив до нього: Іди, повернися твоєю дорогою, підеш дорогою пустелі Дамаску і помажеш Азаїла на царя Сирії.
И сказал ему Господь: пойди обратно своею дорогою через пустыню в Дамаск, и когда придёшь, то помажь Азаила в царя над Сириею,
Ію, сина Намессія, помажеш на царя над Ізраїлем. Елісея, сина Сафата з Авелмаула, помажеш на пророка замість себе!
а Ииуя, сына Намессиина, помажь в царя над Израилем; Елисея же, сына Сафатова, из Авел-Мехолы, помажь в пророка вместо себя;
І буде, що того, хто врятувався від меча Азаїла, вб’є Ія, а того, хто врятувався від меча Ії, вб’є Елісей.
кто убежит от меча Азаилова, того умертвит Ииуй; а кто спасётся от меча Ииуева, того умертвит Елисей.
І залишиш в Ізраїлі сім тисяч мужів, усі коліна, які не схилили колін перед Ваалом, і кожні уста, які йому не поклонилися.
Впрочем, Я оставил между Израильтянами семь тысяч мужей; всех сих колени не преклонялись пред Ваалом, и всех сих уста не лобызали его.
І він пішов звідти, і знайшли Елісея, сина Сафата, а він орав волами, дванадцятьма парами волів перед собою, і він сам між дванадцятьма. І він прийшов до нього, і накинув на нього свій плащ.
И пошёл он оттуда, и нашёл Елисея, сына Сафатова, когда он орал; двенадцать пар волов было у него, и сам он был при двенадцатой. Илия, проходя мимо него, бросил на него милоть свою.
Елісей залишив волів, побіг за Іллею і сказав: Попрощаюся з моїм батьком і піду за тобою! Та Ілля сказав: Повернися, бо я тобі вчинив!
И оставил Елисей волов, и побежал за Илиею, и сказал: позволь мне поцеловать отца моего и мать мою, и я пойду за тобою. Он сказал ему: пойди и приходи назад, ибо что сделал я тебе?
І той повернувся від нього, взяв пару волів, приніс у жертву та спік їх на знарядді для волів, і дав народові, і вони поїли. А він устав і пішов за Іллею, і служив йому.
Он, отойдя от него, взял пару волов и заколол их и, зажёгши плуг волов, изжарил мясо их, и раздал людям, и они ели. А сам встал и пошёл за Илиею, и стал служить ему.