Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І підійшов Давидові час, щоб йому померти, і він заповів своєму синові Соломонові, кажучи:
David’s Final Instructions to Solomon
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
As the time of King David’s death approached, he gave this charge to his son Solomon:
Я йду дорогою всієї землі. Будь сильним і стань мужчиною!
“I am going where everyone on earth must someday go. Take courage and be a man.
Ти дотримуватимешся застережень Господа, свого Бога, щоб ходити Його дорогами, виконувати Його заповіді, постанови і суди, записані в законі Мойсея, щоб ти знав, як тобі діяти у всьому, що тільки тобі заповідаю,
Observe the requirements of the LORD your God, and follow all his ways. Keep the decrees, commands, regulations, and laws written in the Law of Moses so that you will be successful in all you do and wherever you go.
аби Господь виконав Своє слово, яке говорив мені, обіцяючи: Якщо збережуть твої сини свою дорогу, щоб ходити переді Мною в правді всім своїм серцем і всією своєю душею! — запевняючи: Не вигубиться тобі чоловік на троні Ізраїля!
If you do this, then the LORD will keep the promise he made to me. He told me, ‘If your descendants live as they should and follow me faithfully with all their heart and soul, one of them will always sit on the throne of Israel.’
І ти знаєш, що мені вчинив Йоав, син Саруї, що він учинив двом військовим командирам Ізраїля, Авенирові, синові Нира, і Амессаєві, синові Єтера, — він убив їх. Він пролив кров війни в мирний час і пролив невинну кров на свій пояс, який на його стегні, та на своє взуття, яке на його нозі.
Тож учиниш за твоєю мудрістю, і не зведеш його сивини в мирі до аду.
А синам Верзеллія, ґалаадцям, учиниш милосердя, і будуть між тими, які їдять при твоєму столі, бо так наблизилися до мене, коли я втікав з-перед Авесалома, твого брата.
“Be kind to the sons of Barzillai of Gilead. Make them permanent guests at your table, for they took care of me when I fled from your brother Absalom.
І ось з тобою Семеї, син Ґири, нащадок Веніаміна з Вауріма, — він прокляв мене болючим прокляттям у день, коли я подався в Табори. Та коли він вийшов назустріч мені до Йордану, я поклявся йому в Господі, кажучи: Не вб’ю тебе мечем!
“And remember Shimei son of Gera, the man from Bahurim in Benjamin. He cursed me with a terrible curse as I was fleeing to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan River, I swore by the LORD that I would not kill him.
Ти ж не вважатимеш його невинним і знатимеш, що йому вчинити, бо ти — мудрий чоловік, і зведеш його сивину в крові до аду.
І заснув Давид, і його поховали з його батьками в місті Давида.
Then David died and was buried with his ancestors in the City of David.
А час, протягом якого Давид царював над Ізраїлем, був сорок років. У Хевроні він царював сім років, в Єрусалимі — тридцять три роки.
David had reigned over Israel for forty years, seven of them in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
І Соломон, у дванадцятилітньому віці, сів на престол Давида, свого батька, а його царство було дуже добре облаштоване.
Solomon became king and sat on the throne of David his father, and his kingdom was firmly established.
Якось Адоній, син Анґіти, увійшов до Вирсавії, матері Соломона, і поклонився їй. Вона ж запитала: Чи мирний твій прихід? Він же відповів: Мирний.
Solomon Establishes His Rule
One day Adonijah, whose mother was Haggith, came to see Bathsheba, Solomon’s mother. “Have you come with peaceful intentions?” she asked him.
“Yes,” he said, “I come in peace.
Слово в мене до тебе. І вона сказала йому: Говори.
In fact, I have a favor to ask of you.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
А він сказав їй: Ти знаєш, що царство було моїм, і весь Ізраїль покладав обличчя своє на мене, як на царя, але царство відвернулося і стало мого брата, бо це було йому від Господа.
He replied, “As you know, the kingdom was rightfully mine; all Israel wanted me to be the next king. But the tables were turned, and the kingdom went to my brother instead; for that is the way the LORD wanted it.
Тепер я маю до тебе одне прохання — не відверни свого обличчя! А Вирсавія сказала йому: Говори!
So now I have just one favor to ask of you. Please don’t turn me down.”
“What is it?” she asked.
“What is it?” she asked.
І він сказав їй: Звернися до царя Соломона, бо він не відверне свого обличчя від тебе, тож нехай дасть мені Авісаку, соманітянку, за жінку!
He replied, “Speak to King Solomon on my behalf, for I know he will do anything you request. Ask him to let me marry Abishag, the girl from Shunem.”
І Вирсавія відповіла: Добре, я скажу про тебе цареві.
“All right,” Bathsheba replied. “I will speak to the king for you.”
Тож Вирсавія ввійшла до царя Соломона, щоб говорити йому про Адонію. А цар піднявся їй назустріч, поцілував її і сів на своєму престолі, а для матері царя поставили окремий престол, і вона сіла по його правиці.
So Bathsheba went to King Solomon to speak on Adonijah’s behalf. The king rose from his throne to meet her, and he bowed down before her. When he sat down on his throne again, the king ordered that a throne be brought for his mother, and she sat at his right hand.
І вона сказала йому: Я маю до тебе одне невелике прохання, не відверни свого обличчя! І цар сказав їй: Проси, моя мамо, бо не відвернуся від тебе!
“I have one small request to make of you,” she said. “I hope you won’t turn me down.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
“What is it, my mother?” he asked. “You know I won’t refuse you.”
Тож вона сказала: Нехай буде дана Авісака, соманітянка, за жінку Адонії, твоєму братові!
“Then let your brother Adonijah marry Abishag, the girl from Shunem,” she replied.
А цар Соломон у відповідь своїй матері сказав: Чому ти просиш Авісаку для Адонії? Тож проси для нього і царство, бо він — мій брат, старший за мене, з ним — священик Авіятар, і полководець, син Саруї, у нього — друг!
“How can you possibly ask me to give Abishag to Adonijah?” King Solomon demanded. “You might as well ask me to give him the kingdom! You know that he is my older brother, and that he has Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah on his side.”
І поклявся цар Соломон Господом, запевняючи: Так нехай учинить мені Бог і так добавить, бо на свою душу заговорив Адонія це слово.
Then King Solomon made a vow before the LORD: “May God strike me and even kill me if Adonijah has not sealed his fate with this request.
Тож тепер нехай живе Господь, Який підготував мене і поставив мене на престол мого батька Давида, і він зробив мені дім, так, як сказав Господь, бо сьогодні Адонія помре!
The LORD has confirmed me and placed me on the throne of my father, David; he has established my dynasty as he promised. So as surely as the LORD lives, Adonijah will die this very day!”
Цар Соломон доручив Ванеї, синові Йодая, і він убив його. І в той день Адонія помер.
So King Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada to execute him, and Adonijah was put to death.
А священикові Авіятарові цар сказав: Втікай ти в Анатот на своє поле, бо в цей день ти заслуговуєш смерті, та тебе не вб’ю, бо ти носив ковчег Господнього завіту перед моїм батьком, і тому, що ти зазнав страждань у всьому, у чому зазнав страждань мій батько!
Then the king said to Abiathar the priest, “Go back to your home in Anathoth. You deserve to die, but I will not kill you now, because you carried the Ark of the Sovereign LORD for David my father and you shared all his hardships.”
І Соломон прогнав Авіятара, щоб не був Господнім священиком, аби виконати слово Господа, яке Він сказав про дім Ілі в Силомі.
So Solomon deposed Abiathar from his position as priest of the LORD, thereby fulfilling the prophecy the LORD had given at Shiloh concerning the descendants of Eli.
І дійшла чутка аж до Йоава, сина Саруї (бо Йоав звернув за Адонієм, а не пішов за Соломоном), і Йоав утік до Господнього намету, і схопився за роги жертовника.
Joab had not joined Absalom’s earlier rebellion, but he had joined Adonijah’s rebellion. So when Joab heard about Adonijah’s death, he ran to the sacred tent of the LORD and grabbed on to the horns of the altar.
І Соломонові сповістили, доповідаючи: Йоав утік до Господнього намету, і ось тримається за роги жертовника! І послав Соломон до Йоава, кажучи: Що тобі сталося, чому ти втік до жертовника? А Йоав сказав: Бо я отримав страх перед тобою, і втік до Господа. І цар Соломон послав Ванею, сина Йодая, кажучи: Іди, убий його і поховай його.
When this was reported to King Solomon, he sent Benaiah son of Jehoiada to execute him.
І пішов Ванея, син Йодая, до Йоава, до Господнього намету, і сказав йому: Так говорить цар: Вийди! А Йоав відповів: Не вийду, тут помру! І Ванея, син Йодая, повернувся і сказав цареві, доповідаючи: Так і так сказав Йоав і так мені відповів.
Benaiah went to the sacred tent of the LORD and said to Joab, “The king orders you to come out!”
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
But Joab answered, “No, I will die here.”
So Benaiah returned to the king and told him what Joab had said.
Тоді цар сказав йому: Іди і вчини йому так, як він сказав, — убий його і поховаєш його! І сьогодні знімеш з мене і з дому мого батька кров, яку даремно пролив Йоав!
“Do as he said,” the king replied. “Kill him there beside the altar and bury him. This will remove the guilt of Joab’s senseless murders from me and from my father’s family.
І повернув Господь кров його несправедливості на його ж голову, коли він зустрів двох праведних мужів, кращих за себе, і вбив їх мечем, а мій батько Давид не знав про їхню кров — Авенира, сина Нира, полководця Ізраїля, і Амесси, сина Єтера, полководця Юди.
І їхня кров повернулася йому на голову і на голову його нащадків навіки. А Давидові та його нащадкам, його домові та його престолові нехай навіки буде мир від Господа!
May their blood be on Joab and his descendants forever, and may the LORD grant peace forever to David, his descendants, his dynasty, and his throne.”
І Ванея, син Йодая, зустрів Йоава, убив його і поховав його в його домі в пустелі.
So Benaiah son of Jehoiada returned to the sacred tent and killed Joab, and he was buried at his home in the wilderness.
І цар настановив Ванею, сина Йодая, замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі, і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара.
35a Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, 35b і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту.
35c І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. 35d І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. 35e І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. 35f І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.
35g І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім.
35h Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. 35i І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. 35k Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста.
35l І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. 35m Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, 35n і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! 35o А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!
35a Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, 35b і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту.
35c І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. 35d І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. 35e І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. 35f І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.
35g І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім.
35h Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. 35i І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. 35k Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста.
35l І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. 35m Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, 35n і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! 35o А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!
Then the king appointed Benaiah to command the army in place of Joab, and he installed Zadok the priest to take the place of Abiathar.
І покликав цар Семея, і сказав йому: Збудуй собі дім у Єрусалимі, перебувай там і звідти не виходитимеш нікуди!
The king then sent for Shimei and told him, “Build a house here in Jerusalem and live there. But don’t step outside the city to go anywhere else.
І буде, що в день твого виходу, коли ти перейдеш потік Кедрон, достеменно знай [1] , що неодмінно помреш [2] , — твоя кров буде на твоїй голові! І цар взяв у нього клятву в той день,
On the day you so much as cross the Kidron Valley, you will surely die; and your blood will be on your own head.”
і Семей сказав цареві: Добре те слово, яке ти сказав, мій володарю, царю! Так учинить твій раб. І Семей перебував в Єрусалимі три роки.
Shimei replied, “Your sentence is fair; I will do whatever my lord the king commands.” So Shimei lived in Jerusalem for a long time.
І сталося через три роки, що втекли два раби Семея до Анхуса, сина Мааха, царя Ґета. І Семеєві сповістили, повідомляючи: Ось твої раби в Ґеті.
But three years later two of Shimei’s slaves ran away to King Achish son of Maacah of Gath. When Shimei learned where they were,
Тож Семей устав, засідлав свого осла і пішов у Ґет до Анхуса, аби відшукати своїх рабів. І пішов Семей та привів своїх рабів з Ґета.
he saddled his donkey and went to Gath to search for them. When he found them, he brought them back to Jerusalem.
Та Соломонові сповістили, доповідаючи: Семей пішов з Єрусалима до Ґета і повернув своїх рабів!
Solomon heard that Shimei had left Jerusalem and had gone to Gath and returned.
І послав цар, покликав Семея і сказав йому: Хіба не закляв я тебе Господом і засвідчив тобі, мовлячи: У той день, в який вийдеш з Єрусалима і підеш направо чи наліво, достеменно знай [3] , що неодмінно помреш [4]?
So the king sent for Shimei and demanded, “Didn’t I make you swear by the LORD and warn you not to go anywhere else or you would surely die? And you replied, ‘The sentence is fair; I will do as you say.’
Тож як це не зберіг ти Господньої клятви і наказу, який я тобі заповів?
Then why haven’t you kept your oath to the LORD and obeyed my command?”
І промовив цар до Семея: Ти знаєш усе своє зло, яке пізнало твоє серце, що ти вчинив Давидові, моєму батькові! Тож Господь віддав твоє зло на твою голову.
The king also said to Shimei, “You certainly remember all the wicked things you did to my father, David. May the LORD now bring that evil on your own head.
А цар Соломон благословенний, і престол Давида буде встановлений перед Господом навіки!
But may I, King Solomon, receive the LORD’s blessings, and may one of David’s descendants always sit on this throne in the presence of the LORD.”
І цар Соломон дав вказівку Ванеєві, синові Йодая, і він вийшов та вбив його, і той помер.
46a Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. 46b Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. 46c І Соломон почав відкривати володіння Лівану, 46d і він збудував Терми в пустелі. 46e Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. 46f Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. 46g І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. 46h Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. 46i І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. 46k І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту.
46l Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.
46a Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. 46b Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. 46c І Соломон почав відкривати володіння Лівану, 46d і він збудував Терми в пустелі. 46e Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. 46f Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. 46g І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. 46h Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. 46i І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. 46k І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту.
46l Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.
Then, at the king’s command, Benaiah son of Jehoiada took Shimei outside and killed him.
So the kingdom was now firmly in Solomon’s grip.
So the kingdom was now firmly in Solomon’s grip.