Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 20) | (1 Царів 22) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • І син Адера зібрав усю свою армію, пішов і оточив Самарію, а з ним — тридцять два царі, усі коні та колісниці. Вони прийшли і взяли в облогу Самарію, і воювали проти неї.
  • І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.
  • І він послав до Ахава, царя Ізраїля, у місто,
  • І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.
  • і сказав йому: Так говорить син Адера: Твоє срібло і твоє золото — мої, твої жінки і твої діти — мої!
  • І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.
  • А ізраїльський цар у відповідь сказав: Так, як ти сказав, володарю-царю! Я — твій, і все моє — твоє!
  • І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
  • І посли знову прийшли, і сказали: Так говорить син Адера: Я послав до тебе, щоб сказати: Твоє срібло і твоє золото, твоїх жінок і твоїх дітей, — мені їх віддаси!
  • І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“
  • Бо в цей час вранці пришлю до тебе моїх слуг, і обшукаю твій дім і доми твоїх слуг, і буде: те, що приємне їхнім очам, на що тільки покладуть свої руки, те вони і візьмуть!
  • І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“
  • І цар Ізраїля закликав усіх старійшин, і сказав: Тож зауважте і зрозумійте, що він шукає зачіпки, бо послав до мене за моїми жінками, за моїми синами і за моїми дочками! Моє срібло і моє золото — того я б від нього не стримував…
  • І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.
  • І старійшини та весь народ сказали йому: Не слухай і не погоджуйся!
  • І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
  • Тож він сказав послам сина Адера: Скажете вашому володареві: Усе, про що ти раніше посилав до твого раба, учиню, а цього наказу не зможу виконати. І відійшли мужі та принесли назад йому слово.
  • А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.
  • І послав до нього син Адера, кажучи: Таке нехай учинить мені Бог і таке додасть, якщо самарійської землі, скільки потрібно лисицям, вистачить для всього мого пішого народу!
  • І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.
  • А цар Ізраїля у відповідь сказав: Досить! Хай зігнений не хвалиться так, наче він прямий!
  • І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.
  • І сталося, коли він йому відповів такими словами, той і всі царі, які були з ним, пили в наметах. І він сказав своїм слугам: Збудуйте траншеї! І напроти міста збудували траншеї.
  • Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.
  • І ось один пророк прийшов до ізраїльського царя і сказав: Так говорить Господь: Чи ти побачив увесь цей великий натовп? Ось Я сьогодні даю його у твої руки, і пізнаєш, що Я — Господь!
  • І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
  • І сказав Ахав: Через кого? А він відповів: Так говорить Господь: Через помічників начальників округів! А хто почне війну? — запитав Ахав. Той же відповів: Ти!
  • І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.
  • І Ахав зробив огляд помічників начальників округів, і було двісті тридцять. І після цього він порахував народ, кожного придатного до війни, — шістдесят тисяч.
  • І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.
  • І він вийшов опівдні, а син Адера пив і був п’яний у Сокхоті, — він і царі (тридцять два царі-союзники, які були з ним).
  • І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
  • І першими виступили помічники начальників округів. А ті посилали та сповіщали цареві Сирії, доповідаючи: Мужі вийшли із Самарії!
  • І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:
  • І сказав їм: Чи вони виходять у мирі? Візьміть їх живими; а якщо на війну, то схопіть їх живими.
  • „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
  • І хай не вийдуть з міста помічники начальників округів. А військо, яке було за ними, —
  • І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“
  • кожний вдарив того, хто біля нього, і повторив кожний біля себе, і Сирія втекла, й Ізраїль погнався за ними. А син Адера, цар Сирії, врятувався на коні кіннотника.
  • І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.
  • І виступив ізраїльський цар, і захопив усіх коней і колісниці, і розгромив Сирію великим погромом.
  • Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
  • Тоді до ізраїльського царя прийшов пророк і сказав: Кріпися, знай і гляди, що вчиниш, бо коли мине рік, син Адера, цар Сирії, виступить проти тебе!
  • І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.
  • А слуги царя Сирії сказали: Бог Ізраїля — Бог гір, а не Бог рівнин, через це Він переміг нас. Якщо ж воюватимемо проти них на рівнині, хіба не переможемо їх?
  • І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.
  • Тож зроби таким чином: Відішли царів, кожного до своєї місцевості, а замість них постав сатрапів,
  • Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.
  • і замінимо твою силу згідно із силою, що відпала від тебе, і коня за коня, і колісниці за колісниці, і воюватимемо з ними на рівнині, і поборемо їх! І той послухався їхнього голосу, і зробив так.
  • Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.
  • І сталося, коли минав рік, то син Адера зробив огляд Сирії і пішов до Афеки на війну проти Ізраїля.
  • І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.
  • А сини Ізраїля були пораховані й вийшли їм назустріч. Ізраїль отаборився напроти них, — наче дві отари кіз, а Сирія заповнила всю землю.
  • І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...
  • Та прийшов Божий чоловік і сказав цареві Ізраїля: Так говорить Господь: Через те, що Сирія сказала: Господь, Бог Ізраїля, є Богом гір, та Він не Богом рівнин, то Я передам цю велику армію у твої руки, і пізнаєш, що Я — Господь!
  • І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
  • І ці отаборюються напроти тих сім днів, і сталося сьомого дня, настав бій, і побив Ізраїль Сирію, до ста тисяч піших в один день.
  • „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

  • ← (1 Царів 20) | (1 Царів 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025