Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І він прожив три роки, і не було війни між Сирією і між Ізраїлем.
Минуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем.
І сталося в третьому році, пішов Йосафат, цар Юди, до царя Ізраїля.
На третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.
І промовив цар Ізраїля до своїх слуг: Чи знаєте, що нашим є Реммат ґалаадський? А ми мовчимо, не забираємо його з руки царя Сирії!
Цар ізраїльський сказав до своїх слуг: «Чи ви знаєте, що Рамот гілеадський нам належить? Ми ж мовчимо, не відбираємо його з рук царя арамійського.»
І промовив цар Ізраїля до Йосафата: Піди з нами війною на Реммат ґалаадський! А Йосафат сказав: Я так само, як і ти, і мій народ так само, як і твій народ, і мої коні так само, як твої коні.
Потім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадського?» Йосафат відповів цареві ізраїльському: «Я — як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні.»
І сказав Йосафат, цар Юди, цареві Ізраїля: Запитайте ж сьогодні в Господа!
Однак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа.»
Тож ізраїльський цар зібрав усіх пророків, якихось чотириста чоловік, і запитав їх цар: Чи йти мені війною на Реммат ґалаадський, чи краще я стримаюся? А вони сказали: Іди, і Господь неодмінно видасть [1]його в руки царя!
Зібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки.»
Та Йосафат звернувся до царя Ізраїля: Чи немає тут Господнього пророка? Давайте запитаємо Господа через нього!
Та Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати?»
А цар Ізраїля промовив до Йосафата: Ще є один чоловік, щоб запитати Господа через нього, — Міхей, син Ємлі. Та я його зненавидів, бо не говорить про мене добре, але тільки погане. І сказав Йосафат, цар Юди: Хай цар так не говорить.
Цар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе. Це — Міхей, син Їмли.» Йосафат же каже: «Не говори так, царю!»
Тоді цар Ізраїля покликав одного євнуха і сказав: Скоро! Міхея, сина Ємли!
Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли.»
І цар Ізраїля, і Йосафат, цар Юди, кожний сидів на своєму троні, озброєні, у брамі Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними.
А Седекія, син Ханана, зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: Ось ними заколеш Сирію, аж доки не буде знищена!
Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного!»
І всі пророки так само пророкували, кажучи: Іди на Реммат ґалаадський, і пощастить, і Господь видасть його і царя Сирії у твої руки.
І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський! Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
А посланець, який пішов покликати Міхея, сказав йому, вмовляючи: Ось усі пророки одними устами проголошують добре про царя. Будь і ти у твоїх словах згідний зі словами одного з них і говори добре!
Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.»
Та Міхей сказав: Нехай живе Господь, бо те, що тільки скаже мені Господь, це звіщатиму!
Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь! Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»
І він прийшов до царя, і цар йому сказав: Міхею, чи йти мені війною на Реммат ґалаадський, чи краще я стримаюся? А він сказав: Іди, і Він пошле успіх, — Господь видасть його в руки царя!
Як же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею! Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
Та цар сказав йому: Скільки разів я заклинатиму тебе, щоб Іменем Господа ти говорив мені правду?
Цар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду?»
А Міхей відповів: Не так! Я побачив увесь Ізраїль розкиданим по горах, наче стадо, в якого немає пастиря, і Господь сказав: Немає володаря в них, нехай кожний повернеться до свого дому в мирі!
Тоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає. Господь сказав: Нема в них пана! Хай кожний в мирі повертається додому!»
І цар Ізраїля промовив до Йосафата, царя Юди: Хіба я не сказав тобі: Цей мені не пророкує добро, але тільки зло?
Цар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе?»
А Міхей відповів: Не так! Це не я, послухай Господнє слово! Не так! Я побачив Господа, Бога Ізраїля, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне військо стояло довкола Нього — справа від Нього і зліва від Нього.
І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.
І Господь запитав: Хто обмане Ахава, царя Ізраїля, і той піде, і поляже в Ремматі ґалаадському? Цей говорив так, а інший — так.
Господь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув? Той з них говорив так, а той інакше.
Та вийшов дух, став перед Господом і сказав: Я його обману. А Господь запитав його: Яким чином?
Тоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь спитав: Чим?
І той відповів: Я вийду і буду духом омани в устах усіх його пророків! І Він сказав: Обманеш і здолаєш! Вийди і зроби так!
І відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі вдасться його підманути; іди й зроби так.
І ось тепер Господь дав духа омани в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь проголосив на тебе зло!
Оце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе.»
Тоді Седекія, син Ханани, підійшов, вдарив Міхея по щоці й запитав: Який Господній Дух говорить у тобі?
Тоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як? То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі?»
А Міхей сказав: Ось ти побачиш у той день, коли ввійдеш до комірки в кімнаті, щоб заховатися!
Міхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись.»
Тоді цар Ізраїля сказав: Візьміть Міхея і поверніть його до Емира, володаря міста. А Йоасові, синові царя,
А цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,
скажи кинути цього до в’язниці й годувати його хлібом смутку і поїти водою смутку аж до мого повернення в мирі!
і скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо.»
Та Міхей відповів: Якщо ти справді повернешся [2] в мирі, то Господь не промовляв через мене!
А Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене.»
І пішов цар Ізраїля, а з ним — Йосафат, цар Юди, на Реммат ґалаадський.
От і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.
І цар Ізраїля сказав Йосафатові, цареві Юди: Я прикриюся і піду в бій, а ти одягнися в мій одяг. І прикрився цар Ізраїля, і пішов у бій.
Цар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою.
А цар Сирії наказав тридцяти двом начальникам своїх колісниць, кажучи: Не воюйте ні з великим, ні з малим, але тільки із самим царем Ізраїля!
Цар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського.»
І сталося, коли начальники колісниць побачили Йосафата, царя Юди, то вони сказали: Цей виглядає, як цар Ізраїля! — і оточили його, щоб воювати. А Йосафат закричав.
Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав.
І сталося, коли начальники колісниць побачили, що він не є царем Ізраїля, то повернули від нього.
Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.
Та один влучно натягнув лука і уразив стрілою царя Ізраїля між легенями і між панциром, і він сказав своєму проводиреві колісниці: Поверни свої руки і виведи мене з бою, бо я поранений!
Один же чоловік нап'яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею. Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано.»
І в той день хід бою змінився, і цар стояв на колісниці проти Сирії від ранку аж до вечора, а з рани на долівку колісниці текла кров. І ввечері він помер, а кров витікала з рани на долівку колісниці.
Та битва того дня дедалі більш закипала. Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав. Кров з рани стікала в колісницю.
І, коли заходило сонце, виступив уперед вісник, гукаючи: Кожний нехай повертається у своє місто і до своєї землі,
А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто; кожний у свою землю!
бо цар помер!
І прибули до Самарії, і поховали царя в Самарії.
І прибули до Самарії, і поховали царя в Самарії.
Цар помер!» Привезли царя в Самарію й поховали в Самарії.
І помили колісницю біля джерела Самарії, і свині та пси лизали кров, і розпусниці помилися в крові — за Господнім словом, яке Він сказав.
Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, — в нім милися блудниці, — пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.
А решта оповідей про Ахава, і все, що він зробив, і про дім зі слонової кості, який спорудив, і про всі міста, які збудував, ось чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?
Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, — усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.
І заснув Ахав зі своїми батьками, а замість нього зацарював його син Охозія.
І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.
Йосафат, син Аси, царював над Юдою. Він зацарював у четвертому році Ахава, царя Ізраїля.
Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.
Йосафат був тридцятип’ятилітнього віку, коли він зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Азува, дочка Селея.
Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі. Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.
І він ходив усією дорогою свого батька Аси. Він не звернув з неї, чинячи те, що правильне в Господніх очах.
Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.
Лише висоти не знищив, — народ ще приносив жертви і кадив ладаном на висотах.
Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.
А решта оповідей про Йосафата та про його подвиги, які вчинив, ось чи не записане це в книзі літопису царів Юди?
Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.
Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.
Не було тоді наставленого царя в Едомі.
Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом; та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.
Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на кораблях.» Йосафат же не схотів.
І заснув Йосафат зі своїми батьками, і поховано його біля його батьків у місті Давида, його батька. А замість нього зацарював його син Йорам.
І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка. Замість нього став царем син його Йорам.
І Охозія, син Ахава, зацарював над Ізраїлем у Самарії в сімнадцятому році Йосафата, царя Юди. Він царював в Ізраїлі два роки.
Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.
І чинив зло перед Господом, і пішов дорогою свого батька Ахава та дорогою Єзавелі, своєї матері, і в гріхах дому Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха.
Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.