Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І він прожив три роки, і не було війни між Сирією і між Ізраїлем.
І прожили́ вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
І сталося в третьому році, пішов Йосафат, цар Юди, до царя Ізраїля.
І сталося третього року, і зійшов Йосафа́т, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
І промовив цар Ізраїля до своїх слуг: Чи знаєте, що нашим є Реммат ґалаадський? А ми мовчимо, не забираємо його з руки царя Сирії!
І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: „Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот — наш? А ми мовчимо́, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя“.
І промовив цар Ізраїля до Йосафата: Піди з нами війною на Реммат ґалаадський! А Йосафат сказав: Я так само, як і ти, і мій народ так само, як і твій народ, і мої коні так само, як твої коні.
І сказав він до Йосафа́та: „Чи ти пі́деш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту?“ А Йосафа́т відказав: „Я — як ти, народ мій — як народ твій, мої коні — як твої коні!“
І сказав Йосафат, цар Юди, цареві Ізраїля: Запитайте ж сьогодні в Господа!
І сказав Йосафа́т до Ізраїлевого царя: „Вивідай зараз слово Господнє!“
Тож ізраїльський цар зібрав усіх пророків, якихось чотириста чоловік, і запитав їх цар: Чи йти мені війною на Реммат ґалаадський, чи краще я стримаюся? А вони сказали: Іди, і Господь неодмінно видасть [1]його в руки царя!
І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті відказали: „Іди, а Господь дасть його в цареву руку“.
Та Йосафат звернувся до царя Ізраїля: Чи немає тут Господнього пророка? Давайте запитаємо Господа через нього!
І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і ви́відаємо від нього“.
А цар Ізраїля промовив до Йосафата: Ще є один чоловік, щоб запитати Господа через нього, — Міхей, син Ємлі. Та я його зненавидів, бо не говорить про мене добре, але тільки погане. І сказав Йосафат, цар Юди: Хай цар так не говорить.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин“. А Йосафа́т відказав: „Нехай цар не говорить так!“
Тоді цар Ізраїля покликав одного євнуха і сказав: Скоро! Міхея, сина Ємли!
І покликав Ізраїлів цар одного є́внуха, і сказав: „Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!“
І цар Ізраїля, і Йосафат, цар Юди, кожний сидів на своєму троні, озброєні, у брамі Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в ша́ти при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
А Седекія, син Ханана, зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: Ось ними заколеш Сирію, аж доки не буде знищена!
А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до ви́гублення їх!“
І всі пророки так само пророкували, кажучи: Іди на Реммат ґалаадський, і пощастить, і Господь видасть його і царя Сирії у твої руки.
І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, — і Господь дасть його в цареву руку“.
А посланець, який пішов покликати Міхея, сказав йому, вмовляючи: Ось усі пророки одними устами проголошують добре про царя. Будь і ти у твоїх словах згідний зі словами одного з них і говори добре!
А той послане́ць, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говори́тимеш добре“.
Та Міхей сказав: Нехай живе Господь, бо те, що тільки скаже мені Господь, це звіщатиму!
І сказав Міхей: „Як живий Господь, — те, що скаже мені Госпо́дь, я те говоритиму!“
І він прийшов до царя, і цар йому сказав: Міхею, чи йти мені війною на Реммат ґалаадський, чи краще я стримаюся? А він сказав: Іди, і Він пошле успіх, — Господь видасть його в руки царя!
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, — чи пі́демо на війну́ до ґілеа́дського Рамо́ту, чи занеха́ємо?“ А той відказав йому: „Вийди, і пощастить тобі, — і Господь дасть у цареву руку“.
Та цар сказав йому: Скільки разів я заклинатиму тебе, щоб Іменем Господа ти говорив мені правду?
І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“
А Міхей відповів: Не так! Я побачив увесь Ізраїль розкиданим по горах, наче стадо, в якого немає пастиря, і Господь сказав: Немає володаря в них, нехай кожний повернеться до свого дому в мирі!
А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов ове́ць, що не мають пастуха́. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з миром кожен до дому свого“.
І цар Ізраїля промовив до Йосафата, царя Юди: Хіба я не сказав тобі: Цей мені не пророкує добро, але тільки зло?
І сказав Ізраїлів цар до Йосафа́та: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе́?“
А Міхей відповів: Не так! Це не я, послухай Господнє слово! Не так! Я побачив Господа, Бога Ізраїля, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне військо стояло довкола Нього — справа від Нього і зліва від Нього.
А Міхей відказав: „Тому́ послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло при Ньому з прави́ці Його та з ліви́ці Його.
І Господь запитав: Хто обмане Ахава, царя Ізраїля, і той піде, і поляже в Ремматі ґалаадському? Цей говорив так, а інший — так.
І сказав Господь: Хто́ намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.
Та вийшов дух, став перед Господом і сказав: Я його обману. А Господь запитав його: Яким чином?
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?
І той відповів: Я вийду і буду духом омани в устах усіх його пророків! І Він сказав: Обманеш і здолаєш! Вийди і зроби так!
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
І ось тепер Господь дав духа омани в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь проголосив на тебе зло!
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе́“...
Тоді Седекія, син Ханани, підійшов, вдарив Міхея по щоці й запитав: Який Господній Дух говорить у тобі?
І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“
А Міхей сказав: Ось ти побачиш у той день, коли ввійдеш до комірки в кімнаті, щоб заховатися!
А Міхей сказав: „Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімна́ти, щоб схова́тися“.
Тоді цар Ізраїля сказав: Візьміть Міхея і поверніть його до Емира, володаря міста. А Йоасові, синові царя,
І сказав Ізраїлів цар: „Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
скажи кинути цього до в’язниці й годувати його хлібом смутку і поїти водою смутку аж до мого повернення в мирі!
та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.
Та Міхей відповів: Якщо ти справді повернешся [2] в мирі, то Господь не промовляв через мене!
А Міхей відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!“ І до того сказав: „Слухайте це, всі наро́ди!“
І пішов цар Ізраїля, а з ним — Йосафат, цар Юди, на Реммат ґалаадський.
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафа́т, цар Юдин, до ґілеадського Рамо́ту.
І цар Ізраїля сказав Йосафатові, цареві Юди: Я прикриюся і піду в бій, а ти одягнися в мій одяг. І прикрився цар Ізраїля, і пішов у бій.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберу́ся, і піду́ на бій, а ти вбери свої царські шати!“ І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
А цар Сирії наказав тридцяти двом начальникам своїх колісниць, кажучи: Не воюйте ні з великим, ні з малим, але тільки із самим царем Ізраїля!
А сирійський цар наказав керівника́м своїх колесни́ць, тридцятьом і двом, говорячи: „Не бу́дете воювати з мали́м та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем“.
І сталося, коли начальники колісниць побачили Йосафата, царя Юди, то вони сказали: Цей виглядає, як цар Ізраїля! — і оточили його, щоб воювати. А Йосафат закричав.
І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили Йосафа́та, то вони сказали: „Це дійсно Ізраїлів цар!“ І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафа́т закричав.
І сталося, коли начальники колісниць побачили, що він не є царем Ізраїля, то повернули від нього.
І сталося, як керівники́ колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то поверну́ли від нього.
Та один влучно натягнув лука і уразив стрілою царя Ізраїля між легенями і між панциром, і він сказав своєму проводиреві колісниці: Поверни свої руки і виведи мене з бою, бо я поранений!
А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'яза́нням пояса та між па́нцерем. А той сказав своєму візникові: „Поверни назад, і виведи мене з табо́ру, бо я ране́ний“...
І в той день хід бою змінився, і цар стояв на колісниці проти Сирії від ранку аж до вечора, а з рани на долівку колісниці текла кров. І ввечері він помер, а кров витікала з рани на долівку колісниці.
І знявся бій того дня, а цар був поста́влений на колесни́ці проти Сирії, і помер уве́чорі. І кров із рани текла в колесни́цю.
І, коли заходило сонце, виступив уперед вісник, гукаючи: Кожний нехай повертається у своє місто і до своєї землі,
А як сонце захо́дило, нісся крик у табо́рі такий: „Кожен — до міста свого́, і кожен — до кра́ю свого́!“
бо цар помер!
І прибули до Самарії, і поховали царя в Самарії.
І прибули до Самарії, і поховали царя в Самарії.
І помер цар, і був приве́зений до Самарії. І поховали царя в Самарії.
І помили колісницю біля джерела Самарії, і свині та пси лизали кров, і розпусниці помилися в крові — за Господнім словом, яке Він сказав.
І полоска́ли колесни́цю над ставом у Самарії, і пси лиза́ли його кров, а блудни́ці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
А решта оповідей про Ахава, і все, що він зробив, і про дім зі слонової кості, який спорудив, і про всі міста, які збудував, ось чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?
А решта Ахавових діл, і все, що́ він зробив був, і дім зо слоно́вої кости, що він збудував, і всі міста́, які він побудува́в, — отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
І заснув Ахав зі своїми батьками, а замість нього зацарював його син Охозія.
І спочив Ахав із батька́ми своїми, а замість нього зацарюва́в син його Ахазія.
Йосафат, син Аси, царював над Юдою. Він зацарював у четвертому році Ахава, царя Ізраїля.
А Йосафа́т, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
Йосафат був тридцятип’ятилітнього віку, коли він зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі, а ім’я його матері — Азува, дочка Селея.
Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Азува, дочка́ Шілхи.
І він ходив усією дорогою свого батька Аси. Він не звернув з неї, чинячи те, що правильне в Господніх очах.
І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збо́чував із неї, щоб чинити добре в Господніх оча́х.
Лише висоти не знищив, — народ ще приносив жертви і кадив ладаном на висотах.
Тільки па́гірки не були пони́щені, — народ іще прино́сив жертви й кадив на па́гірках.
А решта оповідей про Йосафата та про його подвиги, які вчинив, ось чи не записане це в книзі літопису царів Юди?
А решта Йосафатових діл та лица́рськість його, що́ він чинив був та як воював, — отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
А решту блудоді́їв, що позостава́лися за днів його батька Аси, він вигубив із Кра́ю.
А царя не було в Едомі, — був намісник царів.
А Йосафат наробив був таршіських кораблі́в, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбива́лися кораблі при Ецйон-Ґевері.
Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: „Нехай пі́дуть на корабля́х мої раби з рабами твоїми“. Та Йосафат не захотів.
І заснув Йосафат зі своїми батьками, і поховано його біля його батьків у місті Давида, його батька. А замість нього зацарював його син Йорам.
І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похо́ваний в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
І Охозія, син Ахава, зацарював над Ізраїлем у Самарії в сімнадцятому році Йосафата, царя Юди. Він царював в Ізраїлі два роки.
Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
І чинив зло перед Господом, і пішов дорогою свого батька Ахава та дорогою Єзавелі, своєї матері, і в гріхах дому Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха.
І робив він лихе́ в Господніх оча́х, і ходив дорогою ба́тька свого́ й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.