Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
English Standard Version
Solomon’s Prayer for Wisdom
Solomon made a marriage alliance with Pharaoh king of Egypt. He took Pharaoh’s daughter and brought her into the city of David until he had finished building his own house and the house of the Lord and the wall around Jerusalem.
Solomon made a marriage alliance with Pharaoh king of Egypt. He took Pharaoh’s daughter and brought her into the city of David until he had finished building his own house and the house of the Lord and the wall around Jerusalem.
1 Народ приносив у жертву ладан на високих місцях, бо не був збудований дім Імені Господа аж до того часу.
The people were sacrificing at the high places, however, because no house had yet been built for the name of the Lord.
І Соломон полюбив Господа, щоб ходити згідно з настановами Давида, свого батька, однак і він приносив жертви та кадив на висотах.
Solomon loved the Lord, walking in the statutes of David his father, only he sacrificed and made offerings at the high places.
Якось він піднявся і пішов у Ґаваон, щоб там приносити жертви, бо те місце найвище і величне. І Соломон приніс тисячу всепалень на жертовнику в Ґаваоні.
And the king went to Gibeon to sacrifice there, for that was the great high place. Solomon used to offer a thousand burnt offerings on that altar.
Там Соломонові уві сні вночі з’явився Господь. І Господь промовив до Соломона: Попроси для себе якесь прохання.
At Gibeon the Lord appeared to Solomon in a dream by night, and God said, “Ask what I shall give you.”
А Соломон сказав: Ти вчинив велике милосердя з Твоїм рабом Давидом, моїм батьком, оскільки прожив перед Тобою в правді, у справедливості й в простоті серця з Тобою, і Ти зберіг йому це велике милосердя, щоб дати його сина на його престолі до цього дня.
And Solomon said, “You have shown great and steadfast love to your servant David my father, because he walked before you in faithfulness, in righteousness, and in uprightness of heart toward you. And you have kept for him this great and steadfast love and have given him a son to sit on his throne this day.
А тепер, Господи, Боже мій, Ти поставив Твого раба на місце Давида, мого батька, а я, малий хлопчина, не пізнав мого виходу і мого входу!
And now, O Lord my God, you have made your servant king in place of David my father, although I am but a little child. I do not know how to go out or come in.
Твій раб посеред Твого народу, який Ти вибрав, численного народу, якого не можна порахувати.
And your servant is in the midst of your people whom you have chosen, a great people, too many to be numbered or counted for multitude.
Ти даси Твоєму рабові серце слухати і розсуджувати Твій народ у справедливості, пізнавати між добром і злом. Адже хто зможе судити цей Твій тяжкий народ?
Give your servant therefore an understanding mind to govern your people, that I may discern between good and evil, for who is able to govern this your great people?”
І було до вподоби перед Господом, що Соломон попросив саме цього,
It pleased the Lord that Solomon had asked this.
і Господь промовив до нього: Через те, що ти в Мене попросив саме цього, а не попросив собі багато днів, не попросив багатства і не попросив душі твоїх ворогів, але попросив собі розуму, щоб вислухати суд,
And God said to him, “Because you have asked this, and have not asked for yourself long life or riches or the life of your enemies, but have asked for yourself understanding to discern what is right,
тому Я вчинив за твоїм словом! Ось Я дав тобі розумне і мудре серце, — такого, як ти, не було перед тобою і після тебе не повстане подібного до тебе.
behold, I now do according to your word. Behold, I give you a wise and discerning mind, so that none like you has been before you and none like you shall arise after you.
І все те, чого ти не просив, Я також дав тобі, — багатство і славу, так що не було між царями людини, подібної до тебе!
I give you also what you have not asked, both riches and honor, so that no other king shall compare with you, all your days.
І якщо ходитимеш Моєю дорогою, щоби дотримуватися Моїх заповідей і Моїх настанов, — так, як ходив Давид, твій батько, — то Я продовжу час твого життя.
And if you will walk in my ways, keeping my statutes and my commandments, as your father David walked, then I will lengthen your days.”
І Соломон пробудився, і це був сон. І він устав, прийшов у Єрусалим і став перед жертовником, що перед входом до ковчега Господнього завіту в Сіоні, приніс всепалення, звершив мирні жертви і влаштував собі та всім своїм слугам великий бенкет.
And Solomon awoke, and behold, it was a dream. Then he came to Jerusalem and stood before the ark of the covenant of the Lord, and offered up burnt offerings and peace offerings, and made a feast for all his servants.
Тоді з’явилися дві жінки-блудниці перед царем і стали перед ним.
Solomon’s Wisdom
Then two prostitutes came to the king and stood before him.
Then two prostitutes came to the king and stood before him.
І сказала одна жінка: Послухай мене, володарю, я і ця жінка живемо в одному домі, і ми народили в домі.
The one woman said, “Oh, my lord, this woman and I live in the same house, and I gave birth to a child while she was in the house.
І сталося, що на третій день після того, як я народила, народила і ця жінка. І ми були разом, і з нами в домі, крім нас двох, немає нікого.
Then on the third day after I gave birth, this woman also gave birth. And we were alone. There was no one else with us in the house; only we two were in the house.
Вночі ж помер син цієї жінки, коли вона заснула на ньому,
And this woman’s son died in the night, because she lay on him.
і вона встала серед ночі, взяла мого сина з моїх рук, приклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала біля моїх грудей.
And she arose at midnight and took my son from beside me, while your servant slept, and laid him at her breast, and laid her dead son at my breast.
І я встала вранці годувати мого сина, та він був мертвий. І ось вранці я його впізнала, це зовсім не був мій син, якого я народила!
When I rose in the morning to nurse my child, behold, he was dead. But when I looked at him closely in the morning, behold, he was not the child that I had borne.”
А інша жінка сказала: Зовсім не так! Мій син живий, а твій син мертвий! І вони говорили перед царем.
But the other woman said, “No, the living child is mine, and the dead child is yours.” The first said, “No, the dead child is yours, and the living child is mine.” Thus they spoke before the king.
І сказав їм цар: Ти кажеш: Це мій син живий, а її син — мертвий! А ти кажеш: Зовсім не так! Мій син живий, а твій син мертвий!
Then the king said, “The one says, ‘This is my son that is alive, and your son is dead’; and the other says, ‘No; but your son is dead, and my son is the living one.’”
Тоді цар наказав: Принесіть мені меч! І цареві принесли меч.
And the king said, “Bring me a sword.” So a sword was brought before the king.
Розрубайте надвоє живу дитину, яку годують, — сказав цар, — і дайте половину одній, і половину — другій!
And the king said, “Divide the living child in two, and give half to the one and half to the other.”
У відповідь жінка, син якої був живий, звернулася до царя, бо здригнулося її нутро за її сина, і вона сказала: Послухай мене, володарю, дайте дитину їй, та тільки не вбивайте [1] її! А та сказала: Хай не буде, ані мені, ані їй, тож рубайте!
Then the woman whose son was alive said to the king, because her heart yearned for her son, “Oh, my lord, give her the living child, and by no means put him to death.” But the other said, “He shall be neither mine nor yours; divide him.”
І цар у відповідь сказав: Віддайте дитину тій, котра сказала: Дайте її їй, та тільки не вбивайте [2] її! Це — її матір.
Then the king answered and said, “Give the living child to the first woman, and by no means put him to death; she is his mother.”
І почув увесь Ізраїль цей суд, який чинив цар, і їх охопив страх перед царем, бо побачили, що Божий розум у ньому, щоб чинити заповіді.
And all Israel heard of the judgment that the king had rendered, and they stood in awe of the king, because they perceived that the wisdom of God was in him to do justice.