Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І сталося, коли через двадцять років Соломон закінчив будувати Господній дім і свій дім, тоді цар Соломон зібрав усіх старійшин Ізраїля в Сіоні, щоб принести ковчег Господнього завіту з міста Давида (це Сіон),
The Ark Brought to the Temple
Solomon then summoned to Jerusalem the elders of Israel and all the heads of the tribes — the leaders of the ancestral families of the Israelites. They were to bring the Ark of the LORD’s Covenant to the Temple from its location in the City of David, also known as Zion.
Solomon then summoned to Jerusalem the elders of Israel and all the heads of the tribes — the leaders of the ancestral families of the Israelites. They were to bring the Ark of the LORD’s Covenant to the Temple from its location in the City of David, also known as Zion.
в місяці атаніні.
намет свідчення і весь святий посуд, що в наметі свідчення.
Цар і весь Ізраїль перед ковчегом приносили жертви овець і волів — без числа.
There, before the Ark, King Solomon and the entire community of Israel sacrificed so many sheep, goats, and cattle that no one could keep count!
І священики внесли ковчег на своє місце, до давіра дому, до Святого святих, під крила херувимів.
Then the priests carried the Ark of the LORD’s Covenant into the inner sanctuary of the Temple — the Most Holy Place — and placed it beneath the wings of the cherubim.
Бо були херувими з розпростертими крилами над місцем ковчега, і херувими покривали ковчег та його святощі згори.
The cherubim spread their wings over the Ark, forming a canopy over the Ark and its carrying poles.
Та священні держаки виступали, і були помітні кінці священних держаків зі святого за межі давіру, та ззовні їх не було видно.
These poles were so long that their ends could be seen from the Holy Place, which is in front of the Most Holy Place, but not from the outside. They are still there to this day.
У ковчезі не було нічого, за винятком двох кам’яних скрижалей, котрі туди поклав Мойсей на Хориві, — таблиць завіту, який склав Господь з ізраїльськими синами, коли вони виходили з Єгипетської землі.
І сталося, коли священики вийшли зі святого, то хмара покрила дім.
When the priests came out of the Holy Place, a thick cloud filled the Temple of the LORD.
І священики не змогли стояти й служити через присутність хмари, бо Господня слава наповнила дім.
The priests could not continue their service because of the cloud, for the glorious presence of the LORD filled the Temple of the LORD.
Solomon Praises the LORD
Then Solomon prayed, “O LORD, you have said that you would live in a thick cloud of darkness.
І цар повернув своє обличчя, і він поблагословив увесь Ізраїль, а вся громада Ізраїля стояла.
Then the king turned around to the entire community of Israel standing before him and gave this blessing:
І він сказав: Благословенний сьогодні Господь, Бог Ізраїля, Який говорив Своїми устами про Давида, мого батька, і виконав Своїми руками, кажучи:
“Praise the LORD, the God of Israel, who has kept the promise he made to my father, David. For he told my father,
Від дня, в який Я вивів Мій народ Ізраїля з Єгипту, Я не вибрав міста в одному зі скіпетрів Ізраїля, щоби збудувати дім, аби там було Моє Ім’я. А вибрав Я Єрусалим, щоб там було Моє Ім’я, і вибрав Я Давида, щоб він був над Моїм народом — Ізраїлем.
‘From the day I brought my people Israel out of Egypt, I have never chosen a city among any of the tribes of Israel as the place where a Temple should be built to honor my name. But I have chosen David to be king over my people Israel.’”
І спало на серце мого батька Давида збудувати дім Імені Господа, Бога Ізраїля.
Then Solomon said, “My father, David, wanted to build this Temple to honor the name of the LORD, the God of Israel.
Тож Господь промовив до Давида, мого батька: Через те, що прийшло на твоє серце збудувати дім Моєму Імені, добре вчинив ти, що це спало на твоє серце.
But the LORD told him, ‘You wanted to build the Temple to honor my name. Your intention is good,
Проте не ти збудуєш дім, а твій син, який вийшов з твого тіла, він збудує дім Моєму Імені.
but you are not the one to do it. One of your own sons will build the Temple to honor me.’
І Господь виконав Своє слово, яке сказав, і поставив мене на місце Давида, мого батька, і я сів на престолі Ізраїля, — як і сказав Господь, — і я збудував дім Імені Господа, Бога Ізраїля.
“And now the LORD has fulfilled the promise he made, for I have become king in my father’s place, and now I sit on the throne of Israel, just as the LORD promised. I have built this Temple to honor the name of the LORD, the God of Israel.
І я визначив там місце для ковчега, в якому є Господній завіт, який склав Господь з нашими батьками, коли Він їх виводив із Єгипетської землі.
And I have prepared a place there for the Ark, which contains the covenant that the LORD made with our ancestors when he brought them out of Egypt.”
І встав Соломон перед Господнім жертовником, перед усім зібранням Ізраїля, простягнув свої руки до неба
Solomon’s Prayer of Dedication
Then Solomon stood before the altar of the LORD in front of the entire community of Israel. He lifted his hands toward heaven,
і сказав: Господи, Боже Ізраїля, немає Бога, як Ти, на небі вгорі й на землі внизу, Котрий зберігає завіт і милосердя з Твоїм рабом, який ходить перед Тобою в повноті свого серця,
and he prayed,
“O LORD, God of Israel, there is no God like you in all of heaven above or on the earth below. You keep your covenant and show unfailing love to all who walk before you in wholehearted devotion.
“O LORD, God of Israel, there is no God like you in all of heaven above or on the earth below. You keep your covenant and show unfailing love to all who walk before you in wholehearted devotion.
який Ти зберіг для Твого раба Давида, мого батька, і проголосив Твоїми устами, і Ти виконав Твоїми руками в цей день.
You have kept your promise to your servant David, my father. You made that promise with your own mouth, and with your own hands you have fulfilled it today.
Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, виконай для Твого раба Давида, мого батька, те, що Ти йому сказав, промовляючи: Не переведеться в тебе чоловік переді Мною, який сидить на престолі Ізраїля, якщо твої діти слідкуватимуть за своїми дорогами, щоб ходити переді Мною так, як ти ходив переді Мною!
“And now, O LORD, God of Israel, carry out the additional promise you made to your servant David, my father. For you said to him, ‘If your descendants guard their behavior and faithfully follow me as you have done, one of them will always sit on the throne of Israel.’
Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай буде вірним Твоє слово до Давида, мого батька!
Now, O God of Israel, fulfill this promise to your servant David, my father.
Адже, хіба дійсно Бог проживатиме з людьми на землі? Якщо неба і неба небес не достатньо для Тебе, то як вистачатиме цього дому, який я збудував Твоєму Імені?
“But will God really live on earth? Why, even the highest heavens cannot contain you. How much less this Temple I have built!
Зглянься на мою молитву, Господи, Боже Ізраїля, щоб вислухати молитву, якою Твій раб молиться перед Тобою сьогодні до Тебе,
Nevertheless, listen to my prayer and my plea, O LORD my God. Hear the cry and the prayer that your servant is making to you today.
щоб Твої очі були відкриті на цей дім вдень та вночі, на місце, про яке Ти сказав: Моє Ім’я там буде! — щоб вислухати молитву, якою Твій раб молиться на цьому місці вдень та вночі.
May you watch over this Temple night and day, this place where you have said, ‘My name will be there.’ May you always hear the prayers I make toward this place.
І вислухаєш молитву Твого раба і Твого народу Ізраїля, якими молитимуться на цьому місці, і Ти вислухаєш в місці Твого перебування на небі, сповниш і будеш милосердним.
May you hear the humble and earnest requests from me and your people Israel when we pray toward this place. Yes, hear us from heaven where you live, and when you hear, forgive.
Коли тільки згрішить хтось проти свого ближнього, і якщо він візьме на себе клятву, щоб поклястися, піде і визнає перед Твоїм жертовником у цьому домі,
“If someone wrongs another person and is required to take an oath of innocence in front of your altar in this Temple,
то Ти вислухай з неба! І виконаєш, і судитимеш Твій народ Ізраїля, щоб засудити безбожного — повернути його дорогу на його ж голову, і виправдати праведного — віддати йому за його праведністю.
then hear from heaven and judge between your servants — the accuser and the accused. Punish the guilty as they deserve. Acquit the innocent because of their innocence.
Коли Твій народ Ізраїль упаде перед ворогами, бо згрішать проти Тебе, та повернуться і прославлять Твоє Ім’я, помоляться і піднесуть молитву в цьому домі,
“If your people Israel are defeated by their enemies because they have sinned against you, and if they turn to you and acknowledge your name and pray to you here in this Temple,
то Ти вислухаєш з неба, змилосердишся над гріхами Твого народу Ізраїля і повернеш їх у землю, яку Ти дав їхнім батькам.
then hear from heaven and forgive the sin of your people Israel and return them to this land you gave their ancestors.
Коли стримається небо, і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, та помоляться до цього місця і прославлять Твоє Ім’я, і відвернуться від своїх гріхів, коли їх упокориш,
“If the skies are shut up and there is no rain because your people have sinned against you, and if they pray toward this Temple and acknowledge your name and turn from their sins because you have punished them,
то Ти вислухаєш з неба та змилосердишся над гріхами Твого раба і Твого народу Ізраїля, бо об’явиш їм добру дорогу, щоб нею ходити, і пошлеш дощ на землю, яку Ти дав Твоєму народові в спадок.
then hear from heaven and forgive the sins of your servants, your people Israel. Teach them to follow the right path, and send rain on your land that you have given to your people as their special possession.
Якщо буде голод, якщо буде смерть, бо буде запалена земля, якщо буде сарана, іржа, і якщо його гнобитиме його ворог в одному з його міст, усе, що трапиться, усякий біль,
“If there is a famine in the land or a plague or crop disease or attacks of locusts or caterpillars, or if your people’s enemies are in the land besieging their towns — whatever disaster or disease there is —
усяку молитву, усяке благання, якщо буде в якійсь людині, як тільки пізнає кожний біль свого серця і підніме свої руки до цього дому,
and if your people Israel pray about their troubles, raising their hands toward this Temple,
то Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення, і будеш милосердним, учиниш і віддаси кожному за його дорогами, як Ти знаєш його серце. Адже Ти один знаєш серце всіх людських синів,
then hear from heaven where you live, and forgive. Give your people what their actions deserve, for you alone know each human heart.
щоб Тебе боялися всі дні, які вони живуть на землі, котру Ти дав нашим батькам.
Then they will fear you as long as they live in the land you gave to our ancestors.
І чужинцеві, який не є з Твого народу,
“In the future, foreigners who do not belong to your people Israel will hear of you. They will come from distant lands because of your name,
і як прийдуть, і помоляться на цьому місці,
for they will hear of your great name and your strong hand and your powerful arm. And when they pray toward this Temple,
Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення, і зробиш згідно з усім, про що закличе до Тебе чужинець, щоб усі народи пізнали Твоє Ім’я і боялися Тебе так, як Твій народ Ізраїля, і пізнають, що Твоє Ім’я закликатиметься на цей дім, який я збудував.
then hear from heaven where you live, and grant what they ask of you. In this way, all the people of the earth will come to know and fear you, just as your own people Israel do. They, too, will know that this Temple I have built honors your name.
Коли Твій народ вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою їх поведеш, і помоляться Господнім Іменем в напрямку міста, яке я виберу, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
“If your people go out where you send them to fight their enemies, and if they pray to the LORD by turning toward this city you have chosen and toward this Temple I have built to honor your name,
то Ти вислухаєш з неба їхнє благання та їхню молитву, і зробиш їм належне.
then hear their prayers from heaven and uphold their cause.
Коли згрішать проти Тебе, адже немає людини, яка не грішить, відведеш їх і видаси їх перед ворогами, і візьмуть їх у полон ті, хто бере в полон, у землю — далеко чи близько, —
“If they sin against you — and who has never sinned? — you might become angry with them and let their enemies conquer them and take them captive to their land far away or near.
і вони повернуть свої серця в землю, куди переселилися, навернуться і помоляться до Тебе в землі їхнього переселення, кажучи: Ми згрішили, ми були беззаконні, ми були неправедні!
But in that land of exile, they might turn to you in repentance and pray, ‘We have sinned, done evil, and acted wickedly.’
І навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією своєю душею в землі їхніх ворогів, куди Ти їх відвів, і помоляться до Тебе в напрямі до їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, до міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
If they turn to you with their whole heart and soul in the land of their enemies and pray toward the land you gave to their ancestors — toward this city you have chosen, and toward this Temple I have built to honor your name —
то Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення,
then hear their prayers and their petition from heaven where you live, and uphold their cause.
і змилосердишся над їхніми неправдами, якими згрішили проти Тебе, і над усіма їхніми провинами, якими завинили проти Тебе, і даси їм згідно з милосердям перед тими, хто їх тримає в полоні, і ті будуть милосердними до них.
Forgive your people who have sinned against you. Forgive all the offenses they have committed against you. Make their captors merciful to them,
Адже вони — Твій народ і Твій спадок, яких Ти вивів з єгипетської землі з-посеред залізної печі.
for they are your people — your special possession — whom you brought out of the iron-smelting furnace of Egypt.
І Твої вуха, і Твої очі будуть відкриті до молитви Твого раба і до молитви Твого народу Ізраїля, щоб вислухати його в усьому, у чому Тебе прикличуть,
“May your eyes be open to my requests and to the requests of your people Israel. May you hear and answer them whenever they cry out to you.
бо Ти їх Собі виділив у спадок з усіх народів землі, як Ти і сказав через Твого раба Мойсея, коли Ти виводив наших батьків з Єгипетської землі, Господи, Господи! 53a Тоді Соломон сказав про дім, коли закінчив його будувати: Сонце з’явилось на небі. Господь сказав, що мешкатиме в темряві: Збудуй Мій дім, Мені прекрасний дім, щоб жити в новому. Чи ось не записане це в Книзі пісні?
For when you brought our ancestors out of Egypt, O Sovereign LORD, you told your servant Moses that you had set Israel apart from all the nations of the earth to be your own special possession.”
І сталося, коли Соломон закінчив молитися до Господа всією молитвою і це благання, то він устав з-перед Господнього жертовника, після того, як схилився на свої коліна, і простягнув свої руки до неба.
The Dedication of the Temple
When Solomon finished making these prayers and petitions to the LORD, he stood up in front of the altar of the LORD, where he had been kneeling with his hands raised toward heaven.
І він устав, і поблагословив усе зібрання Ізраїля сильним голосом, кажучи:
He stood and in a loud voice blessed the entire congregation of Israel:
Благословенний Господь сьогодні, Який дав спочинок Своєму народові — Ізраїлеві — згідно з усім, що сказав! Не пропало жодне слово з усіх Його добрих слів, які промовив через Свого раба Мойсея.
“Praise the LORD who has given rest to his people Israel, just as he promised. Not one word has failed of all the wonderful promises he gave through his servant Moses.
Нехай буде з нами Господь, наш Бог, як Він був і з нашими батьками! Хай не покине нас і не відвернеться від нас,
May the LORD our God be with us as he was with our ancestors; may he never leave us or abandon us.
щоб наші серця були звернені до Нього, щоб ми ходили всіма Його дорогами і виконували всі Його заповіді та Його настанови, які Він заповів нашим батькам!
May he give us the desire to do his will in everything and to obey all the commands, decrees, and regulations that he gave our ancestors.
І хай ці слова, якими я помолився перед Господом, нашим Богом, наблизяться до Господа, нашого Бога, щоб вдень та вночі чинити праведне для Твого раба і праведне для Твого народу Ізраїля — діло дня в його день.
And may these words that I have prayed in the presence of the LORD be before him constantly, day and night, so that the LORD our God may give justice to me and to his people Israel, according to each day’s needs.
Щоб усі народи землі пізнали, що Господь Бог, Він є Бог, і немає більше жодного.
Then people all over the earth will know that the LORD alone is God and there is no other.
І наші серця хай будуть досконалі перед Господом, нашим Богом, і щоб ми праведно жили за Його приписами і виконували Його заповіді так, як у цей день.
And may you be completely faithful to the LORD our God. May you always obey his decrees and commands, just as you are doing today.”
Цар і всі сини Ізраїля принесли жертву перед Господом.
Then the king and all Israel with him offered sacrifices to the LORD.
І цар Соломон приніс мирні жертви, які звершив для Господа, — двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. І цар та всі сини Ізраїля освятили Господній дім.
Solomon offered to the LORD a peace offering of 22,000 cattle and 120,000 sheep and goats. And so the king and all the people of Israel dedicated the Temple of the LORD.
У той день цар освятив середину двору, що перед входом Господнього дому, бо приніс там всепалення, жертви і жир мирних жертв, оскільки мідний жертовник, що перед Господом, був малий, так що неможливо було принести на ньому всі всепалення і мирні жертви.
That same day the king consecrated the central area of the courtyard in front of the LORD’s Temple. He offered burnt offerings, grain offerings, and the fat of peace offerings there, because the bronze altar in the LORD’s presence was too small to hold all the burnt offerings, grain offerings, and the fat of the peace offerings.
І в той день Соломон зробив свято, і з ним — весь Ізраїль, велике зібрання від входу Імата аж до ріки Єгипту, перед Господом, нашим Богом, у домі, який він збудував, сім днів споживаючи їжу, п’ючи і радіючи перед Господом, нашим Богом.
Then Solomon and all Israel celebrated the Festival of Shelterse in the presence of the LORD our God. A large congregation had gathered from as far away as Lebo-hamath in the north and the Brook of Egypt in the south. The celebration went on for fourteen days in all — seven days for the dedication of the altar and seven days for the Festival of Shelters.f
А на восьмий день він відіслав народ і поблагословив його, і кожний відійшов до своїх поселень, радіючи, і з веселим серцем завдяки добру, яке Господь учинив Своєму рабові Давидові та Ізраїлю, Його народові.