Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
У дванадцятому році Ахаза, царя Юди, у Самарії над Ізраїлем зацарював Осія, син Іли, — на дев’ять років.
У дванайцятому роцї Ахаза, царя Юдейського, настав Осія Ілиєнко в Самариї царем над Ізрайлем, і царював девять год.
І він робив зло в Господніх очах, лише не так, як царі Ізраїля, які були перед ним.
І чинив невгодне в очах Господнїх, однак не так як царі Ізраїлські, що були перш його.
Проти нього прийшов Саламанасар, цар ассирійців, і Осія став йому рабом, і давав йому данину.
Проти його виступив Салманассар, царь Ассирийський, і зробивсь Осія підневоленим йому, й платив йому данину.
Та цар ассирійців знайшов нечесність в Осії, бо він відіслав послів до Сиґора, царя Єгипту, і не приніс данину цареві ассирійців у тому році. Тож цар ассирійців оточив його і кинув у кайданах до в’язниці.
Як постеріг же царь Ассирийський, що Осія зрадливий, (він бо посилав посли до Сигора, царя Египецького, й не платив що року данини цареві Ассирийському), тодї пійшов проти його царь Ассирийський, та й посадив його звязаного в темницї.
І пішов цар ассирійців по всій землі, прийшов до Самарії і взяв у облогу її на три роки.
І вирушив царь Ассирийський проти всієї землї й наступив на Самарию та й держав її в облязї три роки.
У дев’ятому році Осії цар ассирійців захопив Самарію, виселив Ізраїля в Ассирію і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах мідійців.
У девятому роцї Осії здобув царь Ассирийський Самарию та й одвів Ізрайлитян полонянами в Ассирию й поселив їх в Халасї й в Хаборі, при ріцї Гозан, та по Мидийських городах.
Це сталося через те, що сини Ізраїля згрішили проти Господа, їхнього Бога, Який вивів їх із Єгипетської землі з-під влади фараона, царя Єгипту, та вони злякалися інших богів,
Бо коли сини Ізрайлеві стали грішити перед Господом, Богом своїм, що визволив їх із потали в Египецького царя Фараона та й вивів із Египту, та починали шанувати инших богів,
і пішли за заповідями народів, яких Господь знищив з-перед синів Ізраїля, і тому, що царі Ізраїля таке чинили,
І починали ходити в установах народів, що їх Господь виганяв зперед синів Ізрайлевих, і в установах царів Ізраїлських, що так само чинили;
і через те, що ізраїльські сини так прикрашали свої слова, не так, як повинні були, — проти Господа, їхнього Бога, і збудували собі високі місця в усіх своїх містах, від сторожової вежі аж до укріпленого міста,
І стали чинити сини Ізрайлеві речі неправедні перед Господом, Богом їх, та строїли собі висоти по всїх своїх містах, почавши від (пастушої) вартової башти аж до утвердженого городу,
і поставили собі стовпи і священні гаї на кожній високій вершині та під кожним розлогим деревом,
І ставляли собі камяні стовпи та Астарти на всякому високому горбі й під усяким тїнистим деревом,
і там, на всіх висотах, кадили ладаном, як і народи, які Господь виселив з-перед них, робили спільне, щоб викликати гнів Господа!
Та почали кадити там на всїх висотах, так як народи, що їх Господь проганяв перед ними, й чинили ледачі речі, викликуючи гнїв Господень,
Вони служили ідолам, про яких їм сказав Господь: Не робитимете цієї справи Господу!
І служили ідолам, що про них заповідав Господь: Не чинїте сього;
І Господь свідчив в Ізраїлі та в племені Юди через усіх його пророків, через кожного провидця, закликаючи: Поверніться з ваших злих доріг і дотримуйтеся Моїх заповідей, Моїх постанов і всього закону, який Я заповів вашим батькам, який Я їм послав через Моїх рабів-пророків!
Тодї Господь остерегав Ізраїля й Юду через усї пророки свої, через усякого віщуна, глаголючи: Навернїтесь із ваших ледачих доріг та держіте заповідї мої й устави мої, притьма по закону, що я положив перед вашими батьками, та заповідав вам через слуг моїх, пророків.
Та вони не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків.
Але вони не слухали, й бували тугошийими, як їх отцї, що не довіряли Господеві, Богу свойму;
І не дотримувалися Його свідчень, які Він їм свідчив, стали безумними і пішли за безглуздям — за народами, які довкола них, щодо яких Він їм заповів, щоб не чинили так!
І відкинули постанови його, й заповіт його, що він вчинив з отцями їх, і перестороги його, що ними остерегав їх, й пійшли за марнотами й чинили марноти, та наслїдували народи, що жили навкруги, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили;
Вони залишили заповіді Господа, їхнього Бога, і зробили собі дві литі телиці, зробили священні гаї, поклонялися всякій небесній силі, служили Ваалові,
І відрікались усїх заповідей Господа, Бога свого, й поробили собі виливані два телцї, й строїли дуброви, та й падали ниць перед усїм (зорявим) військом небесним, і служили Баалові;
проводили своїх синів і своїх дочок через вогонь, займалися ворожінням, чаклували і продалися, щоби чинити те, що є злом в очах Господа, щоб викликати Його гнів.
І проводили через огонь сини свої й дочки свої, й знахорювали й ворожбитували, та оддавались тому, щоб чинити неправедність перед очима Господнїми й гнївити його.
Господь сильно обурився на Ізраїль і відкинув їх з-перед Себе, і не залишилось нікого, хіба єдине плем’я Юди.
І розгнївився Господь страшно на Ізрайлитян, і відкинув їх від обличчя свого. Не зісталось нїкого крім поколїння Юдиного.
І Юда не дотримувався заповідей Господа, свого Бога — вони пішли за заповідями Ізраїля, які вони чинили,
Але й Юда не держав заповідей Господа, Бога свого, а ходив в обичаях Ізрайлитян, як ходили вони.
і відкинули Господа серед усіх нащадків Ізраїля, і Він сколихнув їх і видав їх у руку тих, які грабували їх, аж доки не відкинув їх з-перед Свого обличчя.
Тож відвернувся Господь від усїх потомків Ізраїля, й впокоряв їх, і видавав їх хижакам на луп, аж вкінцї відкинув їх від лиця свого.
Адже Ізраїль порвав з домом Давида, і вони поставили царем Єровоама, сина Навата, а Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і довів їх до гріха, великого гріха!
Ізрайлитяне одорвались від дому Давидового й зробили царем Еробоама Набатенка. І довів Еробоам Ізрайлитян до відпаду від Господа й повтягав їх у тяжкі гріхи.
І сини Ізраїля жили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив, не відступили від них,
І ходили Ізрайлитяне в усїх гріхах Еробоамових, які він чинив; не відступали від них,
аж доки Господь не відкинув Ізраїля з-перед Свого обличчя, — як і Господь сказав через усіх Своїх рабів пророків. І був виселений Ізраїль зі своєї землі до ассирійців аж до цього дня.
Аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як погрожував через усїх слуг своїх, пророків. От і став перенесений Ізраїль із своєї землї в Ассирию (в неволю) аж по сей день.
І привів цар ассирійців, людей з Вавилону, з Хунти, з Аї, з Емата і Сепфаруена, вони оселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля. Вони успадкували Самарію і поселилися в її містах.
І попереводив царь Ассирийський людей з Вавилону, з Кути, з Ави, з Емату й Сефарваїму та й оселив намість синів Ізрайлевих по городах Самарийських. От і посїли вони Самарийську країну та й жили по городах її.
І сталося, що на початку свого поселення вони не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, які вмирали.
Та позаяк вони в перві часи, як почали там жити, не шанували Господа, то наслав на них Господь леви, а ті роздирали їх.
І вони сказали цареві ассирійців, говорячи: Народи, які ти відселив і замінив у містах Самарії, не пізнали суду Бога тієї землі, і Він послав на них левів, і ось їх убивають, оскільки не знають суду Бога землі.
І дано знати цареві Ассирийському й сказано: Ті поселяне, що повиводив єси та й оселив по городах Самарийських, не знають закону тамошнього Бога, тим він наслав леви на них, а сї гублять їх, бо вони не знають хвали Бога тієї землї.
І цар ассирійців дав вказівку, наказуючи: Відведіть туди декого з ізраїльтян, і хай підуть та поселяться там, і освітять їх про суд Бога тієї землі.
І повелїв царь Ассирийський так: Відправте туди одного зміж сьвященників, що ви їх звідти повиводили; нехай пійде й живе там, та навчить їх закону тамошнього Бога.
І привели одного священика, якого виселили із Самарії, і він поселився у Ветилі й просвічував їх, як мають боятися Господа.
І прийшов один ізміж сьвященників, що вони одвели з Самариї, та й осївсь у Бетелї, й вчив їх, як їм хвалити Господа.
Та кожний народ [1] робив своїх богів і ставив у домі на високих місцях, які зробили самарійці, кожний народ у своїх містах, в яких вони жили.
Та попри те поробив собі кожний народ власного бога, та й поуставляли в божницях по висотах, що їх построїли були Самарийцї, кожен народ по своїх городах, де вони осїлись:
І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт, мужі Хута зробили Ниріґел, мужі Емата зробили Асімат,
Вавилонцї зробили Суккот-Бенота, а Кутяне зробили Нергала; Ематяне зробили Ашиму,
евейці зробили Евлазер і Тартак, а ті, які із Сепфаруї, спалювали вогнем своїх синів Адрамелехові та Анимелехові, богам Сепфаруї.
А Аввії зробили Нибхаза й Тартака, Сефарваїмцї ж палили дїтей своїх ув огнї Адрамелехові та Анамелехові, богам Сефарваїмським.
Вони і боялися Господа, і поселили їхні гидоти в домах на високих місцях, які зробили в Самарії, кожний народ [2] у місті, в якому вони поселилися. Вони і боялися Господа, і робили собі священиків на високих місцях, і приносили собі жертви в домі на високих місцях.
Разом же з тим почитали вони й Господа. І приставляли кого небудь із серед себе жерцями на висотах, а сї служили службу в божницях по висотах.
Вони і боялися Господа, і служили своїм богам за судом народів, там, звідки їх виселили.
Господа вони почитали, та й богам своїм служили звичаєм народів, ізміж яких виведено їх.
До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться Господа, та вони чинять за їхніми заповідями і за їхнім судом, і одночасно за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, якому Він дав ім’я Ізраїль.
Аж по сей день чинять вони давнїм звичаєм: не бояться Господа й не чинять по установам і по обрядам, та по закону й заповідям, що завітував Господь синам Якова, того, що йому дав імя Ізраїль,
І Господь уклав з ними завіт і наказав їм, закликаючи: Не бійтеся інших богів! Ви не поклонятиметеся їм, не служитимете їм і не приноситимете їм жертв,
Та що з ними вчинив був умову й повелїв їм: Не почитайте нїяких инших богів, і не покланяйтесь їм, і не служіть їм і не жертвуйте їм,
але хіба лише Господу, Який великою силою і могутньою рукою вивів вас із Єгипетської землі! Його боятиметеся, Йому служитимете і Йому приноситимете жертви!
А Господа, що вас вивів із землї Египецької великою потугою й простягнутою рукою, — того почитайте, тому покланяйтесь і тому жертвуйте,
І постанови, суди, закон і заповіді, які Він вам написав, будете виконувати, щоб чинити всі дні, і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіту, який Він склав з вами,
І встанови й правоту, закон і заповідї, що він написав вам, повнїте по всї днї, а инших богів не почитайте;
і не боятиметеся інших богів,
І завіту, що я вчинив із вами, не забувайте, й не почитайте инших богів,
але боятиметеся хіба лише Господа, вашого Бога, і Він вас спасе від усіх ваших ворогів,
А Господа, Бога вашого, почитайте, а він визволить вас із потали у всїх ворогів ваших.
і не послухаєтеся їхнього суду, який вони чинять.
Вони ж не слухали, а чинили по давнїх звичаях своїх.