Переклад Турконяка

New King James Version

І сталося в третьому році Осії, сина Іли, царя Ізраїля, зацарював Езекія, син Ахаза, царя Юди.

Hezekiah Reigns in Judah

Now it came to pass in the third year of Hoshea the son of Elah, king of Israel, that Hezekiah the son of Ahaz, king of Judah, began to reign.

2

Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Аву, дочка Захарії.

2

He was twenty-five years old when he became king, and he reigned twenty-nine years in Jerusalem. His mother’s name was Abi[a] the daughter of Zechariah.

3

І він робив те, що правильне в Господніх очах, згідно з усім, що робив його батько Давид.

3

And he did what was right in the sight of the Lord, according to all that his father David had done.

4

Він знищив високі місця, розбив усі стовпи, винищив священні гаї і мідного змія, якого зробив Мойсей, бо аж до тих днів ізраїльські сини йому кадили, і назвав його Неестан.

4

He removed the [b]high places and broke the sacred pillars, cut down the [c]wooden image and broke in pieces the bronze serpent that Moses had made; for until those days the children of Israel burned incense to it, and called it [d]Nehushtan.

5

Він покладав надію на Господа, Бога Ізраїля, і після нього, ні між тими, які були перед ним, не було подібного до нього між царями Юди.

5

He trusted in the Lord God of Israel, so that after him was none like him among all the kings of Judah, nor who were before him.

6

І він прив’язався до Господа, не відступив від Нього і дотримувався Його заповідей, які заповів Мойсей.

6

For he held fast to the Lord; he did not depart from following Him, but kept His commandments, which the Lord had commanded Moses.

7

І Господь був з ним, у всьому, що чинив, він був розумним. І він відступив від царя ассирійців, і не служив йому.

7

The Lord was with him; he prospered wherever he went. And he rebelled against the king of Assyria and did not serve him.

8

Він побив филистимців аж до Ґази і аж до її околиці, від сторожової вежі й аж до укріпленого міста.

8

He [e]subdued the Philistines, as far as Gaza and its territory, from watchtower to fortified city.

9

І сталося, що в четвертому році царя Езекії (це сьомий рік Осії, сина Іли, царя Ізраїля) прийшов Саламанассар, цар ассирійців, проти Самарії, взяв її в облогу

9

Now it came to pass in the fourth year of King Hezekiah, which was the seventh year of Hoshea the son of Elah, king of Israel, that Shalmaneser king of Assyria came up against Samaria and besieged it.

10

і наприкінці трьох років заволодів нею, — у восьмому році Езекії (це дев’ятий рік Осії, царя Ізраїля), і Самарія була захоплена.

10

And at the end of three years they took it. In the sixth year of Hezekiah, that is, the ninth year of Hoshea king of Israel, Samaria was taken.

11

І цар ассирійців виселив жителів Самарії до ассирійців і помістив їх в Алаї і в Аворі, біля ріки Ґозан, і в горах мідійців,

11

Then the king of Assyria carried Israel away captive to Assyria, and put them in Halah and by the Habor, the River of Gozan, and in the cities of the Medes,

12

оскільки вони не послухалися голосу Господа, їхнього Бога, і порушили Його завіт, — усього, що заповів Мойсей, Господній раб, вони не слухалися і не виконували.

12

because they did not obey the voice of the Lord their God, but transgressed His covenant and all that Moses the servant of the Lord had commanded; and they would neither hear nor do them.

13

І в чотирнадцятому році царя Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, проти укріплених міст Юди і захопив їх.

13

And in the fourteenth year of King Hezekiah, Sennacherib king of Assyria came up against all the fortified cities of Judah and took them.

14

І Езекія, цар Юди, відіслав послів до царя ассирійців у Лахіс, кажучи: Я згрішив, відвернися від мене. Що тільки на мене накладеш, понесу! І цар ассирійців наклав на Езекію, царя Юди, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.

14

Then Hezekiah king of Judah sent to the king of Assyria at Lachish, saying, “I have done wrong; turn away from me; whatever you impose on me I will pay.” And the king of Assyria assessed Hezekiah king of Judah three hundred talents of silver and thirty talents of gold.

15

Тож Езекія віддав усе срібло, яке знайшлося в Господньому домі та в скарбницях царського дому.

15

So Hezekiah gave him all the silver that was found in the house of the Lord and in the treasuries of the king’s house.

16

У той час Езекія порубав двері Господнього храму і кріплення, які позолотив Езекія, цар Юди, і дав їх цареві ассирійців.

16

At that time Hezekiah stripped the gold from the doors of the temple of the Lord, and from the pillars which Hezekiah king of Judah had overlaid, and gave [f]it to the king of Assyria.

17

Цар ассирійців послав Тартана, Рафіса, Рапсака з Лахіса до царя Езекії з великою армією проти Єрусалима, вони прийшли та підійшли до Єрусалима і стали при водогоні горішньої купелі, яка є на дорозі поля прядильників.

17

Sennacherib Boasts Against the Lord

Then the king of Assyria sent the [g]Tartan, the [h]Rabsaris, and the [i]Rabshakeh from Lachish, with a great army against Jerusalem, to King Hezekiah. And they went up and came to Jerusalem. When they had come up, they went and stood by the aqueduct from the upper pool, which was on the highway to the Fuller’s Field.

18

Вони загукали до Езекії, і до нього вийшли Еліякім, син Хелкія, економ, Сомна, писар, і Йоас, син Асафа, літописець.

18

And when they had called to the king, Eliakim the son of Hilkiah, who was over the household, Shebna the [j]scribe, and Joah the son of Asaph, the recorder, came out to them.

19

І сказав їм Рапсак: Скажіть же Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: Що це за надія, на яку ти покладаєшся?

19

Then the Rabshakeh said to them, “Say now to Hezekiah, ‘Thus says the great king, the king of Assyria: “What confidence is this in which you trust?

20

Ти сказав, а це лише слова уст: У мене є рада і армія для війни. Тож тепер, на кого надіючись, відступив ти від мене?

20

You speak of having plans and power for war; but they are [k]mere words. And in whom do you trust, that you rebel against me?

21

Ось тепер ти поклав надію на себе, на цю зломлену палицю з тростини, на Єгипет. Як лиш чоловік підіпреться нею, вона ввійде в його руку і її проб’є. Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто надіється на нього.

21

Now look! You are trusting in the staff of this broken reed, Egypt, on which if a man leans, it will go into his hand and pierce it. So is Pharaoh king of Egypt to all who trust in him.

22

Оскільки ти мені сказав: Ми поклали надію на Господа Бога: Хіба це не Той, висоти Якого і Його жертовники відкинув Езекія і сказав Юді та Єрусалимові: Будете поклонятися перед цим жертовником, що в Єрусалимі! —

22

But if you say to me, ‘We trust in the Lord our God,’ is it not He whose [l]high places and whose altars Hezekiah has taken away, and said to Judah and Jerusalem, ‘You shall worship before this altar in Jerusalem’?” ’

23

то тепер підіть до мого володаря, царя ассирійців, і дам тобі дві тисячі коней, якщо зможеш зі свого боку дати на них вершників!

23

Now therefore, I urge you, give a pledge to my master the king of Assyria, and I will give you two thousand horses — if you are able on your part to put riders on them!

24

І як відвернеш обличчя володаря, одного з найменших рабів мого володаря? І ти сам поклав надію на Єгипет, на колісниці й коні.

24

How then will you repel one captain of the least of my master’s servants, and put your trust in Egypt for chariots and horsemen?

25

Тож тепер, хіба ми без відома Господа прийшли на це місце, щоб його знищити? Господь промовив до мене: Піди проти цієї землі й знищ її!

25

Have I now come up without the Lord against this place to destroy it? The Lord said to me, ‘Go up against this land, and destroy it.’ ”

26

І сказав Еліякім, син Хелкія, і Сомна, і Йоас Рапсакові: Говори до твоїх слуг по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-єврейськи! Навіщо говориш до вух народу, який на мурах?

26

Then Eliakim the son of Hilkiah, Shebna, and Joah said to the Rabshakeh, “Please speak to your servants in Aramaic, for we understand it; and do not speak to us in [m]Hebrew in the hearing of the people who are on the wall.”

27

Та Рапсак відповів їм: Хіба не до твого володаря і до тебе послав мене мій володар промовити ці слова? Хіба не до мужів, які перебувають на мурах, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?

27

But the Rabshakeh said to them, “Has my master sent me to your master and to you to speak these words, and not to the men who sit on the wall, who will eat and drink their own waste with you?”

28

І піднявся Рапсак, і закричав гучним голосом по-єврейськи, він заговорив і сказав: Послухайте слова великого царя ассирійців!

28

Then the Rabshakeh stood and called out with a loud voice in [n]Hebrew, and spoke, saying, “Hear the word of the great king, the king of Assyria!

29

Так говорить цар: Хай не підбурює вас Езекія словами, бо не може спасти вас з моєї руки.

29

Thus says the king: ‘Do not let Hezekiah deceive you, for he shall not be able to deliver you from his hand;

30

І хай не обнадіює вас Езекія Господом, кажучи: Господь обов’язково визволить [1] нас, це місто не буде видане в руку царя ассирійців!

30

nor let Hezekiah make you trust in the Lord, saying, “The Lord will surely deliver us; this city shall not be given into the hand of the king of Assyria.” ’

31

Не слухайтесь Езекії, бо так говорить цар ассирійців: Укладіть зі мною мир, і вийдіть до мене, і кожний питиме зі свого виноградника, і кожний їстиме зі своєї смоківниці та питиме воду зі свого ставка,

31

Do not listen to Hezekiah; for thus says the king of Assyria: ‘Make peace with me [o]by a present and come out to me; and every one of you eat from his own vine and every one from his own fig tree, and every one of you drink the waters of his own cistern;

32

доки не прийду і не візьму вас до такої землі, як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників, до землі оливок з оливкового дерева і меду, — житимете і не помрете! І не слухайтесь Езекії, бо обманює вас, кажучи: Господь нас спасе!

32

until I come and take you away to a land like your own land, a land of grain and new wine, a land of bread and vineyards, a land of olive groves and honey, that you may live and not die. But do not listen to Hezekiah, lest he persuade you, saying, “The Lord will deliver us.”

33

Хіба врятували [2] боги народів кожний свою країну з руки царя ассирійців?

33

Has any of the gods of the nations at all delivered its land from the hand of the king of Assyria?

34

Де є бог Емату і Арфада? Де є бог Сепфаруена? І хіба звільнили Самарію з моєї руки?

34

Where are the gods of Hamath and Arpad? Where are the gods of Sepharvaim and Hena and Ivah? Indeed, have they delivered Samaria from my hand?

35

Хто з усіх богів землі, який спас свої землі від моєї руки? Чи врятує Господь Єрусалим від моєї руки?

35

Who among all the gods of the lands have delivered their countries from my hand, that the Lord should deliver Jerusalem from my hand?’ ”

36

Вони мовчали і не відповіли йому ні слова, бо був наказ царя, що закликав: Не відповідатимете йому!

36

But the people held their peace and answered him not a word; for the king’s commandment was, “Do not answer him.”

37

І ввійшов Еліякім, син Хелкія, економ, і Сомна, писар, і Йоас син Асафа, літописець, до Езекії, роздерши одяг, і сповістили йому слова Рапсака.

37

Then Eliakim the son of Hilkiah, who was over the household, Shebna the scribe, and Joah the son of Asaph, the recorder, came to Hezekiah with their clothes torn, and told him the words of the Rabshakeh.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

2 Царів 18

2 Kings 18