Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося в третьому році Осії, сина Іли, царя Ізраїля, зацарював Езекія, син Ахаза, царя Юди.
І сталося третього року Осі́ї, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
Він був двадцятип’ятилітнього віку, коли зацарював, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Аву, дочка Захарії.
Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я́ його матері — Аві, дочка́ Захарія.
І він робив те, що правильне в Господніх очах, згідно з усім, що робив його батько Давид.
І робив він угодне в Господніх оча́х, усе так, як робив був його батько Давид.
Він знищив високі місця, розбив усі стовпи, винищив священні гаї і мідного змія, якого зробив Мойсей, бо аж до тих днів ізраїльські сини йому кадили, і назвав його Неестан.
Він понищив па́гірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяно́го змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехушта́н.
Він покладав надію на Господа, Бога Ізраїля, і після нього, ні між тими, які були перед ним, не було подібного до нього між царями Юди.
Він наді́явся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма́ царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
І він прив’язався до Господа, не відступив від Нього і дотримувався Його заповідей, які заповів Мойсей.
І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
І Господь був з ним, у всьому, що чинив, він був розумним. І він відступив від царя ассирійців, і не служив йому.
І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав пово́дження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
Він побив филистимців аж до Ґази і аж до її околиці, від сторожової вежі й аж до укріпленого міста.
Він побив филисти́млян аж до Аззи́ та границі її від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста.
І сталося, що в четвертому році царя Езекії (це сьомий рік Осії, сина Іли, царя Ізраїля) прийшов Саламанассар, цар ассирійців, проти Самарії, взяв її в облогу
І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осі́ї, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманаса́р, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
і наприкінці трьох років заволодів нею, — у восьмому році Езекії (це дев’ятий рік Осії, царя Ізраїля), і Самарія була захоплена.
І здобув він її по трьох рока́х: шостого року Єзекії, — це дев'ятий рік Осі́ї, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія.
І цар ассирійців виселив жителів Самарії до ассирійців і помістив їх в Алаї і в Аворі, біля ріки Ґозан, і в горах мідійців,
І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
оскільки вони не послухалися голосу Господа, їхнього Бога, і порушили Його завіт, — усього, що заповів Мойсей, Господній раб, вони не слухалися і не виконували.
Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
І в чотирнадцятому році царя Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, проти укріплених міст Юди і захопив їх.
А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста́, та й захопи́в їх.
І Езекія, цар Юди, відіслав послів до царя ассирійців у Лахіс, кажучи: Я згрішив, відвернися від мене. Що тільки на мене накладеш, понесу! І цар ассирійців наклав на Езекію, царя Юди, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.
І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: „Згрішив я! Відійди від мене, а що накладе́ш на мене, понесу́.“ І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
Тож Езекія віддав усе срібло, яке знайшлося в Господньому домі та в скарбницях царського дому.
І віддав Єзекія все срібло, зна́йдене в Господньому домі та в царе́вих скарбни́цях.
У той час Езекія порубав двері Господнього храму і кріплення, які позолотив Езекія, цар Юди, і дав їх цареві ассирійців.
Того ча́су Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його́ асирійському цареві.
Цар ассирійців послав Тартана, Рафіса, Рапсака з Лахіса до царя Езекії з великою армією проти Єрусалима, вони прийшли та підійшли до Єрусалима і стали при водогоні горішньої купелі, яка є на дорозі поля прядильників.
А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного кома́ндувача, і великого є́внуха та великого ча́шника з великим ві́йськом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотя́гом горі́шнього ставу, що на битій дорозі до поля Валю́шників.
Вони загукали до Езекії, і до нього вийшли Еліякім, син Хелкія, економ, Сомна, писар, і Йоас, син Асафа, літописець.
І кли́кнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер.
І сказав їм Рапсак: Скажіть же Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: Що це за надія, на яку ти покладаєшся?
І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся?
Ти сказав, а це лише слова уст: У мене є рада і армія для війни. Тож тепер, на кого надіючись, відступив ти від мене?
Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене?
Ось тепер ти поклав надію на себе, на цю зломлену палицю з тростини, на Єгипет. Як лиш чоловік підіпреться нею, вона ввійде в його руку і її проб’є. Таким є фараон, цар Єгипту, для всіх, хто надіється на нього.
Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
Оскільки ти мені сказав: Ми поклали надію на Господа Бога: Хіба це не Той, висоти Якого і Його жертовники відкинув Езекія і сказав Юді та Єрусалимові: Будете поклонятися перед цим жертовником, що в Єрусалимі! —
А коли ви скажете мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив па́гірки Його та же́ртівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися в Єрусалимі?
то тепер підіть до мого володаря, царя ассирійців, і дам тобі дві тисячі коней, якщо зможеш зі свого боку дати на них вершників!
А тепер піди в за́клад із моїм паном, ассирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в.
І як відвернеш обличчя володаря, одного з найменших рабів мого володаря? І ти сам поклав надію на Єгипет, на колісниці й коні.
І як же ти проженеш хоч одно́го намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі наді́єшся на Єгипет ради колесни́ць та верхівців!
Тож тепер, хіба ми без відома Господа прийшли на це місце, щоб його знищити? Господь промовив до мене: Піди проти цієї землі й знищ її!
Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“
І сказав Еліякім, син Хелкія, і Сомна, і Йоас Рапсакові: Говори до твоїх слуг по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-єврейськи! Навіщо говориш до вух народу, який на мурах?
І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юде́йському в слух тих людей, що на мурі“.
Та Рапсак відповів їм: Хіба не до твого володаря і до тебе послав мене мій володар промовити ці слова? Хіба не до мужів, які перебувають на мурах, щоб їли свій кал і пили свою сечу разом з вами?
І сказав до них великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити ці слова́ до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти вій кал та пити свою се́чу?“
І піднявся Рапсак, і закричав гучним голосом по-єврейськи, він заговорив і сказав: Послухайте слова великого царя ассирійців!
І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: „Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
Так говорить цар: Хай не підбурює вас Езекія словами, бо не може спасти вас з моєї руки.
Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекія, бо він не зможе врятува́ти вас від руки його!
І хай не обнадіює вас Езекія Господом, кажучи: Господь обов’язково визволить [1] нас, це місто не буде видане в руку царя ассирійців!
І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського.
Не слухайтесь Езекії, бо так говорить цар ассирійців: Укладіть зі мною мир, і вийдіть до мене, і кожний питиме зі свого виноградника, і кожний їстиме зі своєї смоківниці та питиме воду зі свого ставка,
Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо много, та й ви́йдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки,
доки не прийду і не візьму вас до такої землі, як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників, до землі оливок з оливкового дерева і меду, — житимете і не помрете! І не слухайтесь Езекії, бо обманює вас, кажучи: Господь нас спасе!
аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до краю такого ж, як ваш Край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
Хіба врятували [2] боги народів кожний свою країну з руки царя ассирійців?
Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
Де є бог Емату і Арфада? Де є бог Сепфаруена? І хіба звільнили Самарію з моєї руки?
Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятува́ли вони Самарію від моєї руки?
Хто з усіх богів землі, який спас свої землі від моєї руки? Чи врятує Господь Єрусалим від моєї руки?
Котрий з-поміж усіх богів цих краї́в урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь уряту́є Єрусалим від моєї руки?“
Вони мовчали і не відповіли йому ні слова, бо був наказ царя, що закликав: Не відповідатимете йому!
І мовчав той наро́д, і не відповів йому ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав: „Не відповідайте йому́!“
І ввійшов Еліякім, син Хелкія, економ, і Сомна, писар, і Йоас син Асафа, літописець, до Езекії, роздерши одяг, і сповістили йому слова Рапсака.
І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, ка́нцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого чашника.