Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
І сталося, коли Господь забирав Іллю у вихорі, так, наче на небо, то Ілля та Елісей подорожували з Ґалґала.
І сказав Ілля Елісеєві: Перебувай тут, бо Господь мене послав аж у Ветиль. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Ветиля.
А сини пророків, які у Ветилі, поприходили до Елісея й сказали йому: Чи ти вже знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря над твоєю головою? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
І промовив Ілля до Елісея: Перебувай тут, бо Господь послав мене в Єрихон. І сказав Елісей: Нехай живе Господь, і хай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Єрихона.
І наблизилися до Елісея сини пророків, які в Єрихоні, і сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря з-понад твоєї голови? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
І сказав йому Ілля: Перебувай тут, бо Господь послав мене аж до Йордану. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони пішли обидва разом.
А сини пророків, п’ятдесят чоловік, стали напроти вдалині. Вони ж обидва стали біля Йордану.
Ілля взяв свій плащ, звинув і вдарив об воду, і вода розступилася по обидва боки, і вони обидва перейшли до пустелі.
І сталося, коли вони переходили, то Ілля промовив до Елісея: Проси, що маю зробити для тебе, перш, ніж я буду забраний від тебе! А Елісей сказав: Нехай на мені буде вдвічі більше твого духа!
Тяжкого попросив ти, — відповів Ілля, — якщо побачиш, як мене забирають від тебе, то буде тобі так. А якщо ні, — не буде.
І сталося, коли вони йшли, розмовляючи [1] , аж ось з’явилися вогненна колісниця, вогненні коні, та й розділили їх обох, — Ілля у вихорі був забраний, наче на небо.
А Елісей побачив і закричав: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його вершник! І більше він його не побачив, схопив свій одяг і роздер його на дві частини.
І він підняв плащ Іллі, який упав на Елісея, і Елісей повернувся, і став на березі Йордану.
Він узяв плащ Іллі, який упав на нього, ударив по воді, та вона не розступилася. І він сказав: Де Бог Іллі? І вдарив по воді, і води розступилися сюди й туди, і Елісей перейшов.
І побачили його сини пророків, які були напроти в Єрихоні, і сказали: Спочив дух Іллі на Елісеєві. І вони вийшли йому назустріч, і поклонилися йому до землі.
Вони сказали йому: Ось з твоїми слугами — п’ятдесят чоловік, придатних до війни. Пішовши, хай пошукають за твоїм володарем, чи часом Господній Дух не взяв його і не кинув його в Йордан, чи на одну з гір або на якусь вершину. І сказав Елісей: Не посилайте!
Та вони налягали на нього доти, доки не засоромився, і він сказав: Пошліть! І послали п’ятдесят мужів, і три дні шукали, але не знайшли його.
Вони повернулися до нього, а він перебував у Єрихоні. Тож Елісей сказав: Хіба я не сказав вам: Не йдіть?
А мужі міста промовили до Елісея: Ось проживання в місті добре, так, як володар бачить, та води погані, і земля неплідна.
І сказав Елісей: Візьміть мені нове відро і покладіть туди сіль! І принесли йому.
І Елісей вийшов до водного джерела, і кинув туди сіль, кажучи: Так говорить Господь: Оздоровляю ці води, більше не буде звідси смерті й неплідності.
І вилікувалися води аж до цього дня за словом Елісея, яке він сказав.
І він пішов звідти до Ветиля. Коли він ішов дорогою, то малі діти вийшли з міста, глузували з нього і казали йому: Іди, лисий, іди!
І він повернувся за ними, побачив їх і прокляв їх в Ім’я Господнє. І ось з лісу вийшли дві ведмедиці та роздерли з них сорок двох дітей.
І він пішов звідси до гори Кармил, а звідти повернувся в Самарію.
← (2 Царів 1) | (2 Царів 3) →