Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
І сталося, що на дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його армія пішли в наступ проти Єрусалима; вони оточили його і проти нього збудували довкола бойові споруди.
So in the ninth year of Zedekiah’s reign, on the tenth day of the tenth month, Nebuchadnezzar king of Babylon marched against Jerusalem with his whole army. He encamped outside the city and built siege works all around it.
І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
The city was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah.
На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі.
У стіні міста було зроблено пролом, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, яка між стінами, це із царського саду, а біля міста довкола були халдеї. І він пішов дорогою Арави,
і погналося халдейське військо за царем, і схопили його в Аравоті єрихонському, і все його військо розсіялося від нього.
А царя схопили і привели його в Девлату, до царя Вавилону, і той виголосив над ним вирок.
and he was captured.
He was taken to the king of Babylon at Riblah, where sentence was pronounced on him.
He was taken to the king of Babylon at Riblah, where sentence was pronounced on him.
І він убив синів Седекії в нього на очах, осліпив очі Седекії, закував його в кайдани і відвів його у Вавилон.
They killed the sons of Zedekiah before his eyes. Then they put out his eyes, bound him with bronze shackles and took him to Babylon.
У п’ятому місяці, сьомого дня місяця (це дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону), прийшов до Єрусалима Навузардан, начальник царської охорони, який стояв перед царем Вавилону.
On the seventh day of the fifth month, in the nineteenth year of Nebuchadnezzar king of Babylon, Nebuzaradan commander of the imperial guard, an official of the king of Babylon, came to Jerusalem.
І він спалив Господній дім, дім царя і всі доми Єрусалима, — кожний дім спалив
He set fire to the temple of the Lord, the royal palace and all the houses of Jerusalem. Every important building he burned down.
начальник царської охорони.
The whole Babylonian army under the commander of the imperial guard broke down the walls around Jerusalem.
А останок народу, який залишився в місті, і зрадників, які пішли до царя Вавилону, і решту народу Навузардан, начальник царської охорони, перемістив.
Nebuzaradan the commander of the guard carried into exile the people who remained in the city, along with the rest of the populace and those who had deserted to the king of Babylon.
А бідних землі начальник царської охорони залишив як виноградарів і рільників.
But the commander left behind some of the poorest people of the land to work the vineyards and fields.
І халдеї знищили мідні стовпи, що в Господньому домі, мехоноти [1] і мідне море, що в Господньому домі, а їхню мідь забрали у Вавилон.
The Babylonians broke up the bronze pillars, the movable stands and the bronze Sea that were at the temple of the Lord and they carried the bronze to Babylon.
Казани, лопатки, посудини, кадильниці та весь мідний посуд, який використовували для служіння, він забрав.
They also took away the pots, shovels, wick trimmers, dishes and all the bronze articles used in the temple service.
Начальник царської охорони забрав кадильниці, золотий і срібний посуд,
The commander of the imperial guard took away the censers and sprinkling bowls — all that were made of pure gold or silver.
два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для Господнього дому. Не було лічби міді всього посуду.
The bronze from the two pillars, the Sea and the movable stands, which Solomon had made for the temple of the Lord, was more than could be weighed.
Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому — мідний хотар [2] , висота хотара — три лікті, і відступ на хотарі, мигдалеві яблука довкола, усе мідне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
І начальник царської охорони взяв Сарая, першого священика, і Софонію, сина з других, і трьох, які слідкували за обліком,
The commander of the guard took as prisoners Seraiah the chief priest, Zephaniah the priest next in rank and the three doorkeepers.
а з міста взяв одного євнуха, який був поставлений над військовими мужами, і п’ятьох мужів, які гляділи на обличчя царя, яких знайдено в місті, і писаря військового командира, який тримав опис народу землі, і шістдесят мужів народу землі, яких знайдено в місті.
Of those still in the city, he took the officer in charge of the fighting men, and five royal advisers. He also took the secretary who was chief officer in charge of conscripting the people of the land and sixty of the conscripts who were found in the city.
І взяв їх Навузардан, начальник царської охорони, і відвів їх у Девлату, до вавилонського царя,
Nebuzaradan the commander took them all and brought them to the king of Babylon at Riblah.
і цар Вавилону побив їх, і повбивав їх у Девлаті, у землі Емата. І Юду виселили з його землі.
There at Riblah, in the land of Hamath, the king had them executed.
So Judah went into captivity, away from her land.
So Judah went into captivity, away from her land.
А стосовно народу, який залишився в землі Юди, котрих залишив Навуходоносор, цар Вавилону, то він настановив над ними Ґодолію, сина Ахікама, сина Сафана.
Nebuchadnezzar king of Babylon appointed Gedaliah son of Ahikam, the son of Shaphan, to be over the people he had left behind in Judah.
І почули всі військові командири, вони і їхні люди, що цар Вавилону настановив Ґодолія, і вони прийшли до Ґодолія в Массифат: Ізмаїл, син Натанія, і Йонатан, син Кария, і Сарая, син Танемата, Нетодатіт і Єзонія, син Махатія, — вони і їхні мужі.
When all the army officers and their men heard that the king of Babylon had appointed Gedaliah as governor, they came to Gedaliah at Mizpah — Ishmael son of Nethaniah, Johanan son of Kareah, Seraiah son of Tanhumeth the Netophathite, Jaazaniah the son of the Maakathite, and their men.
І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв! Перебувайте в землі й служіть цареві Вавилону, і вам буде добре!
Gedaliah took an oath to reassure them and their men. “Do not be afraid of the Babylonian officials,” he said. “Settle down in the land and serve the king of Babylon, and it will go well with you.”
Та сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з нащадків царів, а з ним — десять мужів. Вони побили Ґодолію, юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифаті, і він помер.
In the seventh month, however, Ishmael son of Nethaniah, the son of Elishama, who was of royal blood, came with ten men and assassinated Gedaliah and also the men of Judah and the Babylonians who were with him at Mizpah.
І весь народ, від малого і аж до великого, та військові командири піднялися і пішли в Єгипет, бо їх охопив страх перед халдеями.
At this, all the people from the least to the greatest, together with the army officers, fled to Egypt for fear of the Babylonians.
І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, на двадцять сьомий день місяця, Евілмародах, цар Вавилону, у рік свого зацарювання підняв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з його дому-в’язниці.
Jehoiachin Released
In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin king of Judah, in the year Awel-Marduk became king of Babylon, he released Jehoiachin king of Judah from prison. He did this on the twenty-seventh day of the twelfth month.
In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin king of Judah, in the year Awel-Marduk became king of Babylon, he released Jehoiachin king of Judah from prison. He did this on the twenty-seventh day of the twelfth month.
Він заговорив добре до нього і поставив його престол вище від престолів царів, які були з ним у Вавилоні,
He spoke kindly to him and gave him a seat of honor higher than those of the other kings who were with him in Babylon.
і змінив його в’язничний одяг, і той постійно їв хліб перед ним усі дні свого життя.
So Jehoiachin put aside his prison clothes and for the rest of his life ate regularly at the king’s table.