Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося, що на дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його армія пішли в наступ проти Єрусалима; вони оточили його і проти нього збудували довкола бойові споруди.
І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.
І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.
На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі.
Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.
У стіні міста було зроблено пролом, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, яка між стінами, це із царського саду, а біля міста довкола були халдеї. І він пішов дорогою Арави,
І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
і погналося халдейське військо за царем, і схопили його в Аравоті єрихонському, і все його військо розсіялося від нього.
А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.
А царя схопили і привели його в Девлату, до царя Вавилону, і той виголосив над ним вирок.
І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
І він убив синів Седекії в нього на очах, осліпив очі Седекії, закував його в кайдани і відвів його у Вавилон.
А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...
У п’ятому місяці, сьомого дня місяця (це дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону), прийшов до Єрусалима Навузардан, начальник царської охорони, який стояв перед царем Вавилону.
А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.
І він спалив Господній дім, дім царя і всі доми Єрусалима, — кожний дім спалив
І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
начальник царської охорони.
І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
А останок народу, який залишився в місті, і зрадників, які пішли до царя Вавилону, і решту народу Навузардан, начальник царської охорони, перемістив.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
А бідних землі начальник царської охорони залишив як виноградарів і рільників.
А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.
І халдеї знищили мідні стовпи, що в Господньому домі, мехоноти [1] і мідне море, що в Господньому домі, а їхню мідь забрали у Вавилон.
А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.
Казани, лопатки, посудини, кадильниці та весь мідний посуд, який використовували для служіння, він забрав.
І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.
Начальник царської охорони забрав кадильниці, золотий і срібний посуд,
І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для Господнього дому. Не було лічби міді всього посуду.
Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!
Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому — мідний хотар [2] , висота хотара — три лікті, і відступ на хотарі, мигдалеві яблука довкола, усе мідне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.
І начальник царської охорони взяв Сарая, першого священика, і Софонію, сина з других, і трьох, які слідкували за обліком,
І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.
а з міста взяв одного євнуха, який був поставлений над військовими мужами, і п’ятьох мужів, які гляділи на обличчя царя, яких знайдено в місті, і писаря військового командира, який тримав опис народу землі, і шістдесят мужів народу землі, яких знайдено в місті.
А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.
І взяв їх Навузардан, начальник царської охорони, і відвів їх у Девлату, до вавилонського царя,
І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
і цар Вавилону побив їх, і повбивав їх у Девлаті, у землі Емата. І Юду виселили з його землі.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.
А стосовно народу, який залишився в землі Юди, котрих залишив Навуходоносор, цар Вавилону, то він настановив над ними Ґодолію, сина Ахікама, сина Сафана.
А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
І почули всі військові командири, вони і їхні люди, що цар Вавилону настановив Ґодолія, і вони прийшли до Ґодолія в Массифат: Ізмаїл, син Натанія, і Йонатан, син Кария, і Сарая, син Танемата, Нетодатіт і Єзонія, син Махатія, — вони і їхні мужі.
І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв! Перебувайте в землі й служіть цареві Вавилону, і вам буде добре!
І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“
Та сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з нащадків царів, а з ним — десять мужів. Вони побили Ґодолію, юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифаті, і він помер.
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
І весь народ, від малого і аж до великого, та військові командири піднялися і пішли в Єгипет, бо їх охопив страх перед халдеями.
І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, на двадцять сьомий день місяця, Евілмародах, цар Вавилону, у рік свого зацарювання підняв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з його дому-в’язниці.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого запарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
Він заговорив добре до нього і поставив його престол вище від престолів царів, які були з ним у Вавилоні,
І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
і змінив його в’язничний одяг, і той постійно їв хліб перед ним усі дні свого життя.
І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.