Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New American Standard Bible
Йорам, син Ахава, зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди, і царював дванадцять років.
Jehoram Meets Moab Rebellion
Now Jehoram the son of Ahab became king over Israel at Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and reigned twelve years.
Now Jehoram the son of Ahab became king over Israel at Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and reigned twelve years.
І він чинив зло в Господніх очах, тільки не так, як його батько, і не так, як його мати, і повалив стовпи Ваала, які зробив його батько.
He did evil in the sight of the LORD, though not like his father and his mother; for he put away the sacred pillar of Baal which his father had made.
Лише пристав до гріха Єровоама, сина Навата, який привів Ізраїля до гріха, — не відступив від нього.
Nevertheless, he clung to the sins of Jeroboam the son of Nebat, which he made Israel sin; he did not depart from them.
І Моса, цар Моава, був нокедом [1] і повертав цареві Ізраїля на початку кожного року сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів із вовною.
Now Mesha king of Moab was a sheep breeder, and used to pay the king of Israel 100,000 lambs and the wool of 100,000 rams.
І сталося, що після смерті Ахава, цар Моава відкинув царя Ізраїля.
But when Ahab died, the king of Moab rebelled against the king of Israel.
І вийшов цар Йорам у той день із Самарії, і порахував Ізраїля.
And King Jehoram went out of Samaria at that time and mustered all Israel.
Пішов і відіслав до Йосафата, царя Юди, кажучи: Цар Моава зрадив мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду! Як мені, — так тобі, як мій, — так і твій народ, як мої коні, — так і твої коні.
Then he went and sent word to Jehoshaphat the king of Judah, saying, “The king of Moab has rebelled against me. Will you go with me to fight against Moab?” And he said, “I will go up; I am as you are, my people as your people, my horses as your horses.”
І сказав: Якою дорогою піду? А той відказав: Дорогою пустелі Едома.
He said, “Which way shall we go up?” And he answered, “The way of the wilderness of Edom.”
Пішов цар Ізраїля, цар Юди і цар Едома, і йшли вони сім днів обхідною дорогою, і не було води для обозу і для худоби, яка йшла з ними.
So the king of Israel went with the king of Judah and the king of Edom; and they made a circuit of seven days’ journey, and there was no water for the army or for the cattle that followed them.
І сказав цар Ізраїля: Ох! Адже закликав Господь трьох царів, які ходять, аби видати їх у руку Моава.
Then the king of Israel said, “Alas! For the LORD has called these three kings to give them into the hand of Moab.”
Та Йосафат запитав: Чи немає тут Господнього пророка? Тож запитаємо в Господа за нього! І відповів один зі слуг царя Ізраїля, кажучи: Тут Елісей, син Сафата, який зливав воду на руки Іллі.
But Jehoshaphat said, “Is there not a prophet of the LORD here, that we may inquire of the LORD by him?” And one of the king of Israel’s servants answered and said, “Elisha the son of Shaphat is here, who used to pour water on the hands of Elijah.”
І сказав Йосафат: На ньому є Господнє слово. Тож цар Ізраїля і Йосафат, цар Юди, і цар Едома прийшли до нього.
Jehoshaphat said, “The word of the LORD is with him.” So the king of Israel and Jehoshaphat and the king of Edom went down to him.
А Елісей промовив до царя Ізраїля: Що мені й тобі? Іди до пророків твого батька! Та цар Ізраїля сказав йому: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх у руки Моава?
Now Elisha said to the king of Israel, “What do I have to do with you? Go to the prophets of your father and to the prophets of your mother.” And the king of Israel said to him, “No, for the LORD has called these three kings together to give them into the hand of Moab.”
І сказав Елісей: Нехай живе Господь сил, перед Яким я стою! Якщо б я не приймав обличчя Йосафата, царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.
Elisha said, “As the LORD of hosts lives, before whom I stand, were it not that I regard the presence of Jehoshaphat the king of Judah, I would not look at you nor see you.
Тепер же візьми мені співця. І сталося, коли заспівав співець, на ньому була Господня рука,
“But now bring me a minstrel.” And it came about, when the minstrel played, that the hand of the LORD came upon him.
і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потоку рови за ровами!
He said, “Thus says the LORD, ‘Make this valley full of trenches.’
Адже так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, а цей потік наповниться водою, і питимете ви, ваше надбане і ваша худоба.
“For thus says the LORD, ‘You shall not see wind nor shall you see rain; yet that valley shall be filled with water, so that you shall drink, both you and your cattle and your beasts.
І це легким є в Господніх очах, і видам Моава у ваші руки,
‘This is but a slight thing in the sight of the LORD; He will also give the Moabites into your hand.
і поб’єте всяке укріплене місто, кожне добре дерево повалите і загатите всі джерела води і камінням зробите непридатною всяку добру ділянку.
‘Then you shall strike every fortified city and every choice city, and fell every good tree and stop all springs of water, and mar every good piece of land with stones.’”
І сталося вранці, коли підносилася жертва, аж ось води йшли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.
It happened in the morning about the time of offering the sacrifice, that behold, water came by the way of Edom, and the country was filled with water.
І весь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище, і стали на границі.
Now all the Moabites heard that the kings had come up to fight against them. And all who were able to put on armor and older were summoned and stood on the border.
І прокинулися вранці, а сонце зійшло над водами. І Моав побачив напроти червоні, наче кров, води.
They rose early in the morning, and the sun shone on the water, and the Moabites saw the water opposite them as red as blood.
Тож вони сказали: Це кров меча, бо воювали царі, і кожний побив свого ближнього! Тож тепер — на здобич, Моаве!
Then they said, “This is blood; the kings have surely fought together, and they have slain one another. Now therefore, Moab, to the spoil!”
І вони ввійшли до табору Ізраїля. А Ізраїль піднявся, і вони побили Моава, і ті втекли з-перед них. І ввійшли, входячи і б’ючи Моава,
But when they came to the camp of Israel, the Israelites arose and struck the Moabites, so that they fled before them; and they went forward into the land, slaughtering the Moabites.
і знищили міста. А на всяку добру ділянку мужі накидали каміння, наповнили її, загатили всяке джерело води і повалили всяке добре дерево, аж доки більше не залишалося скиненого каміння стіни. І оточили землю ті, які стріляли з пращі, і побили її.
Thus they destroyed the cities; and each one threw a stone on every piece of good land and filled it. So they stopped all the springs of water and felled all the good trees, until in Kir-hareseth only they left its stones; however, the slingers went about it and struck it.
І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв із собою сімсот чоловік, які носять меч, щоб пробитися до царя Едома, та вони не змогли.
When the king of Moab saw that the battle was too fierce for him, he took with him 700 men who drew swords, to break through to the king of Edom; but they could not.
І він узяв свого первородного сина, який би зацарював замість нього, і приніс його як всепалення на стіні. І в Ізраїлі виникло велике замішання, і вони відійшли від нього, і повернулися у свою землю.
Then he took his oldest son who was to reign in his place, and offered him as a burnt offering on the wall. And there came great wrath against Israel, and they departed from him and returned to their own land.