Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І одна жінка (дружина одного із синів-пророків) закликала до Елісея, волаючи: Твій раб, мій чоловік, помер! А ти знаєш, що раб боявся Господа. А той, хто дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів!
Жена одного ученика пророков кричала Елисею:
— Твой слуга, мой муж, умер, и ты знаешь, что он чтил Господа. А теперь его заимодавец пришел, чтобы забрать обоих моих мальчиков в рабство.
— Твой слуга, мой муж, умер, и ты знаешь, что он чтил Господа. А теперь его заимодавец пришел, чтобы забрать обоих моих мальчиков в рабство.
Що я можу зробити для тебе? — запитав Елісей. Сповісти мені, що в тебе є в домі. Вона ж відповіла: Немає у твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою змащуюся.
Елисей ответил ей:
— Как мне помочь тебе? Скажи мне, что у тебя есть дома?
— У твоей служанки ничего нет, — сказала она, — лишь горшок масла.
— Как мне помочь тебе? Скажи мне, что у тебя есть дома?
— У твоей служанки ничего нет, — сказала она, — лишь горшок масла.
І він сказав їй: Іди, попроси собі ззовні, у всіх твоїх сусідів, посуд — порожній посуд, і не мало!
Елисей сказал ей:
— Ступай и попроси у соседей пустые сосуды, да набери их побольше.
— Ступай и попроси у соседей пустые сосуды, да набери их побольше.
Увійдеш у дім і замкнеш за собою і за твоїми синами двері, і наливатимеш у ці посудини, і забиратимеш ту, яка наповнюватиметься.
Потом войди и запри за собой и за сыновьями дверь. Наливай масло в сосуды и, наполнив сосуд, отставляй в сторону.
І вона відійшла від нього і так зробила. Вона замкнула за собою і за своїми синами двері, і вони підносили до неї, а вона наливала,
Она пошла и заперла дверь за собой и сыновьями. Они подносили ей сосуды, а она наливала.
аж доки посуд не наповнився. І вона сказала своїм синам: Принесіть мені ще посудину! Та вони відповіли їй: Немає більше посудин! І олія спинилася.
Когда все сосуды наполнились, она сказала сыну:
— Дай мне еще один.
Но он ответил:
— Ни одного сосуда больше нет.
И масло перестало течь.
— Дай мне еще один.
Но он ответил:
— Ни одного сосуда больше нет.
И масло перестало течь.
Тоді вона прийшла і сповістила Божому чоловікові. А Елісей сказав: Іди, продай олію і заплатиш свої борги! А ти і твої сини будете жити за рахунок олії, що залишилася.
Она пошла и рассказала Божьему человеку, а он сказал:
— Пойди, продай масло и расплатись с долгами, а на то, что останется, ты с сыновьями сможешь жить.
— Пойди, продай масло и расплатись с долгами, а на то, что останется, ты с сыновьями сможешь жить.
Настав день, і Елісей перейшов до Сумани, а там була славетна жінка, і вона примусила його попоїсти з ними. І бувало при нагоді, коли він приходив, то звертав туди їсти.
Однажды Елисей отправился в Шунем. Там жила одна богатая женщина, которая уговорила его остаться поесть. И всякий раз, проходя мимо, он останавливался там поесть.
І сказала жінка своєму чоловікові: Ось я пізнала, що цей чоловік, який постійно приходить до нас, — Божий святець.
Она сказала мужу:
— Я знаю, что человек, который часто заходит к нам, — святой Божий человек.
— Я знаю, что человек, который часто заходит к нам, — святой Божий человек.
Тож зробімо йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко, стіл, крісло і свічник. І буде, коли він заходитиме до нас, то заверне туди.
Давай сделаем на крыше маленькую комнату и поставим туда постель, стол, стул и светильник для него. Тогда он сможет останавливаться там всякий раз, когда будет заходить к нам.
Настав день, і він зайшов туди і звернув до верхньої кімнати, і спав там.
Однажды, когда Елисей пришел туда, он поднялся в комнату и лег.
І він сказав своєму слузі Ґіезієві: Поклич мені цю соманітянку. І той покликав її, і вона стала перед ним.
Потом сказал своему слуге Гиезию:
— Позови эту шунамитянку.
Он позвал ее, и она пришла к нему.
— Позови эту шунамитянку.
Он позвал ее, и она пришла к нему.
А Елісей сказав йому: Скажи їй: Ось ти здивувала нас усім цим дивом. Що потрібно тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до командувача армії? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.
Елисей сказал ему:
— Скажи ей: «Ты так хлопотала ради нас. Что для тебя сделать? Может, замолвить о тебе слово перед царем или начальником войска?»
Она ответила:
— Я живу среди своего народа.
— Скажи ей: «Ты так хлопотала ради нас. Что для тебя сделать? Может, замолвить о тебе слово перед царем или начальником войска?»
Она ответила:
— Я живу среди своего народа.
А він сказав: Що треба для неї зробити? І Ґіезій, його слуга, сказав: І справді в неї сина немає, а її чоловік старий.
— Что же сделать для нее? — спросил Елисей.
Гиезий сказал:
— Да вот, сына у нее нет, а муж уже стар.
Гиезий сказал:
— Да вот, сына у нее нет, а муж уже стар.
Тож він її покликав, і вона стала біля дверей.
Тогда Елисей сказал:
— Позови ее.
Он позвал ее, и она встала в дверях.
— Позови ее.
Он позвал ее, и она встала в дверях.
І сказав їй Елісей: У цей час, як прийде пора, ти будеш жива і обніматимеш сина! Вона ж відповіла: Ні, мій володарю, не обмани твоєї рабині!
— Примерно в это время в следующем году, — сказал Елисей, — ты будешь держать на руках сына.
— Нет, мой господин, — возразила она, — не обманывай свою служанку, Божий человек!
— Нет, мой господин, — возразила она, — не обманывай свою служанку, Божий человек!
І жінка завагітніла, і народила сина в той час, як прийшла пора, будучи живою, — як сказав їй Елісей.
Но вот, эта женщина забеременела, и в следующем году, примерно в это время, родила сына, как и сказал ей Елисей.
І дитина росла. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,
Ребенок подрос. Однажды он вышел к отцу, который был со жнецами.
то сказав своєму батькові: Моя голова, моя голова! І той сказав слузі: Віднеси його до його матері.
— Моя голова! Моя голова! — сказал он отцу.
Отец велел слуге:
— Отнеси его к матери.
Отец велел слуге:
— Отнеси его к матери.
І він відніс його до його матері, і до полудня той спав на її колінах, і помер.
Слуга поднял его и отнес к матери. Ребенок сидел у нее на коленях до полудня, а потом умер.
І вона віднесла його, поклала його на ліжко Божого чоловіка і замкнула за ним двері, і вийшла.
Она поднялась и положила его на постель Божьего человека, заперла дверь и вышла.
Вона покликала свого чоловіка і сказала: Пошли мені одного зі слуг і одного осла, і побіжу до Божого чоловіка, і повернуся.
Затем она позвала мужа и сказала:
— Прошу, пошли мне одного из слуг и осла, чтобы мне быстро съездить к Божьему человеку и вернуться.
— Прошу, пошли мне одного из слуг и осла, чтобы мне быстро съездить к Божьему человеку и вернуться.
А той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? Це не новий місяць і не субота! Вона ж сказала: З миром.
— Зачем ходить к нему сегодня? — спросил он. — Сегодня же не праздник Новолуния, не суббота.10
— Все будет хорошо, — ответила она.
— Все будет хорошо, — ответила она.
Вона засідлала осла і промовила до свого слуги: Скеровуй, вирушай! Не призупиняйся, іди заради мене, доки не скажу тобі!
Она оседлала осла и сказала слуге:
— Веди. Не останавливайся, пока не скажу.
— Веди. Не останавливайся, пока не скажу.
Давай! Вона пішла і прибула до Божого чоловіка, до гори Кармил.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
Она отправилась в путь и пришла к Божьему человеку на гору Кармил. Увидев ее издалека, Божий человек сказал своему слуге Гиезию:
— Смотри! Это шунамитянка!
— Смотри! Это шунамитянка!
Біжи тепер їй назустріч і запитаєш: Чи мир тобі? Чи мир твоєму чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж відповіла: Мир.
Беги ей навстречу и спроси ее: «Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребенок?»
— Здоровы, — сказала она.
— Здоровы, — сказала она.
І вона підійшла до Елісея, до гори, і схопилася за його ноги. А Ґіезій наблизився, щоб її відтягнути, та Елісей сказав: Облиш її, бо її душа сильно в ній засмучена, а Господь приховав від мене, та не сповістив мені!
Когда же она пришла к Божьему человеку на гору, она обняла его ноги. Гиезий подошел, чтобы оттолкнуть ее, но Божий человек сказал:
— Оставь ее! Она в большом горе, но Господь утаил это от меня и не сказал мне.
— Оставь ее! Она в большом горе, но Господь утаил это от меня и не сказал мне.
Вона ж сказала: Хіба я просила сина в мого володаря? Хіба не сказала я: Не обмани мене?
— Разве я просила тебя о сыне, мой господин? — сказала она. — Разве я не говорила тебе: «Не буди во мне надежду?»
Тоді Елісей сказав Ґіезієві: Підпережи свої стегна і візьми мою палицю у свої руки, і йди. А якщо натрапиш на чоловіка, то не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, то не відповіси йому! І покладеш мою палицю на обличчя дитини.
Елисей сказал Гиезию:
— Заправь полы плаща под пояс, возьми в руку мой посох и беги. Если встретишь кого, не приветствуй, и если кто будет приветствовать тебя, не отвечай. Положи мой посох мальчику на лицо.
— Заправь полы плаща под пояс, возьми в руку мой посох и беги. Если встретишь кого, не приветствуй, и если кто будет приветствовать тебя, не отвечай. Положи мой посох мальчику на лицо.
І сказала матір дитини: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! Тож Елісей піднявся і пішов за нею.
Но мать ребенка сказала:
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам, — я не отстану от тебя.
Тогда он поднялся и пошел за ней.
— Верно, как и то, что жив Господь и жив ты сам, — я не отстану от тебя.
Тогда он поднялся и пошел за ней.
А Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на обличчя дитини, та не було голосу, і не було слуху. Він повернувся йому назустріч і сповістив йому, кажучи: Дитина не пробудилася!
Гиезий шел впереди их и положил посох мальчику на лицо, но в ответ не раздалось ни звука. Гиезий вернулся навстречу Елисею и сказал ему:
— Мальчик не пробудился.
— Мальчик не пробудился.
І Елісей увійшов у дім, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.
Когда Елисей пришел в дом, мальчик лежал мертвым на его постели.
І ввійшов Елісей у дім, і замкнув двері перед ними двома, і помолився до Господа.
Он вошел, запер за собой дверь и помолился Господу.
Він устав, ліг на дитину і поклав свої уста на його уста, свої очі — на його очі, свої руки — на його руки. І схилився над ним, і тіло дитини зігрілося.
После этого он поднялся на постель и лег на мальчика — рот ко рту, глаза к глазам, руки к рукам. Когда он простерся над ним, тело мальчика согрелось.
І він повернувся, і походив по хаті сюди-туди, пішов і нахилявся над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.
Елисей отвернулся, походил по комнате взад и вперед и, поднявшись на постель, простерся над ним еще раз. Мальчик семь раз чихнул и открыл глаза.
І Елісей закликавав до Ґіезія, гукаючи: Поклич цю соманітянку! І він покликав, і вона прийшла до нього. І Елісей сказав: Візьми твого сина.
Елисей позвал Гиезия и сказал:
— Позови шунамитянку.
И тот сделал это.
Когда она пришла, он сказал:
— Возьми своего сына.
— Позови шунамитянку.
И тот сделал это.
Когда она пришла, он сказал:
— Возьми своего сына.
І жінка ввійшла, упала йому до ніг, поклонилася до землі, узяла свою дитину й вийшла.
Она вошла, упала ему в ноги и поклонилась до земли. Затем она взяла сына и вышла.
А Елісей повернувся в Ґалґал, а в тій землі був голод, і сини пророків сиділи перед ним. Тож Елісей сказав своєму слузі: Постав великий казан і звари їжу синам пророків!
Елисей же вернулся в Гилгал. В той области тогда был голод. Когда ученики пророков встретили его, он сказал слуге:
— Поставь большой котел и свари для этих людей похлебки.
— Поставь большой котел и свари для этих людей похлебки.
І вийшов один на поле, щоби збирати зелень, знайшов лозу в полі, зібрав з неї дикі плоди — повний свій плащ і всипав у казан з їжею, бо вони не знали їх.
Один из них вышел в поле собирать овощи11 и нашел дикие огурцы. Он набрал полную одежду диких плодов с него и, когда вернулся, накрошил их в котел с похлебкой, хотя никто не знал, что это такое.
І він приніс чоловікам їсти. І сталося, коли вони їли їжу, і ось закричали і сказали: Смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти.
Похлебку разлили для людей, но начав есть, они закричали:
— Божий человек, в котле смерть! — и не стали есть похлебку.
— Божий человек, в котле смерть! — и не стали есть похлебку.
А той сказав: Візьміть борошно і вкиньте в казан. Після чого Елісей промовив до слуги Ґіезія: Налий народові, і хай їдять! І там, у казані, не було більше поганої речі.
Елисей сказал:
— Принесите муки.
Он бросил ее в котел и сказал:
— Разливай людям, чтобы они ели.
И в котле не осталось ничего вредного.
— Принесите муки.
Он бросил ее в котел и сказал:
— Разливай людям, чтобы они ели.
И в котле не осталось ничего вредного.
І прийшов чоловік із Ветсаріси, і приніс до Божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і фігові плитки, і сказав: Дайте народові, і хай їдять!
Из Баал-Шалиши пришел некий человек, который принес Божьему человеку двадцать ячменных хлебов, испеченных из зерна первого урожая, и колосья с молодым зерном.
— Отдай людям, пусть едят, — сказал Елисей.
— Отдай людям, пусть едят, — сказал Елисей.
А його слуга запитав: Як подам це на сто чоловіків? Та він сказав: Дай народові, і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і залишиться!
— Как же я накормлю этим сто человек? — спросил слуга.
Но Елисей ответил:
— Отдай людям, пусть едят. Ведь так говорит Господь: «Они наедятся, и еще останется».
Но Елисей ответил:
— Отдай людям, пусть едят. Ведь так говорит Господь: «Они наедятся, и еще останется».