Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І одна жінка (дружина одного із синів-пророків) закликала до Елісея, волаючи: Твій раб, мій чоловік, помер! А ти знаєш, що раб боявся Господа. А той, хто дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів!
Жена одного человека из братства пророков с рыданием говорила Елисею: "Слуга твой, мой муж, умер. Ты знаешь, что он почитал Господа. Но сейчас человек, которому он должен был деньги, пришёл, чтобы забрать обоих моих мальчиков и сделать их своими рабами".
Що я можу зробити для тебе? — запитав Елісей. Сповісти мені, що в тебе є в домі. Вона ж відповіла: Немає у твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою змащуюся.
Елисей ответил ей: "Как я могу тебе помочь? Скажи мне, что есть у тебя в доме?" Женщина сказала: "У меня в доме ничего нет, кроме кувшина с оливковым маслом".
І він сказав їй: Іди, попроси собі ззовні, у всіх твоїх сусідів, посуд — порожній посуд, і не мало!
Тогда Елисей сказал: "Пойди и попроси пустые сосуды у всех своих соседей. Попроси много сосудов.
Увійдеш у дім і замкнеш за собою і за твоїми синами двері, і наливатимеш у ці посудини, і забиратимеш ту, яка наповнюватиметься.
Затем зайди в свой дом и запри двери. Только ты и твои сыновья будете в доме. Налей масло во все сосуды, наполни их и поставь отдельно".
І вона відійшла від нього і так зробила. Вона замкнула за собою і за своїми синами двері, і вони підносили до неї, а вона наливала,
Женщина ушла от Елисея домой и заперла двери. В доме были только она и её сыновья. Сыновья приносили ей сосуды, а она наполняла их маслом.
аж доки посуд не наповнився. І вона сказала своїм синам: Принесіть мені ще посудину! Та вони відповіли їй: Немає більше посудин! І олія спинилася.
Она наполнила много сосудов. Наконец она сказала сыну: "Подай мне другой сосуд". Но все сосуды были наполнены, и сын сказал ей: "Нет больше сосудов". Тогда масло перестало литься.
Тоді вона прийшла і сповістила Божому чоловікові. А Елісей сказав: Іди, продай олію і заплатиш свої борги! А ти і твої сини будете жити за рахунок олії, що залишилася.
Женщина пошла к Божьему человеку и рассказала ему обо всём. А он сказал ей: "Пойди продай масло и заплати свои долги. А ты и твои сыновья будете жить на деньги, которые останутся".
Настав день, і Елісей перейшов до Сумани, а там була славетна жінка, і вона примусила його попоїсти з ними. І бувало при нагоді, коли він приходив, то звертав туди їсти.
Однажды Елисей пришёл в Сонам. Там жила одна богатая женщина. Она упросила Елисея остановиться и поесть у неё в доме. И каждый раз, когда Елисей проходил мимо того места, он останавливался там поесть.
І сказала жінка своєму чоловікові: Ось я пізнала, що цей чоловік, який постійно приходить до нас, — Божий святець.
И сказала женщина своему мужу: "Я знаю, что этот человек, который часто проходит мимо нашего дома, святой Божий человек.
Тож зробімо йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко, стіл, крісло і свічник. І буде, коли він заходитиме до нас, то заверне туди.
Давай сделаем небольшую комнату на крыше и поставим там кровать, стол, стул и светильник. Тогда он сможет останавливаться там, когда будет приходить к нам".
Настав день, і він зайшов туди і звернув до верхньої кімнати, і спав там.
Однажды Елисей пришёл туда. Он пошёл в эту комнату и лёг там отдохнуть.
І він сказав своєму слузі Ґіезієві: Поклич мені цю соманітянку. І той покликав її, і вона стала перед ним.
Он сказал слуге своему Гиезию: "Позови эту сонамитянку. " Слуга позвал её, и она пришла к Елисею.
А Елісей сказав йому: Скажи їй: Ось ти здивувала нас усім цим дивом. Що потрібно тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до командувача армії? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.
Елисей сказал слуге: "Скажи ей: "Ты пошла на все эти неудобства из-за нас. Что нам для тебя сделать? Хочешь, мы поговорим о тебе с царём или с военачальником?"" Но женщина ответила: "Мне хорошо живётся здесь, среди своего народа".
А він сказав: Що треба для неї зробити? І Ґіезій, його слуга, сказав: І справді в неї сина немає, а її чоловік старий.
И спросил Елисей Гиезия: "Что же мы можем сделать для неё?" Гиезий ответил: "Я знаю! У неё нет сына, а муж её стар".
Тож він її покликав, і вона стала біля дверей.
Тогда Елисей сказал: "Позови её". Гиезий позвал её. Она пришла и остановилась в дверях.
І сказав їй Елісей: У цей час, як прийде пора, ти будеш жива і обніматимеш сина! Вона ж відповіла: Ні, мій володарю, не обмани твоєї рабині!
И сказал ей Елисей: "В это время следующей весной ты будешь держать на руках сына". Женщина сказала: "Нет, господин мой! Не обманывай меня, о Божий человек!"
І жінка завагітніла, і народила сина в той час, як прийшла пора, будучи живою, — як сказав їй Елісей.
Но женщина забеременела. И весной она родила сына, как говорил ей Елисей.
І дитина росла. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,
Мальчик подрос. Однажды он пошёл в поле к отцу, который был со жнецами.
то сказав своєму батькові: Моя голова, моя голова! І той сказав слузі: Віднеси його до його матері.
Мальчик сказал отцу: "Голова моя! Голова моя болит!" И сказал тот слуге своему: "Отнеси его к матери".
І він відніс його до його матері, і до полудня той спав на її колінах, і помер.
Слуга отнёс мальчика к его матери. Мальчик просидел у матери на коленях до полудня, а потом умер.
І вона віднесла його, поклала його на ліжко Божого чоловіка і замкнула за ним двері, і вийшла.
Женщина поднялась и положила мальчика на постель Божьего человека. Затем она закрыла дверь и вышла.
Вона покликала свого чоловіка і сказала: Пошли мені одного зі слуг і одного осла, і побіжу до Божого чоловіка, і повернуся.
Она позвала своего мужа и сказала: "Пожалуйста, пришли мне одного слугу и осла. Тогда я смогу быстро добраться до Божьего человека и вернуться назад".
А той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? Це не новий місяць і не субота! Вона ж сказала: З миром.
Муж её сказал: "Зачем тебе сегодня ехать к Божьему человеку? Сегодня же не новый месяц и не суббота. " Она сказала: "Не волнуйся. Всё будет хорошо".
Вона засідлала осла і промовила до свого слуги: Скеровуй, вирушай! Не призупиняйся, іди заради мене, доки не скажу тобі!
Затем, она оседлала осла и сказала своему слуге: "Поехали, и торопись. Не останавливайся, пока я не скажу тебе".
Давай! Вона пішла і прибула до Божого чоловіка, до гори Кармил.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
Женщина отправилась к Божьему человеку, к горе Кармил. Божий человек издалека увидел приближающуюся женщину. Он сказал своему слуге Гиезию: "Смотри, это сонамитянка!
Біжи тепер їй назустріч і запитаєш: Чи мир тобі? Чи мир твоєму чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж відповіла: Мир.
Побеги ей навстречу и спроси её: "Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребёнок?"" Гиезий спросил её, и она ответила: "Всё хорошо".
І вона підійшла до Елісея, до гори, і схопилася за його ноги. А Ґіезій наблизився, щоб її відтягнути, та Елісей сказав: Облиш її, бо її душа сильно в ній засмучена, а Господь приховав від мене, та не сповістив мені!
Когда же сонамитянка поднялась на холм к Божьему человеку, то ухватилась за его ноги. Гиезий подошёл, чтобы оттолкнуть её, но Божий человек сказал ему: "Оставь её в покое! Она очень огорчена, но Господь не сказал мне об этом. Господь скрыл это от меня".
Вона ж сказала: Хіба я просила сина в мого володаря? Хіба не сказала я: Не обмани мене?
И сказала сонамитянка: "Господин мой, я не просила у тебя сына. Я говорила тебе: "Не обманывай меня!""
Тоді Елісей сказав Ґіезієві: Підпережи свої стегна і візьми мою палицю у свої руки, і йди. А якщо натрапиш на чоловіка, то не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, то не відповіси йому! І покладеш мою палицю на обличчя дитини.
Тогда Елисей сказал Гиезию: "Соберись в дорогу. Возьми мой посох и иди. Не останавливайся, и не говори ни с кем. Если ты встретишь кого-либо, то даже не здоровайся. Если же кто поздоровается с тобой, не отвечай. И положи мой посох на лицо ребёнка".
І сказала матір дитини: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! Тож Елісей піднявся і пішов за нею.
Но мать ребёнка сказала: "Как верно то, что жив Господь и ты жив, я не уйду без тебя!" И он встал и пошёл за сонамитянкой.
А Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на обличчя дитини, та не було голосу, і не було слуху. Він повернувся йому назустріч і сповістив йому, кажучи: Дитина не пробудилася!
Гиезий пришёл раньше Елисея и женщины. Он положил посох на лицо мальчика. Но мальчик не говорил и не подавал никаких признаков жизни. Тогда Гиезий вышел навстречу Елисею и сказал ему: "Ребёнок не просыпается!"
І Елісей увійшов у дім, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.
Елисей зашёл в дом. Там на его постели лежал умерший ребёнок.
І ввійшов Елісей у дім, і замкнув двері перед ними двома, і помолився до Господа.
Елисей зашёл в комнату и закрыл дверь. В комнате был только он и ребёнок. Елисей помолился Господу,
Він устав, ліг на дитину і поклав свої уста на його уста, свої очі — на його очі, свої руки — на його руки. І схилився над ним, і тіло дитини зігрілося.
подошёл к постели и лёг на ребёнка. Он приложил свой рот ко рту ребёнка, свои глаза к его глазам, свои ладони к его ладоням. Елисей распростёрся на ребёнке, и тело ребёнка согрелось.
І він повернувся, і походив по хаті сюди-туди, пішов і нахилявся над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.
Елисей встал и прошёлся по комнате взад и вперёд. Затем он подошёл к постели и снова распростёрся на ребёнке. Тогда ребёнок чихнул семь раз и открыл глаза.
І Елісей закликавав до Ґіезія, гукаючи: Поклич цю соманітянку! І він покликав, і вона прийшла до нього. І Елісей сказав: Візьми твого сина.
Елисей позвал Гиезия и сказал: "Позови сонамитянку". Гиезий позвал её. Когда она пришла, Елисей сказал: "Возьми своего сына".
І жінка ввійшла, упала йому до ніг, поклонилася до землі, узяла свою дитину й вийшла.
Женщина вошла, упала ему в ноги и поклонилась ему до земли. Затем она взяла своего сына и вышла.
А Елісей повернувся в Ґалґал, а в тій землі був голод, і сини пророків сиділи перед ним. Тож Елісей сказав своєму слузі: Постав великий казан і звари їжу синам пророків!
Елисей возвратился в Галгал. В той земле был голод. Братство пророков сидело перед Елисеем. Елисей сказал своему слуге: "Поставь большой котёл на огонь и свари суп для пророков".
І вийшов один на поле, щоби збирати зелень, знайшов лозу в полі, зібрав з неї дикі плоди — повний свій плащ і всипав у казан з їжею, бо вони не знали їх.
Один из них вышел в поле собирать овощи. Он нашёл дикое вьющееся растение — горлянку, собрал с него плоды и положил их в свою одежду. Вернувшись, он накрошил эти дикие плоды горлянки и положил их в котёл с супом. Никто из пророков не знал, какие это были плоды.
І він приніс чоловікам їсти. І сталося, коли вони їли їжу, і ось закричали і сказали: Смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти.
Затем они налили людям немного супа, но как только они начали есть, все закричали: "Божий человек, здесь яд в котле!" И не могли они есть.
А той сказав: Візьміть борошно і вкиньте в казан. Після чого Елісей промовив до слуги Ґіезія: Налий народові, і хай їдять! І там, у казані, не було більше поганої речі.
Но Елисей сказал: "Принесите немного муки". Он насыпал её в котёл и сказал: "Очисти суп, чтобы люди могли его есть". И не стало в супе ничего вредного.
І прийшов чоловік із Ветсаріси, і приніс до Божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і фігові плитки, і сказав: Дайте народові, і хай їдять!
Один человек из Ваалшалиши пришёл и принёс Божьему человеку хлеб от первого урожая. Он принёс в своей сумке двадцать булок ячменного хлеба и свежую пшеницу. И сказал Елисей: "Отдай это людям, пусть едят".
А його слуга запитав: Як подам це на сто чоловіків? Та він сказав: Дай народові, і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і залишиться!
Слуга Елисея сказал: "Здесь недостаточно для ста человек". Но Елисей ответил: "Отдай эту еду людям. Пусть едят. Господь говорит: "Они будут есть, и ещё останется"".