Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
Якось сини пророків звернулися до Елісея: Ось місце, в якому ми живемо перед тобою, воно — тісне для нас.
The Floating Ax Head
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
One day the group of prophets came to Elisha and told him, “As you can see, this place where we meet with you is too small.
Тож підемо до Йордану, і кожний муж візьме звідти одну колоду, і зробимо собі там житло. А він сказав: Ідіть!
Let’s go down to the Jordan River, where there are plenty of logs. There we can build a new place for us to meet.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
“All right,” he told them, “go ahead.”
Та один лагідно промовив: Іди з твоїми рабами! І він сказав: Я піду!
“Please come with us,” someone suggested.
“I will,” he said.
“I will,” he said.
Тож він пішов з ними, і вони прийшли до Йордану, і почали рубати ліс.
So he went with them.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
When they arrived at the Jordan, they began cutting down trees.
І ось один рубав колоду, і впало залізко сокири у воду. І він закричав: О, володарю, та ж воно позичене!
But as one of them was cutting a tree, his ax head fell into the river. “Oh, sir!” he cried. “It was a borrowed ax!”
А Божий чоловік запитав: Де впало? І той показав йому місце. А він відломив кусок дерева і кинув туди, і залізко виплило.
“Where did it fall?” the man of God asked. When he showed him the place, Elisha cut a stick and threw it into the water at that spot. Then the ax head floated to the surface.
Візьми собі, — сказав він. І той простягнув свою руку і взяв його.
“Grab it,” Elisha said. And the man reached out and grabbed it.
Цар Сирії воював проти Ізраїля. Він радився зі своїми слугами, пропонуючи: На такому-то місці отаборюся.
Elisha Traps the Arameans
When the king of Aram was at war with Israel, he would confer with his officers and say, “We will mobilize our forces at such and such a place.”
А Елісей послав до царя Ізраїля, остерігаючи: Стережись, не йди в це місце, бо там Сирія притаїлася!
But immediately Elisha, the man of God, would warn the king of Israel, “Do not go near that place, for the Arameans are planning to mobilize their troops there.”
І послав цар Ізраїля в те місце, про яке йому сказав Елісей, і стерігся того місця не раз і не два.
So the king of Israel would send word to the place indicated by the man of God. Time and again Elisha warned the king, so that he would be on the alert there.
І заворушилася душа царя Сирії через цю справу, і він закликав своїх слуг, і сказав їм: Не сповіщаєте мені, хто видає мене цареві Ізраїля?
The king of Aram became very upset over this. He called his officers together and demanded, “Which of you is the traitor? Who has been informing the king of Israel of my plans?”
І сказав один із його слуг: Ні, мій володарю, царю, бо це пророк Елісей, який в Ізраїлі, сповіщає цареві Ізраїля всі слова, які ти говориш у кімнаті своєї спальні!
“It’s not us, my lord the king,” one of the officers replied. “Elisha, the prophet in Israel, tells the king of Israel even the words you speak in the privacy of your bedroom!”
І той сказав: Ідіть, подивіться, де він, і, пославши, візьму його! І сповістили йому, кажучи: Ось у Дотаїмі!
“Go and find out where he is,” the king commanded, “so I can send troops to seize him.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
And the report came back: “Elisha is at Dothan.”
І він послав туди кінноту, колісниці та велике військо, і вони прийшли вночі й оточили місто.
So one night the king of Aram sent a great army with many chariots and horses to surround the city.
І збудився вранці слуга Елісея, щоб устати, і вийшов, аж ось військо, кіннота і колісниці оточили місто, і слуга сказав йому: О, володарю, що робитимемо?
When the servant of the man of God got up early the next morning and went outside, there were troops, horses, and chariots everywhere. “Oh, sir, what will we do now?” the young man cried to Elisha.
А Елісей відповів: Не бійся, бо тих, хто з нами, більше від тих, хто з ними!
“Don’t be afraid!” Elisha told him. “For there are more on our side than on theirs!”
І помолився Елісей, і сказав: Господи, відкрий очі слуги, і нехай побачить! І Господь відкрив його очі, і він побачив, як ось гора, повна коней, і вогненні колісниці довкола Елісея.
Then Elisha prayed, “O LORD, open his eyes and let him see!” The LORD opened the young man’s eyes, and when he looked up, he saw that the hillside around Elisha was filled with horses and chariots of fire.
І вони підійшли до нього, а Елісей помолився до Господа і сказав: Урази цей народ сліпотою! І Він уразив їх сліпотою за словом Елісея.
As the Aramean army advanced toward him, Elisha prayed, “O LORD, please make them blind.” So the LORD struck them with blindness as Elisha had asked.
І сказав їм Елісей: Не це місто і не ця дорога! Ідіть за мною, і я відведу вас до чоловіка, якого шукаєте! І він привів їх у Самарію.
Then Elisha went out and told them, “You have come the wrong way! This isn’t the right city! Follow me, and I will take you to the man you are looking for.” And he led them to the city of Samaria.
І сталося, коли вони прийшли в Самарію, то Елісей сказав: Відкрий, Господи, їхні очі й хай побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони були посеред Самарії.
As soon as they had entered Samaria, Elisha prayed, “O LORD, now open their eyes and let them see.” So the LORD opened their eyes, and they discovered that they were in the middle of Samaria.
А цар Ізраїля, коли їх побачив, запитав: Чи не побити мені [1]їх, батьку?
When the king of Israel saw them, he shouted to Elisha, “My father, should I kill them? Should I kill them?”
І той відповів: Не вбивай! Убивати можна тільки тих, яких ти взяв у полон своїм мечем і своїм луком! Поклади перед ними хліб і воду, і хай їдять, хай п’ють і хай ідуть до свого володаря!
“Of course not!” Elisha replied. “Do we kill prisoners of war? Give them food and drink and send them home again to their master.”
І він поставив перед ними великий стіл, вони поїли і попили, і він відіслав їх, і вони пішли до свого володаря. І не продовжували більше легко озброєні сирійці виступати проти землі Ізраїлю.
So the king made a great feast for them and then sent them home to their master. After that, the Aramean raiders stayed away from the land of Israel.
І сталося після цього, що зібрав син Адера, цар Сирії, весь свій табір, пішов і взяв у облогу Самарію.
Ben-Hadad Besieges Samaria
Some time later, however, King Ben-hadad of Aram mustered his entire army and besieged Samaria.
І в Самарії настав великий голод, і ось вона перебувала в облозі, аж доки не була голова осла за п’ятдесят сиклів срібла, а четвертина міри голубиного гною — за п’ять сиклів срібла.
Цар Ізраїля ходив по мурах, а до нього закричала жінка, гукаючи: Спаси, володарю-царю!
One day as the king of Israel was walking along the wall of the city, a woman called to him, “Please help me, my lord the king!”
А той відповів їй: Якщо тебе не спасе Господь, як я тебе спасу? Чи з току, чи із чавила?
He answered, “If the LORD doesn’t help you, what can I do? I have neither food from the threshing floor nor wine from the press to give you.”
А далі цар запитав її: Що тобі є? А вона промовила: Ця жінка сказала мені: Дай твого сина, сьогодні ми його з’їмо, завтра ж — мого сина, з’їмо і його!
But then the king asked, “What is the matter?”
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
She replied, “This woman said to me: ‘Come on, let’s eat your son today, then we will eat my son tomorrow.’
І ми зварили мого сина, і з’їли його. А на наступний день я сказала їй: Дай твого сина, з’їмо і його! Але вона заховала свого сина!
So we cooked my son and ate him. Then the next day I said to her, ‘Kill your son so we can eat him,’ but she has hidden her son.”
І сталося, коли цар Ізраїля почув слова жінки, то роздер свій одяг, і він ходив по мурах, і народ побачив на його тілі під низом мішковину.
When the king heard this, he tore his clothes in despair. And as the king walked along the wall, the people could see that he was wearing burlap under his robe next to his skin.
І він сказав: Так нехай зробить мені Бог і так нехай додасть, якщо голова Елісея буде на ньому сьогодні.
“May God strike me and even kill me if I don’t separate Elisha’s head from his shoulders this very day,” the king vowed.
А Елісей перебував у своєму домі, і старійшини перебували з ним. І послав чоловіка перед ним раніше, ніж до нього прийшов посланець, і він сказав старійшинам: Чи знаєте, що цей приречений на смерть послав, щоб зняти мою голову? Глядіть, як тільки прийде посланець, закрийте двері й затримайте його при дверях. Хіба не звук ніг його володаря за ним?
Elisha was sitting in his house with the elders of Israel when the king sent a messenger to summon him. But before the messenger arrived, Elisha said to the elders, “A murderer has sent a man to cut off my head. When he arrives, shut the door and keep him out. We will soon hear his master’s steps following him.”