Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Якось сини пророків звернулися до Елісея: Ось місце, в якому ми живемо перед тобою, воно — тісне для нас.
Молодые пророки сказали Елисею: "Место, где мы живём здесь, слишком тесно для нас.
Тож підемо до Йордану, і кожний муж візьме звідти одну колоду, і зробимо собі там житло. А він сказав: Ідіть!
Позволь нам пойти к реке Иордан. Каждый из нас возьмёт там по бревну, и мы построим себе место, где жить". Елисей ответил: "Хорошо, идите".
Та один лагідно промовив: Іди з твоїми рабами! І він сказав: Я піду!
Тогда один из них сказал: "Сделай милость, пойдём с нами". Елисей сказал: "Хорошо, я пойду с вами".
Тож він пішов з ними, і вони прийшли до Йордану, і почали рубати ліс.
И Елисей пошёл с ними. Придя к Иордану, они стали рубить и валить деревья.
І ось один рубав колоду, і впало залізко сокири у воду. І він закричав: О, володарю, та ж воно позичене!
Но, когда один из них рубил дерево, его железный топор упал в воду. "Ах, господин мой, я одолжил этот топор!" — закричал этот человек.
А Божий чоловік запитав: Де впало? І той показав йому місце. А він відломив кусок дерева і кинув туди, і залізко виплило.
Тогда Божий человек спросил: "Где он упал?" Человек показал Елисею место. Елисей отрубил кусок дерева, бросил его в воду, и топор всплыл.
Візьми собі, — сказав він. І той простягнув свою руку і взяв його.
Елисей сказал: "Возьми топор". Человек протянул руку и взял его.
Цар Сирії воював проти Ізраїля. Він радився зі своїми слугами, пропонуючи: На такому-то місці отаборюся.
Царь Сирийский вёл войну против Израиля и, советуясь со своими слугами, он сказал: "Я расположу свой лагерь в таком-то и таком-то месте".
А Елісей послав до царя Ізраїля, остерігаючи: Стережись, не йди в це місце, бо там Сирія притаїлася!
Но Божий человек послал к царю Израильскому сказать: "Будь осторожен! Не проходи мимо того места! Сирийцы расположились там лагерем!"
І послав цар Ізраїля в те місце, про яке йому сказав Елісей, і стерігся того місця не раз і не два.
И царь Израильский послал предупредить своих людей о том месте, о котором говорил ему Божий человек. И так было не один раз и не два раза, а много раз.
І заворушилася душа царя Сирії через цю справу, і він закликав своїх слуг, і сказав їм: Не сповіщаєте мені, хто видає мене цареві Ізраїля?
Царь Сирийский был этим очень раздосадован. Он созвал своих слуг и сказал им: "Скажите мне, кто шпионит для царя Израильского?"
І сказав один із його слуг: Ні, мій володарю, царю, бо це пророк Елісей, який в Ізраїлі, сповіщає цареві Ізраїля всі слова, які ти говориш у кімнаті своєї спальні!
И сказал один из его слуг: "Никто из нас, господин мой царь. Елисей, пророк из Израиля, может пересказывать царю Израильскому слова, которые ты говоришь у себя в спальне".
І той сказав: Ідіть, подивіться, де він, і, пославши, візьму його! І сповістили йому, кажучи: Ось у Дотаїмі!
И сказал царь Сирийский: "Найдите Елисея, а я пошлю людей, чтобы взяли его". Слуги сказали ему: "Елисей находится в Дофаиме!"
І він послав туди кінноту, колісниці та велике військо, і вони прийшли вночі й оточили місто.
Тогда царь Сирийский послал коней, колесницы и большое войско в Дофаим. Они пришли туда ночью и окружили город.
І збудився вранці слуга Елісея, щоб устати, і вийшов, аж ось військо, кіннота і колісниці оточили місто, і слуга сказав йому: О, володарю, що робитимемо?
В то утро слуга Елисея встал рано. Он вышел и увидел войско с конями и колесницами вокруг города. И спросил он Елисея: "Ах, господин мой, что нам делать?"
А Елісей відповів: Не бійся, бо тих, хто з нами, більше від тих, хто з ними!
Елисей сказал: "Не бойся! Войско, которое сражается за нас, больше войска, которое с ними!"
І помолився Елісей, і сказав: Господи, відкрий очі слуги, і нехай побачить! І Господь відкрив його очі, і він побачив, як ось гора, повна коней, і вогненні колісниці довкола Елісея.
Елисей молился и говорил: "О Господи, открой глаза моему слуге, чтобы он смог увидеть". И Господь открыл глаза слуге, и тот увидел гору вокруг Елисея, наполненную конями и огненными колесницами.
І вони підійшли до нього, а Елісей помолився до Господа і сказав: Урази цей народ сліпотою! І Він уразив їх сліпотою за словом Елісея.
Когда враги подошли к Елисею, он помолился Господу и сказал: "Сделай так, чтобы эти люди ослепли". И Господь сделал то, что просил Елисей. Он сделал так, что сирийцы ослепли.
І сказав їм Елісей: Не це місто і не ця дорога! Ідіть за мною, і я відведу вас до чоловіка, якого шукаєте! І він привів їх у Самарію.
И сказал им Елисей: "Это не та дорога и не тот город. Идите за мной. Я провожу вас к человеку, которого вы ищете". И повёл их Елисей в Самарию.
І сталося, коли вони прийшли в Самарію, то Елісей сказав: Відкрий, Господи, їхні очі й хай побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони були посеред Самарії.
Когда они пришли в Самарию, столицу Израиля — врага Сирии. Елисей сказал: "Господи, открой глаза этим людям, чтобы они могли видеть". Господь открыл им глаза, и они увидели, что находятся в Самарии.
А цар Ізраїля, коли їх побачив, запитав: Чи не побити мені [1]їх, батьку?
Когда царь Израильский увидел их, он спросил у Елисея: "Отец мой, должен ли я убить их?"
І той відповів: Не вбивай! Убивати можна тільки тих, яких ти взяв у полон своїм мечем і своїм луком! Поклади перед ними хліб і воду, і хай їдять, хай п’ють і хай ідуть до свого володаря!
Елисей ответил: "Нет, не убивай их. Ты бы не убил людей, которых пленил мечом твоим и луком. Дай им хлеба и воды. Пусть они едят и пьют, а потом отпусти их домой к их господину".
І він поставив перед ними великий стіл, вони поїли і попили, і він відіслав їх, і вони пішли до свого володаря. І не продовжували більше легко озброєні сирійці виступати проти землі Ізраїлю.
И приготовил им царь Израильский много еды, и сирийцы ели и пили. Затем царь Израильский отправил их домой, и они вернулись к своему господину. И перестали сирийские войска ходить в землю Израильскую.
І сталося після цього, що зібрав син Адера, цар Сирії, весь свій табір, пішов і взяв у облогу Самарію.
После того, как это произошло, Венадад, царь Сирийский, собрал всё своё войско, пошёл и окружил Самарию.
І в Самарії настав великий голод, і ось вона перебувала в облозі, аж доки не була голова осла за п’ятдесят сиклів срібла, а четвертина міри голубиного гною — за п’ять сиклів срібла.
Воины не позволяли людям вносить еду в город. И в Самарии был такой большой голод, что ослиная голова продавалась за восемьдесят сиклей серебра. И одна четвёртая часть каба голубиного помёта продавалась за пять сиклей серебра.
Цар Ізраїля ходив по мурах, а до нього закричала жінка, гукаючи: Спаси, володарю-царю!
Царь Израильский как-то проходил по городской стене. И одна женщина закричала ему: "Господин мой, царь, помоги мне!"
А той відповів їй: Якщо тебе не спасе Господь, як я тебе спасу? Чи з току, чи із чавила?
И ответил царь: "Если Господь не помогает тебе, как же я могу тебе помочь? Мне нечего дать тебе: нет ни зерна с гумна, ни вина с давильного пресса".
А далі цар запитав її: Що тобі є? А вона промовила: Ця жінка сказала мені: Дай твого сина, сьогодні ми його з’їмо, завтра ж — мого сина, з’їмо і його!
Затем царь спросил женщину: "В чём дело?" И она ответила: "Эта женщина сказала мне: "Отдай своего сына, и мы съедим его сегодня, а завтра мы съедим моего сына".
І ми зварили мого сина, і з’їли його. А на наступний день я сказала їй: Дай твого сина, з’їмо і його! Але вона заховала свого сина!
И мы сварили моего сына, и съели его. На следующий день я сказала ей: "Отдай своего сына, и мы съедим его". Но она спрятала своего сына!"
І сталося, коли цар Ізраїля почув слова жінки, то роздер свій одяг, і він ходив по мурах, і народ побачив на його тілі під низом мішковину.
Когда царь услышал слова женщины, он разодрал на себе одежды и, когда он проходил по стене, народ видел, что под одеждой царя на теле его была траурная одежда.
І він сказав: Так нехай зробить мені Бог і так нехай додасть, якщо голова Елісея буде на ньому сьогодні.
И сказал царь: "Пусть накажет меня Господь, если голова Елисея, сына Сафата, останется у него на плечах сегодня!"
А Елісей перебував у своєму домі, і старійшини перебували з ним. І послав чоловіка перед ним раніше, ніж до нього прийшов посланець, і він сказав старійшинам: Чи знаєте, що цей приречений на смерть послав, щоб зняти мою голову? Глядіть, як тільки прийде посланець, закрийте двері й затримайте його при дверях. Хіба не звук ніг його володаря за ним?
Царь отправил посланника к Елисею. Елисей сидел в своём доме, и с ним сидели старейшины. Прежде, чем пришёл посланец, Елисей сказал старейшинам: "Видите, этот сын убийцы посылает людей, чтобы снять с меня голову! Когда придёт посланец, закройте дверь! Держите дверь и не впускайте его. Я слышу топот ног господина его, идущего за ним!"