Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І промовив Елісей: Послухай Господнє слово! Так говорить Господь: У цій годині завтра, мірка пшеничного борошна буде за сикль і дві мірки ячменю за сикль у брамах Самарії!
І відповів тристат [1] , на руку якого цар опирався, і сказав Елісеєві: Ось, хіба поробить Господь отвори в небі, щоби збулося це слово? А Елісей сказав: Ось ти побачиш на свої очі, та з того не їстимеш!
The officer assisting the king said to the man of God, “That couldn’t happen even if the LORD opened the windows of heaven!”
But Elisha replied, “You will see it happen with your own eyes, but you won’t be able to eat any of it!”
But Elisha replied, “You will see it happen with your own eyes, but you won’t be able to eat any of it!”
А біля брами міста були три прокажені чоловіки, і кожний сказав до свого ближнього: Чого ми тут сидимо, доки не помремо?
Якщо скажемо: Увійдемо в місто, то в місті голод, і там помремо. Якщо тут сидітимемо, то також помремо. Тож тепер ходімо і попадемо до сирійського табору, може залишать нас живими, і житимемо. А якщо вб’ють нас, то помремо.
“We will starve if we stay here, but with the famine in the city, we will starve if we go back there. So we might as well go out and surrender to the Aramean army. If they let us live, so much the better. But if they kill us, we would have died anyway.”
І вони встали в темряві, щоб іти до сирійського табору, і прийшли до частини сирійського табору, і ось немає там жодного чоловіка.
So at twilight they set out for the camp of the Arameans. But when they came to the edge of the camp, no one was there!
Господь дав чути в сирійському таборі шум колісниць, іржання коней і голос великого війська. І промовив кожний до свого брата: Тепер цар Ізраїля найняв проти нас царів хетів і царів Єгипту, щоби виступили проти нас!
І вони піднялися, і в темряві втекли, і залишили свої намети, своїх коней і своїх ослів так, як є в таборі, а втекли задля своєї душі.
So they panicked and ran into the night, abandoning their tents, horses, donkeys, and everything else, as they fled for their lives.
І ввійшли ці прокажені аж до частини табору, і ввійшли в один намет, попоїли, попили і взяли звідти срібло, золото та одяг, і пішли. Повернулися і ввійшли в інший намет, взяли звідти, пішли і заховали.
When the men with leprosy arrived at the edge of the camp, they went into one tent after another, eating and drinking wine; and they carried off silver and gold and clothing and hid it.
І сказав кожний своєму ближньому: Не так ми чинимо! Цей день є днем радісної звістки, а ми мовчимо! Якщо чекатимемо аж до світання, то знайдемо беззаконня! Тепер же ходімо, увійдемо і сповістимо в домі царя.
Finally, they said to each other, “This is not right. This is a day of good news, and we aren’t sharing it with anyone! If we wait until morning, some calamity will certainly fall upon us. Come on, let’s go back and tell the people at the palace.”
І вони прийшли, закричали з брами міста і сповістили їм, гукаючи: Ми ввійшли в сирійський табір, і ось там немає чоловіка і людського голосу, хіба що тільки прив’язаний кінь, осел і їхні намети, так, як є.
So they went back to the city and told the gatekeepers what had happened. “We went out to the Aramean camp,” they said, “and no one was there! The horses and donkeys were tethered and the tents were all in order, but there wasn’t a single person around!”
А воротарі закричали і сповістили всередину до дому царя.
Then the gatekeepers shouted the news to the people in the palace.
І цар встав уночі, і сказав своїм слугам: Я сповіщу вам, що нам учинила Сирія! Вони взнали, що ми голодуємо, вийшли з табору і заховалися в полі, кажучи: Вийдуть з міста, і ми захопимо їх живими та ввійдемо в місто!
Israel Plunders the Camp
The king got out of bed in the middle of the night and told his officers, “I know what has happened. The Arameans know we are starving, so they have left their camp and have hidden in the fields. They are expecting us to leave the city, and then they will take us alive and capture the city.”
І відповів один із його слуг, і сказав: Хай візьмуть п’ять оставлених коней, які тут залишились, ось вони є на всю безліч Ізраїля, яка залишилася, тож пошлемо туди і поглянемо.
One of his officers replied, “We had better send out scouts to check into this. Let them take five of the remaining horses. If something happens to them, it will be no worse than if they stay here and die with the rest of us.”
І взяли двох вершників на конях, і цар Ізраїля послав їх за царем Сирії, кажучи: Ідіть і роздивіться!
So two chariots with horses were prepared, and the king sent scouts to see what had happened to the Aramean army.
І ті пішли за ними аж до Йордану, і ось уся дорога повна одягу і зброї, які Сирія покинула, коли вона перелякалася. І повернулися посланці, і сповістили цареві.
They went all the way to the Jordan River, following a trail of clothing and equipment that the Arameans had thrown away in their mad rush to escape. The scouts returned and told the king about it.
І вийшов народ, і пограбували сирійський табір, і була мірка пшеничного борошна за сикль і дві мірки ячменю за сикль, — за Господнім словом.
Then the people of Samaria rushed out and plundered the Aramean camp. So it was true that six quarts of choice flour were sold that day for one piece of silver, and twelve quarts of barley grain were sold for one piece of silver, just as the LORD had promised.
І цар виставив біля брами тристата, на руку якого цар опирався, та народ потоптав його в брамі, і він помер, як і сказав Божий чоловік, котрий сказав це, коли посланець зайшов до нього.
The king appointed his officer to control the traffic at the gate, but he was knocked down and trampled to death as the people rushed out.
So everything happened exactly as the man of God had predicted when the king came to his house.
So everything happened exactly as the man of God had predicted when the king came to his house.
І сталося так, як сказав Елісей, звертаючись до царя: Дві мірки ячменю за сикль і мірка пшеничного борошна буде за сикль, — так буде в цій годині завтра в брамі Самарії!
The man of God had said to the king, “By this time tomorrow in the markets of Samaria, six quarts of choice flour will cost one piece of silver, and twelve quarts of barley grain will cost one piece of silver.”
Та тристат тоді відповів Елісеєві, і сказав: Хіба ось Господь відкриє отвори в небі, щоби збулося це слово! А Елісей сказав: Ось побачиш це на свої очі, та з того не їстимеш!
The king’s officer had replied, “That couldn’t happen even if the LORD opened the windows of heaven!” And the man of God had said, “You will see it happen with your own eyes, but you won’t be able to eat any of it!”