Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І промовив Елісей до жінки, сина якої воскресив, кажучи: Встань, іди, ти і твій дім, і перебувай, де тільки-но зможеш перебувати, бо накликав Господь голод на землю! Тож на сім років на землю прийшов голод!
Елисей розмовляв з молодицею, що воскресив сина її, й рече їй: Збирайся й ійди з твоїми домівниками звідсї та й зупинись денебудь, де зможеш, бо Господь нашле семилїтню голоднечу на сю землю.
І піднялася жінка, і вчинила за словом Елісея, і пішла вона та її сім’я, і жила в землі филистимців сім років.
Знялась тодї молодиця та й учинила по слову чоловіка Божого, й пійшла з домовниками своїми звідти та й пробувала сїм лїт в Филистійській землї.
І сталося після закінчення сімох років, повернулася жінка із землі филистимців до міста і прийшла, щоби голосити перед царем про свій дім і про свої поля.
Як уплив же семий рік, вернулась молодиця з Филистійської землї та й прийшла просити царя про свою господу й поля свої.
І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла, які вчинив Елісей!
Царь же саме тодї розмовляв із Гієзієм, слугою чоловіка Божого, та й каже: Роскажи ж менї про всї великі дїла, які вчинив Елисей.
І сталося, коли він розповідав цареві, як той воскресив сина померлого, аж ось жінка, сина якої воскресив Елісей, почала голосити перед царем про свій дім і про свої поля. А Ґіезій сказав: Володарю-царю, це жінка, і це її син, якого воскресив Елісей!
Тим часом, як він росказував цареві, що той мертвого оживив, появилась молодиця, що її сина він оживив, щоб шукати в царя помочі про свою господу й поля. І каже Гієзій: Пане мій, царю, оце й є та молодиця, а се її син, що Елисей воскресив його!
Тож цар розпитав жінку, і вона розповіла йому. І цар дав їй одного євнуха, кажучи: Поверни те все, що належить їй, і всі плоди її поля від того дня, в який вона покинула землю, аж до тепер!
І поспитав царь у молодицї, а вона розказала йому. І дав їй царь одного дворака та й повелїв йому: Гледи, щоб усе, що до неї належить, а до того й усю користь із її нив вернено їй з того часу, як покинула землю, аж по сей день!
І прийшов Елісей у Дамаск, а син Адера, цар Сирії, захворів, і тому сповістили, повідомляючи: Прийшов Божий чоловік аж сюди!
І пійшов Елисей у Дамаск, саме як Бенадад, царь Сирийський, лежав у недузї. Як же йому сказано: Прийшов сюди чоловік Божий,
І цар промовив до Азаїла: Візьми у свою руку дар і вийди для зустрічі з Божим чоловіком, і довідайся в Господа через нього, запитуючи: Чи виживу із цієї моєї хвороби?
Каже царь Азаїлові: Візьми з собою гостинцї, йди зустріч Божому чоловікові та й поспитай через його в Господа, чи я одужаю з сієї недуги моєї.
І Азаїл пішов йому назустріч, і взяв дар у свою руку та все добро Дамаска, яке несли сорок верблюдів, пішов і став перед ним, і сказав Елісеєві: Твій син, син Адера, цар Сирії, послав мене до тебе, запитуючи: Чи переживу цю мою хворобу?
І пійшов Азаїл зустріч йому, взявши з собою гостинцї, всякі дорогощі Дамаські, скілько сорок верблюдів могли понести, й, прийшовши, став перед ним та й промовив: Син твій Бенадад, царь Сирийський, послав мене до тебе поспитати: Чи одужаю я з сієї недуги моєї?
А Елісей сказав: Іди, скажи йому: Ти безсумнівно житимеш [1]! Та показав мені Господь, що він безсумнівно помре [2]!
І відказав йому Елисей: Йди, скажи йому: Одужаєш, хоч Господь виявив менї, що він мусить умерти.
І Божий чоловік став перед ним аж зніяковів, і заплакав.
І вдививсь (Елисей) в його, так що він аж занепокоївся, і заплакав чоловік Божий.
Тож Азаїл запитав: Що це, що мій володар плаче? А він відповів: Тому що я дізнався, що ти вчиниш зло синам Ізраїля — їхні укріплення знищиш вогнем, а їхніх вибраних вб’єш мечем, поб’єш їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок.
І питає в його Азаїл: Чого ти плачеш, добродїю? І відказав він: Бо знаю, яке ти лихо заподїєш Ізрайлеві. Утверджені їх городи пустиш ти пожаром, а їх молодїж побєш мечем, дїтвору їх пороздоптуєш, і вагітних жінок розтинати меш.
Та Азаїл сказав: Хто є твій раб, хіба дохла собака, що вчинить таку справу? А Елісей промовив: Господь показав мені тебе, як ти царюєш над Сирією.
І відказав Азаїл: Хто ж такий раб твій, я, пес, щоб таке страшне чинити? І рече Елисей: Господь указав менї в тобі царя Сирийського.
І той відійшов від Елісея, і прийшов до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Елісей? А він промовив: Сказав мені: Ти безсумнівно житимеш [3]!
От і пійшов собі він од Елисея, а як прийшов до свого пана, питає сей: Що сказав Елисей? І відповів: Казав, що ти одужаєш.
І сталося на другий день, що той взяв покривало, намочив у воді й поклав на його обличчя, і той помер. А сам Азаїл зацарював замість нього.
На другий же день узяв він покривало, намочив його в водї та й розпростер на його лицї, і він умер, а Азаїл зробився намість його царем.
У п’ятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Йорам, син Йосафата, цар Юди.
І зробився в пятому роцї Йорама Ахабенка, царя Ізрайлевого, царем Йорам, син Йосафатів, царя Юдиного.
Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі.
Трийцять і два роки було віку його, як зробився царем, а царював вісїм год у Ерусалимі.
І пішов дорогою царів Ізраїля, як чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була йому за жінку. І той робив погане перед Господом.
І ходив він дорогою царів Ізраїлських, як чинив дом Ахабів, бо держав дочку Ахабову, й чинив те, що було Господеві не до вподоби.
Та Господь не бажав знищити Юду через свого раба Давида, як і сказав, щоби дати світильник йому і його синам на всі дні.
Та Господь не хотїв вигубити Юду задля раба свого Давида, бо він обітував йому дати сьвіточ в дїтях його по всї часи.
У його дні Едом відступив з-під руки Юди, і вони поставили над собою царя.
Під його царюваннєм визволились Едомії зпід верховоду Юдиного та й поставили царя над собою.
І пішов Йорам до Сіора, і всі колісниці з ним, і сталося, як він піднявся і побив Едома, що довкола нього, і володарів колісниць, то народ втік до своїх поселень.
І двинув Йорам з усїма боєвими возами під Заїр, і піднявсь уночі та й побив Ідуміїв, що держали його в облязї, й їх начальників над колесницями, а люд повтїкав додому.
І відступив Едом з-під руки Юди аж до цього дня. Тоді відступив і Ловена в той час.
Та відпали Едомії зпід верховоду Юдиного по сей день. Тодї ж відпала й Либна.
А інші слова Йорама, і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди?
Проче про Йорама й про все, що він творив, прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.
І заснув Йорам зі своїми батьками, і поховали його з його батьками в місті Давида, його батька. І замість нього зацарював його син Охозія.
І спочив Йорам із батьками своїми й поховано його коло батьків його в Давидовому городї, а син його Охозія зробився царем намість його.
У дванадцятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Охозія, син Йорама.
У двайцятому роцї Йорамовому Ахабенковому, царя Ізрайлевого, настав царем Охозія, син Йорама, царя Юдейського.
Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля.
Двайцять і два годи було віку Охозієвого, як він став царем, а царював один рік у Ерусалимі. Матїр його звалась Готолїя, внука Амбрієва, царя Ізраїлського.
Та він пішов дорогою дому Ахава і чинив зло перед Господом, як і дім Ахава.
І ходив він дорогою дому Ахабового, й чинив те, що було Господеві не до вподоби, як і дом Ахабів, бо був посвоячений із домом Ахабовим.
З Йорамом, сином Ахава, він пішов на війну проти Азаїла, царя филистимців, у Реммоті ґалаадському, та сирійці розгромили Йорама.
І двинув він із Йорамом Ахабенком на війну проти Азаїла, царя Сирийського, під Рамот у Галаадї; та Сирийцї поранили Йорама.
І цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Єзраелі від ран, які йому завдали в Реммоті, коли він воював з Азаїлом, царем Сирії. А Охозія, син Йорама, спустився, щоби побачитися з Йорамом, сином Ахава в Єзраелі, бо той хворів.
І вернувсь царь Йорам у Езреель, щоб вигоювати рани, що задали йому Сирийцї в Рамотї, як воював із Азаїлем, царем Сирийським. І прийшов був Охозія Йораменко, царь Юдин, одвідати в Езреелї Йорама Ахабенка, бо він лежав у недузї.