Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні,
А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,
і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна:
що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець,
голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма;
і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць,
Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць,
Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.
А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.
Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах:
Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий.
Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.
Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею.
Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.
Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.
І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові,
А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“
а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить!
І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.
І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.
І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“
Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям, бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула.
Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.
Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії.
І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.
Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах,
Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.
бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.
А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом.
Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.
Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави.
З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.
Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто.
З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
Із синів Левія — чотири тисячі шістсот.
І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот.
І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому.
А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.
І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула.
А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.
І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі.
А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.
І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем.
А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.
Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними.
Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.
І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі.
А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.
І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч.
А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни.
А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.
І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти.
А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.
І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.
Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.
Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида.
І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.
Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати.
А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.