Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль.
І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.
І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність!
І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.
І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві.
І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?
Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим.
Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.
І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч.
І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв — чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.
Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.
А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.
І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль.
І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.
І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний!
Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.
І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи:
І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:
Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.
Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.
І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі:
І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:
або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав!
Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.
І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!
І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.
І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, —
І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.
Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця.
І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.
І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.
І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.
І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло [1]! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!
І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.
І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця.
І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давідові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.
І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов.
І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.
А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю).
Орна ж, глянувши горі, побачив — а з ним і чотири сини його — ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.
І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.
І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.
І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!
І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.
А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!
І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.
Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю [2]їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення.
І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.
І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.
І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.
І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення.
І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.
І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.
І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.
У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву.
Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.
На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні.
Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.