Переклад Турконяка

New King James Version

І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога!

1

Offerings for Building the Temple

Furthermore King David said to all the assembly: “My son Solomon, whom alone God has chosen, is young and inexperienced; and the work is great, because the [a]temple is not for man but for the Lord God.

2

За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру.

2

Now for the house of my God I have prepared with all my might: gold for things to be made of gold, silver for things of silver, bronze for things of bronze, iron for things of iron, wood for things of wood, onyx stones, stones to be set, glistening stones of various colors, all kinds of precious stones, and marble slabs in abundance.

3

І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, —

3

Moreover, because I have set my affection on the house of my God, I have given to the house of my God, over and above all that I have prepared for the holy house, my own special treasure of gold and silver:

4

три тисячі талантів золота, що із Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів.

4

three thousand talents of gold, of the gold of Ophir, and seven thousand talents of refined silver, to overlay the walls of the houses;

5

І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу?

5

the gold for things of gold and the silver for things of silver, and for all kinds of work to be done by the hands of craftsmen. Who then is willing to [b]consecrate himself this day to the Lord?”

6

І охочими були голови родів по батьківській лінії і володарі синів Ізраїля, тисячники, сотники, наставники над ділами і економи царя,

6

Then the leaders of the fathers’ houses, leaders of the tribes of Israel, the captains of thousands and of hundreds, with the officers over the king’s work, offered willingly.

7

і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза,

7

They gave for the work of the house of God five thousand talents and ten thousand darics of gold, ten thousand talents of silver, eighteen thousand talents of bronze, and one hundred thousand talents of iron.

8

і в тих, у кого знайшлося каміння, дали до сховищ Господнього дому в руку Іїла, сина Ґирсона.

8

And whoever had precious stones gave them to the treasury of the house of the Lord, into the hand of Jehiel[c] the Gershonite.

9

І народ зрадів за готовність, бо повним серцем охочі були дати для Господа, і цар Давид дуже зрадів.

9

Then the people rejoiced, for they had offered willingly, because with a loyal heart they had offered willingly to the Lord; and King David also rejoiced greatly.

10

І цар Давид поблагословив Господа перед зібранням, кажучи: Благословенний є Ти, Господи, Боже Ізраїля, Отець наш від віку і до віку!

10

David’s Praise to God

Therefore David blessed the Lord before all the assembly; and David said:
“Blessed are You, Lord God of Israel, our Father, forever and ever.

11

Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ.

11

Yours, O Lord, is the greatness,
The power and the glory,
The victory and the majesty;
For all that is in heaven and in earth is Yours;
Yours is the kingdom, O Lord,
And You are exalted as head over all.

12

У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все!

12

Both riches and honor come from You,
And You reign over all.
In Your hand is power and might;
In Your hand it is to make great
And to give strength to all.

13

Тепер же, Господи, прославляємо Тебе і заносимо хвалу Імені Твоєї хвали!

13

“Now therefore, our God,
We thank You
And praise Your glorious name.

14

І хто я є, і хто мій народ, що ми зміцніли, аби Тобі так віддати? Бо все Твоє, і з Твого ми Тобі дали.

14

But who am I, and who are my people,
That we should be able to offer so willingly as this?
For all things come from You,
And [d]of Your own we have given You.

15

Адже ми є мандрівниками перед Тобою і мандруємо, як і всі наші батьки. Дні наші, як тінь на землі, і немає тривалого перебування.

15

For we are [e]aliens and [f]pilgrims before You,
As were all our fathers;
Our days on earth are as a shadow,
And without hope.

16

Господи, Боже наш, усю цю безліч, яку я приготовив, щоби збудувати дім Твоєму святому Імені, є з Твоєї руки, і Твоє все!

16

“O Lord our God, all this abundance that we have prepared to build You a house for Your holy name is from Your hand, and is all Your own.

17

Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі!

17

I know also, my God, that You test the heart and have pleasure in uprightness. As for me, in the uprightness of my heart I have willingly offered all these things; and now with joy I have seen Your people, who are present here to offer willingly to You.

18

Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, наших батьків, збережи це в розумі серця Твого народу навіки і спрямуй їхні серця до Тебе.

18

O Lord God of Abraham, Isaac, and Israel, our fathers, keep this forever in the intent of the thoughts of the heart of Your people, and fix their heart toward You.

19

А Соломонові, моєму синові, дай серце, щоби добре чинив Твої заповіді, Твої свідчення, Твої приписи і щоб до кінця довів будову Твого дому.

19

And give my son Solomon a loyal heart to keep Your commandments and Your testimonies and Your statutes, to do all these things, and to build the [g]temple for which I have made provision.”

20

Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві.

20

Then David said to all the assembly, “Now bless the Lord your God.” So all the assembly blessed the Lord God of their fathers, and bowed their heads and prostrated themselves before the Lord and the king.

21

А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля.

21

Solomon Anointed King

And they made sacrifices to the Lord and offered burnt offerings to the Lord on the next day: a thousand bulls, a thousand rams, a thousand lambs, with their drink offerings, and sacrifices in abundance for all Israel.

22

І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю.
І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство.

22

So they ate and drank before the Lord with great gladness on that day. And they made Solomon the son of David king the second time, and anointed him before the Lord to be the leader, and Zadok to be priest.

23

І Соломон сів на престолі Давида, свого батька, і був успішним, і весь Ізраїль слухався його.

23

Then Solomon sat on the throne of the Lord as king instead of David his father, and prospered; and all Israel obeyed him.

24

Володарі, сильні та всі сини царя Давида, його батька, покорилися йому.

24

All the leaders and the mighty men, and also all the sons of King David, submitted[h] themselves to King Solomon.

25

І Господь зробив Соломона дуже великим перед усім Ізраїлем, і дав йому царську славу, якої не було в жодного царя перед ним.

25

So the Lord exalted Solomon exceedingly in the sight of all Israel, and bestowed on him such royal majesty as had not been on any king before him in Israel.

26

Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем сорок років —

26

The Close of David’s Reign

Thus David the son of Jesse reigned over all Israel.

27

сім років у Хевроні й тридцять три роки в Єрусалимі.

27

And the period that he reigned over Israel was forty years; seven years he reigned in Hebron, and thirty-three years he reigned in Jerusalem.

28

Він помер у добрій старості, у похилому віці, у багатстві та славі, а замість нього зацарював його син Соломон.

28

So he died in a good old age, full of days and riches and honor; and Solomon his son reigned in his place.

29

А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, —

29

Now the acts of King David, first and last, indeed they are written in the [i]book of Samuel the seer, in the book of Nathan the prophet, and in the book of Gad the seer,

30

про все його царювання, його владу і часи, які пройшли над ним, над Ізраїлем і над усіма царствами землі.

30

with all his reign and his might, and the events that happened to him, to Israel, and to all the kingdoms of the lands.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

1 Хронік 29

1 Chronicles 29