І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога!
Царь Давид сказал всему собранию: — Мой сын Соломон, единственный, кого избрал Бог, молод и неопытен. Работа велика, ведь этот храм не для человека, а для Господа Бога.
За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру.
Я все приготовил для дома моего Бога, что только смог — золото, серебро, бронзу, железо и дерево, а кроме того, много оникса и камней в оправы, бирюзы,127 разноцветных камней, всех видов драгоценных камней и мрамора.
І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, —
Кроме того, из любви к моему Богу, я отдаю собственное золото и серебро на дом моего Бога сверх всего того, что я заготовил для этого святого дома. Я отдаю:
для всех золотых и серебряных вещей и для всякой работы ремесленников. Кто еще готов сделать добровольные пожертвования, посвящая себя сегодня Господу?
і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза,
Они пожертвовали на работу по строительству Божьего дома пять тысяч талантов130 и десять тысяч дариков131 золота, десять тысяч талантов132 серебра, восемнадцать тысяч талантов133 бронзы и сто тысяч талантов134 железа.
Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ.
Твои, Господи, величие и мощь, великолепие, победа и слава, ведь в небесах и на земле — все Твое. Твое, Господи, царство. Ты над всем вознесен как Глава.
У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все!
— Но кто я и кто мой народ, чтобы нам делать это добровольное пожертвование? Все происходит от Тебя, и мы даем Тебе лишь то, что получили из Твоей руки.
Господи, наш Боже, все это изобилие, что мы приготовили для строительства дома для Твоего святого имени, мы получили из Твоей руки, оно целиком принадлежит Тебе.
Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі!
Я знаю, мой Бог, что Ты испытываешь сердца и Тебе угодно чистосердечие. Я от чистого сердца добровольно отдал все это и теперь с радостью вижу, что и Твой народ, который находится здесь, добровольно жертвует Тебе.
Дай моему сыну Соломону от всего сердца соблюдать Твои повеления, предписания и установления и сделать все, чтобы построить дом, для которого я все это приготовил.
Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві.
Затем Давид сказал всему собранию: — Славьте Господа, вашего Бога! И все они восхвалили Господа, Бога их отцов. Они низко поклонились и простерлись ниц перед Господом и перед царем.
А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля.
На следующий день народ принес жертвы Господу и вознес Ему всесожжения: тысячу быков, тысячу баранов и тысячу ягнят вместе с положенными жертвенными возлияниями и многими другими жертвами за весь Израиль.
І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю. І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство.
Люди ели и пили в тот день перед Господом с великой радостью. Затем они признали Соломона, сына Давида, царем во второй раз, помазав его пред Господом в правители, а Цадока в священники.
А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, —
Эти записи повествуют о деяниях Давида во время его царствования, о его власти и событиях, которые выпали на его долю, о том, что случилось с Израилем и всеми царствами земли.