Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
А в тридцять восьмому році царювання Аси проти Юди виступив Вааса, цар Ізраїля, і збудував Раму, щоб не дати виходу і входу Асі, цареві Юди.
Тридцятого й шостого року царюва́ння Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати ніко́му від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
Тоді Аса взяв золото і срібло зі скарбниць Господнього дому і дому царя, і послав до сина Адера, царя Сирії, який жив у Дамаску, переказуючи:
І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
Уклади договір між мною і тобою, між моїм батьком і між твоїм батьком! Ось я тобі послав срібло і золото, приходь і прожени від мене Ваасу, царя Ізраїля, і нехай відійде від мене!
„Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.
І син Адера вислухав царя Асу, і послав командирів свого війська проти міст Ізраїля, і побив Іон, Дан, Авелмаїн і всі околиці Нефталима.
І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.
І сталося, коли Вааса почув про це, то припинив роботи, щоби більше не будувати Раму, і зупинив своє діло.
І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
А цар Аса взяв усього Юду, і взяв каміння з Рами та дерево з неї, яким будував Вааса, і ними збудував Ґаваю і Масфу.
А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.
У той час прийшов до Аси, царя Юди, пророк Ананій, і сказав йому: Коли ти понадіявся на царя Сирії, ти не поклав надії на Господа, твого Бога, через це сирійська армія врятувалася від твоєї руки!
А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.
Хіба не ефіопи та лівійці були численною, хороброю армією, з дуже великою кількістю кіннотників? Та коли ти понадіявся на Господа, то Він передав їх у твої руки!
Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
Адже очі Господа дивляться на всю землю, щоб укріпити кожне серце, яке повністю віддане Йому. Ти нерозумно вчинив у цьому. Відтепер буде з тобою війна!
Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“
Тоді Аса обурився на пророка і кинув його у в’язницю, бо розлютився за ці слова. І Аса знущався над народом у той час.
І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
І ось слова Аси, перші та останні, записані в книзі царів Юди й Ізраїля.
І оце Асині діла́, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
На тридцять дев’ятому році свого царювання Аса захворів на ноги, аж доки дуже не розхворівся. Та у своїй хворобі він не шукав Господа, але лікарів.
І занеду́жав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царюва́ння на свої но́ги, і хвороба його була́ тяжка́. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарі́в.
І Аса заснув зі своїми батьками, і помер на тридцять дев’ятому році свого царювання,
І спочив Аса з своїми батька́ми, і помер сорокового й першого року свого царюва́ння.
і поховали його в гробниці, яку викопав собі в місті Давида, поклали його на ліжку, наповнили пахощами і різновидами пахучого мира, і зробили йому дуже великий похорон.
І поховали його в його гробни́цях, які він ви́копав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він напо́внив па́хощами та різними, по-містецькому зро́бленими, мастя́ми. І спалили йому дуже велике палі́ння.