Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
Після цього сини Моава та сини Аммона, і з ними мінайці виступили проти Йосафата з війною.
Вони прийшли та заявили Йосафатові, вказуючи: Проти тебе йде незліченна кількість з другого боку моря, із Сирії, — ось вони є в Асасантамарі (це — Енґадді).
І Йосафат злякався і спрямував своє обличчя, аби шукати Господа, і оголосив піст в усьому племені Юди.
Jehoshaphat was terrified by this news and begged the LORD for guidance. He also ordered everyone in Judah to begin fasting.
Юда ж зібрався, щоб шукати Господа, — прийшли з усіх міст Юди, аби шукати Господа.
So people from all the towns of Judah came to Jerusalem to seek the LORD’s help.
Йосафат піднявся посеред громади Юди в Єрусалимі, у домі Господа, напроти нового двору,
Jehoshaphat stood before the community of Judah and Jerusalem in front of the new courtyard at the Temple of the LORD.
і сказав: Господи, Боже наших батьків! Хіба не Ти є Богом на небесах? Хіба не Ти володієш усіма царствами народів, і у Твоїй руці — міць сили, і ніхто не може проти Тебе встояти?
He prayed, “O LORD, God of our ancestors, you alone are the God who is in heaven. You are ruler of all the kingdoms of the earth. You are powerful and mighty; no one can stand against you!
Хіба не Ти є той Господь, Який вигубив тих, хто живе на цій землі, з-перед Твого народу Ізраїля? І Ти дав її улюбленому Твоєму потомству Авраама навіки,
O our God, did you not drive out those who lived in this land when your people Israel arrived? And did you not give this land forever to the descendants of your friend Abraham?
і вони поселилися в ній, і збудували в ній святиню для Твого Імені, кажучи:
Your people settled here and built this Temple to honor your name.
Якщо на нас найде зло, меч, суд, смерть чи голод, то ми станемо перед цим домом і перед Тобою (бо Твоє Ім’я на цьому домі) й закличемо до Тебе з горя, і Ти почуєш і спасеш!
І ось тепер, сини Аммона та Моава і гора Сиїр, через землі яких Ти не дозволив Ізраїлеві пройти, коли вони виходили з Єгипетської землі, тому вони звернули вбік від них і не вигубили повністю їх.
“And now see what the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir are doing. You would not let our ancestors invade those nations when Israel left Egypt, so they went around them and did not destroy them.
І ось тепер, вони роблять спроби проти нас, щоб виступити і вигнати нас з нашого спадку, який Ти нам дав!
Now see how they reward us! For they have come to throw us out of your land, which you gave us as an inheritance.
Господи, Боже наш, хіба Ти не звершиш суд серед них? Адже в нас немає сили встояти проти цієї величезної безлічі, яка прийшла проти нас, і не знаємо, що вчинимо з ними, але наші очі звернені на Тебе!
O our God, won’t you stop them? We are powerless against this mighty army that is about to attack us. We do not know what to do, but we are looking to you for help.”
Усе плем’я Юди, їхні діти і жінки стояли перед Господом.
As all the men of Judah stood before the LORD with their little ones, wives, and children,
І на Озіїлові, синові Ахарії, із синів Ванея, із синів Елеїла, із синів Мантанія, із синів Левія, із синів Сафа, — на ньому був Господній дух серед зібрання,
the Spirit of the LORD came upon one of the men standing there. His name was Jahaziel son of Zechariah, son of Benaiah, son of Jeiel, son of Mattaniah, a Levite who was a descendant of Asaph.
і він сказав: Послухайте, усе плем’я Юди, жителі Єрусалима і царю Йосафате! Так вам про них говорить Господь: Не бійтеся і не жахайтеся перед цією незліченною юрбою, бо не вам шикуватися до бою, але Богові!
He said, “Listen, all you people of Judah and Jerusalem! Listen, King Jehoshaphat! This is what the LORD says: Do not be afraid! Don’t be discouraged by this mighty army, for the battle is not yours, but God’s.
Завтра виступайте проти них! Ось вони спускаються переходом Аси, і ви знайдете їх на підвищенні ріки в пустелі Єрієл.
Tomorrow, march out against them. You will find them coming up through the ascent of Ziz at the end of the valley that opens into the wilderness of Jeruel.
Не ви будете воювати! Зрозумійте це і погляньте на Господнє спасіння, яке з вами, Юдо і Єрусалиме! Не бійтеся і не жахайтеся завтра виступити їм назустріч, і Господь з вами!
But you will not even need to fight. Take your positions; then stand still and watch the LORD’s victory. He is with you, O people of Judah and Jerusalem. Do not be afraid or discouraged. Go out against them tomorrow, for the LORD is with you!”
І Йосафат, схилившись на своє обличчя, усе плем’я Юди і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.
Then King Jehoshaphat bowed low with his face to the ground. And all the people of Judah and Jerusalem did the same, worshiping the LORD.
А левіти із синів Каата й із синів Корея піднялися, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїля, гучним голосом, з піднесенням.
Then the Levites from the clans of Kohath and Korah stood to praise the LORD, the God of Israel, with a very loud shout.
Вони встали рано на світанку й вийшли в пустелю Текоя, і коли вони виходили, Йосафат піднявся і закричав, гукаючи: Послухайте мене, Юдо, і ви, які живете в Єрусалимі! Вірте Господу, вашому Богові, і віра буде винагороджена! Вірте Його пророкові, і вам пощастить!
Early the next morning the army of Judah went out into the wilderness of Tekoa. On the way Jehoshaphat stopped and said, “Listen to me, all you people of Judah and Jerusalem! Believe in the LORD your God, and you will be able to stand firm. Believe in his prophets, and you will succeed.”
І він зібрав нараду з народом, і поставив псалмоспівців і співаків, щоб прославляти і хвалити святиню, коли він виходив перед військом, то говорили: Прославляйте Господа, бо навіки Його милосердя!
After consulting the people, the king appointed singers to walk ahead of the army, singing to the LORD and praising him for his holy splendor. This is what they sang:
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
І коли почали Його хвалу прославлення, Господь дав воювати синам Аммона проти Моава і гори Сиїр, які вийшли проти Юди, і ті були змушені повернути.
At the very moment they began to sing and give praise, the LORD caused the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir to start fighting among themselves.
І сини Аммона і Моава повстали проти жителів гори Сиїр, щоб їх вигубити і винищити. І коли поклали край жителям Сиїра, то повстали один проти одного, щоб бути вигубленими.
The armies of Moab and Ammon turned against their allies from Mount Seir and killed every one of them. After they had destroyed the army of Seir, they began attacking each other.
І Юда пішов оглянути пустелю, поглянув і побачив величезну кількість, і ось усі мертвими полягли на землю, не було жодного, хто врятувався.
So when the army of Judah arrived at the lookout point in the wilderness, all they saw were dead bodies lying on the ground as far as they could see. Not a single one of the enemy had escaped.
І прийшов Йосафат та його народ, аби взяти їхню здобич, і знайшли багато худоби, посуду, здобичі та дорогоцінного посуду, і взяли собі здобич. І сталося, що вони збирали здобич три дні, бо було так багато.
На четвертий день зібралися разом у Долині благословення, бо там поблагословили Господа. Через це дали назву тому місцю Долина благословення — аж до цього дня.
І повернувся кожний чоловік Юди і Йосафат, їхній проводир, в Єрусалим з великою радістю, бо радість учинив їм Господь від їхніх ворогів.
Then all the men returned to Jerusalem, with Jehoshaphat leading them, overjoyed that the LORD had given them victory over their enemies.
І вони з арфами, з лірами і з трубами ввійшли в Єрусалим, у Господній дім.
They marched into Jerusalem to the music of harps, lyres, and trumpets, and they proceeded to the Temple of the LORD.
І Господній страх був на всіх царствах землі, коли вони почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.
When all the surrounding kingdoms heard that the LORD himself had fought against the enemies of Israel, the fear of God came over them.
І царство Йосафата було в мирі, і його Бог дав йому спокій довкола.
So Jehoshaphat’s kingdom was at peace, for his God had given him rest on every side.
Йосафат зацарював над Юдою, маючитридцять п’ять років, коли він зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Азува, дочка Салія.
Summary of Jehoshaphat’s Reign
So Jehoshaphat ruled over the land of Judah. He was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother was Azubah, the daughter of Shilhi.
І він пішов дорогами свого батька Аси і не звернув від того, щоб чинити те, що правильне перед Господом.
Jehoshaphat was a good king, following the ways of his father, Asa. He did what was pleasing in the LORD’s sight.
Але висоти він ще залишив, і народ ще не спрямував свого серця перед Господа, Бога їхніх батьків.
During his reign, however, he failed to remove all the pagan shrines, and the people never fully committed themselves to follow the God of their ancestors.
А решта оповідей про Йосафата — перші та останні — ось вони описані в записах Ії, сина Ананія, який написав книгу царів Ізраїля.
The rest of the events of Jehoshaphat’s reign, from beginning to end, are recorded in The Record of Jehu Son of Hanani, which is included in The Book of the Kings of Israel.
Після цього Йосафат, цар Юди, почав співпрацю з Охозією, царем Ізраїля (а він творив беззаконня).
По роботі він пішов до нього, щоби спорудити кораблі, аби піти до Тарсісу, і він збудував кораблі в Ґазіонґавері.
Елієзер, син Додія, з Маріси пророкував про Йосафата, кажучи: Оскільки ти потоваришував з Охозією, то Господь розбив твою справу, і твої кораблі були знищені! Тож він не зміг піти до Тарсіса.