Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Йосія мав вісім років, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі.
Йосії було вісїм років, як став царем, а царював у Ерусалимі трийцять і один рік.
Він чинив те, що правильне перед Господом, і пішов дорогами Давида, свого батька, не звернув ні направо, ні наліво.
І чинив він угодне в очах Господнїх, і ходив путьми Давида, предка свого, і не відхилявся нї праворуч, нї лїворуч.
На восьмий рік його царювання, бувши ще хлопцем, він почав шукати Господа, Бога свого батька Давида. На дванадцятий рік свого царювання він почав очищувати Юду і Єрусалим від високих місць, священних гаїв і від литих божків,
Бувши ще хлопцем, восьмого року свого царювання, почав він обертатись до Бога Давида, предка свого, а дванайцятого року почав вичищати Юдею та Ерусалим від висот і дубров, і від вирізаних та вилитих ідолів.
і знищив перед своїм обличчям жертовники ваалів і високі місця, що над ними, і вирубав священні гаї, різьблені й литі божища розбив і розтер, викинув на поверхню гробниць, тих, хто їм приносив жертви.
І повалили перед лицем його жертовника Баалів та ідолів, що стояли на їх; і повирубував він сьвящені дерева, а повирізувані та повиливані ідоли поламав і порозбивав на порох, та й порозсипав по могилах тих, що приносили їм жертви;
Він спалив на жертовниках кості жерців, і очистив Юду та Єрусалим.
Ба і костї жерцїв попалив на їх жертівниках, і вичистив Юдею й Ерусалим.
У містах Манасії, Єфрема, Симеона, Нефталима і їхніх місцевостях довкола
Так само в містах Манассії, й Ефраїма, й Симеона, аж до поколїння Нефталїєвого, і в спустошених їх околицях,
він порозвалював жертовники і священні гаї, порубав ідолів на дрібні шматки, вирубав усі високі місця з усієї землі Ізраїля і повернувся в Єрусалим.
Порозвалював він жертівники й сьвящені дерева, а ідоли порозбивав на порох, і всї статуї потовк по всїй землї Ізраїлській, і вернувся в Ерусалим.
На вісімнадцятий рік свого царювання, щоб очистити землю і дім, він послав Сафана, сина Еселія, Маасія, володаря міста, і Юаха, сина Йоахаза, свого літописця, щоб укріпити дім Господа, свого Бога.
Вісїмнайцятого року свого царювання, після вичищення землї та дому Божого, послав він Шафана, сина Ацаліїного, та начальника міста Маасею, та Йоаха, сина Йоахазового, дїєписця, поновити дом Господа, Бога свого.
Вони прийшли до Хелкії, великого священика, і дали срібло, принесене до Божого дому, яке зібрали левіти, котрі охороняли брами, з рук Манасії, Єфрема, володарів і з кожного, хто залишився в Ізраїлі, синів Юди, Веніаміна і тих, які жили в Єрусалимі.
І прийшли вони до первосьвященника Хелкії, і віддали срібло, дане на дом Божий, яке левіти, що стояли на сторожі коло порога, зібрали з рук Манассії та Ефраїма, й усїх инчих Ізрайлитян, і з усього Юди та Бенямина, та з осадників Ерусалимських,
Вони віддали його в руки тих, хто виконував роботи, які були приставлені до Господнього дому, а ті дали його тим, хто виконував роботу, які працювали в Господньому домі, щоб підготувати і укріпити дім.
І віддали до рук майстрам, приставленим до дому Господнього, щоб роздавали його робітникам, що робили в домі Господньому при направі й обнові дому.
І дали теслям і робітникам, щоб купили прямокутне каміння і дерево на крокви, щоб покрити доми, які знищили царі Юди.
А вони роздавали теслям і мулярям на закуп тесаного каміння та деревнї на вязання та на покрівлю будинків, що їх повалили царі Юдейські.
І в довір’ї були мужі, наставлені над роботами, а наглядачами над ними були Єт і Авдій, левіти із синів Мерарія і Захарія, і Мосоллам із синів Каата, щоб наглядати, і кожний левіт, кожний, хто вмів грати на гуслах.
Цї люде працювали щиро коло роботи; а задля догляду за ними були приставлені: Яхат та Обадїя, левіти з синів Мераріїних, та Захарія й Мешуллам із синів Кагатових, і всї левіти, що вміли грати на музичних прирядах.
І були над тими, які носили, і над усіма, які виконували роботи, над усяким ділом. І з левітів були писарі, судді й придверники.
Вони ж були наглядачами за двигарями й наглядали за всїма робітниками при кожній роботї; з левітів же були й писарі й наглядачі, й придверники.
Коли вони забирали срібло, що було принесене до Господнього дому, священик Хелкія знайшов книгу Господнього закону, дану через Мойсея.
Як же вони виймали срібло, дане на дом Господнїй, тодї Хелкія, сьвященник, знайшов книгу закону Господнього*, дану рукою Мойсея.
Хелкія звернувся до писаря Сафана і промовив: Я знайшов книгу закону в Господньому домі. І Хелкія передав книгу Сафанові.
І почав Хелкія, й сказав писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафанові.
Сафан же приніс книгу до царя і ще дав цареві звіт: Усе срібло передане в руки твоїх рабів, які виконують роботу!
І понїс Шафан книгу до царя, а при сьому принїс цареві звістку: Все, що приказано слугам твоїм, вони роблять;
Тож срібло, знайдене в Господньому домі, перетворили в зливки й дали в руки наглядачів і в руки тих, хто виконує роботу!
І висипали срібло, яке знайшли в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконуючим роботи.
А далі писар Сафан сповістив цареві, доповідаючи: Священик Хелкія дав мені книгу! І Сафан прочитав її перед царем.
Над те оповістив писар Шафан цареві, кажучи: Та й книгу дав менї Хелкія, сьвященник. І читав її Шафан перед царем.
І сталося, коли цар почув слова закону, він роздер свій одяг.
Як почув царь слова закону, то й роздер на собі одежу.
І цар наказав Хелкії і Ахікамові, синові Сафана, Авдонові, синові Міхея, писареві Сафанові та Асаю, рабові царя, кажучи:
І дав царь приказ Хелкії і Ахикамові, синові Шафановому, й Абдонові, синові Михеєвому, й Шафанові писареві, і Асаїї, слузї царському, кажучи:
Підіть, запитайте Господа про мене і про кожного, хто залишився в Ізраїлі та Юді, про слова книги, яку знайдено! Адже великий Господній гнів розгорівся проти нас, тому що наші батьки не послухалися Господніх слів, аби чинити згідно з усім, що записане в цій книзі.
Пійдїть, запитайте в Господа про мене й про оставших в Ізраїлї, і про Юду що до слів сієї знайденої книги; бо великий гнїв Господа, що запалав на нас за те, що батьки наші не держали слова Господнього, щоб чинити все написане в сїй книзї.
Тож Хелкія і ті, яким сказав цар, пішли до пророчиці Олдани, жінки Селлима, сина Такуата, сина Хелли, яка сторожила одяг, а вона жила в Єрусалимі, у Масані, і розповіли їй про це.
І пійшов Хелкія й ті, що від царя, до Олдани-пророчицї, жінки Шаллума, сина Тавкегата, сина Хасриного, доглядника одеж, — а жила вона на другому кутї Ерусалиму, — й говорили з нею про се.
Так сказав Господь, Бог Ізраїля, — промовила вона до них, — чоловікові, який вас послав до мене, перекажіть:
І сказала вона їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлїв: скажіть тому чоловікові, що послав вас до мене:
Так говорить Господь: Ось Я наводжу лихо на це місце, усі слова, що записані в книзі, прочитаній перед царем Юди,
Так говорить Господь: Ось я нашлю пагубу на се місце та на осадників його всї прокляття, написані в книзї, що її читали перед лицем царя Юдейського,
тому що вони Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, щоб викликати в Мене гнів усіма ділами своїх рук. І розгорівся Мій гнів проти цього місця, і не погасне!
За те, що покинули мене й кадили иншим богам, щоб гнївати мене всїма вчинками рук своїх. І гнїв мій запалає над сим місцем, і не згасне.
Щодо царя Юди, який послав вас питати Господа, то так йому скажете: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Щодо слів, які ти почув,
А цареві Юдейському, пославшому вас запитати в Господа, скажіть так: ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про слова, що ти чув:
і злякалося твоє серце, і ти впокорився переді Мною, коли ти почув Мої слова про це місце і про тих, хто живе в ньому, і ти впокорився переді Мною, ти роздер свій одяг, і ти заплакав переді Мною, і Я почув, — говорить Господь!
Тим, що помякшило твоє серце, і ти впокорився перед Богом, почувши слова його про се місце й про осадників його, — і ти впокоривсь передо мною, й роздер одежу свою, і плакав передо мною; то й я вислухав тебе, говорить Господь:
Ось Я приєдную тебе до твоїх батьків, і приєднаєшся до твоїх гробниць в мирі, і твої очі не побачать усього лиха, яке Я наводжу на це місце і на тих, хто живе в ньому! І передали слово цареві.
От я прилучу тебе до батьків твоїх, і зложать тебе в твоє гробовище в спокої, і не побачиш на свої очі всього того лихолїття, що я нашлю на се місце й на осадників його. І принесли цареві відповідь.
Тоді цар послав і зібрав старійшин Юди і Єрусалима.
І послав царь, і зібрав усїх старшин із Юдеї та Ерусалиму.
І цар увійшов у Господній дім, і весь Юда, і ті, хто жив у Єрусалимі, священики, левіти і весь народ, — від малого до великого. Він прочитав до їхніх вух усі слова книги завіту, яку знайшли в Господньому домі.
І пійшов царь у дім Господень, а з ним усї Юдеї й осадники Ерусалимські, й сьвященники й левіти, і ввесь народ від найбільшого до найменьшого; і він прочитав їм голосно всї слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
І цар став біля колони, і склав завіт перед Господом, щоб жити в присутності Господа, виконувати Його заповіді, Його свідчення і Його постанови від усього серця і від усієї душі, слова завіту, записані в цій книзі.
І став царь на свойму місцї, і постановив завіт перед лицем Господа, йти в слїд за Господом і держати заповідї його, і обявлення його, й постанови його з усього серця свого й з усієї душі своєї, щоб здїйснити слова завіту, написані в сїй книзї.
Він поставив на ноги всіх, хто виявився в Єрусалимі й у Веніаміна, і ті, хто жив у Єрусалимі, склали завіт у домі Господа, Бога їхніх батьків.
І звелїв царь ствердити се клятьбою всїм, що знаходились в Ерусалимі і в землї Беняминовій; і почали осадники Ерусалимські поводитись по завіту Бога, Бога батьків своїх.
І Йосія усунув усі гидоти з усієї землі, яка належала синам Ізраїля, і зробив так, щоб усі, хто виявився в Єрусалимі та в Ізраїлі, служили Господу, своєму Богові, усі його дні. Він не звернув убік, слідуючи за Господом, Богом його батьків.
І повідкидав Йосія всю гидоту з усїх земель, що в синів Ізрайлевих; і приказав усїм, що знаходились в Ізраїлї, служити Господеві, Богові свойму. І за ввесь час живоття його не одступали вони від Господа, Бога отцїв своїх.