Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 5) | (2 Хронік 7) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Тоді Соломон промовив: Господь сказав, що пробуватиме в темряві.
  • Тогда сказал Соломон: Господь сказал, что Он благоволит обитать во мгле,
  • І я збудував дім Твоєму Імені, посвячений Тобі й готовий, щоби проживати в ньому навіки.
  • а я построил дом в жилище Тебе — место для вечного Твоего пребывания.
  • І цар повернув своє обличчя, і поблагословив усе зібрання Ізраїля, а все зібрання Ізраїля стояло.
  • И обратился царь лицом своим и благословил всё собрание Израильтян, — всё собрание Израильтян стояло, —
  • І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який промовив Своїми устами до Давида, мого батька, і здійснив Своїми руками, запевняючи:
  • и сказал: благословен Господь, Бог Израилев, Который, что сказал устами Своими Давиду, отцу моему, исполнил ныне рукою Своею! Он говорил:
  • Від дня, в який Я вивів Мій народ з Єгипетської землі, Я не вибрав міста з усіх племен Ізраїля, щоби збудувати дім, аби там було Моє Ім’я, і Я не вибрав чоловіка, щоби був за вождя над Моїм народом — Ізраїлем.
  • «С того дня, как Я вывел народ Мой из земли Египетской, Я не избрал города ни в одном из колен Израилевых для построения дома, в котором пребывало бы имя Моё, и не избрал человека, который был бы правителем народа Моего, Израиля,
  • І ось Я вибрав Єрусалим, щоб там було Моє Ім’я, і Я вибрав Давида, щоб він був над Моїм народом Ізраїлем.
  • но избрал Иерусалим, чтобы там пребывало имя Моё, и избрал Давида, чтоб он был над народом Моим, Израилем».
  • І було на серці Давида, мого батька, збудувати дім Імені Господа, Бога Ізраїля,
  • И было на сердце у Давида, отца моего, построить дом имени Господа, Бога Израилева.
  • та Господь сказав Давидові, моєму батькові: Тому що випало на твоє серце збудувати дім Моєму Імені, добре ти зробив, що припало на твоє серце.
  • Но Господь сказал Давиду, отцу моему: «у тебя есть на сердце построить храм имени Моему; хорошо, что это на сердце у тебя.
  • Тільки не ти збудуєш дім, але твій син, який вийде з твоїх стегон, він збудує дім Моєму Імені.
  • Однако не ты построишь храм, а сын твой, который произойдёт из чресл твоих, — он построит храм имени Моему».
  • І Господь здійснив Своє слово, яке сказав, і я став замість Давида, мого батька, і я сів на престолі Ізраїля, — як і сказав Господь, — і я збудував дім Імені Господа, Бога Ізраїля.
  • И исполнил Господь слово Своё, которое изрёк: я вступил на место Давида, отца моего, и воссел на престоле Израилевом, как сказал Господь, и построил дом имени Господа, Бога Израилева.
  • І я там поставив ковчег, в якому є Господній завіт, який Він склав з Ізраїлем.
  • И я поставил там ковчег, в котором завет Господа, заключённый Им с сынами Израилевыми.
  • І він став перед Господнім жертовником, перед усім зібранням Ізраїля, і простягнув свої руки,
  • И стал Соломон у жертвенника Господня впереди всего собрания Израильтян, и воздвиг руки свои, —
  • бо Соломон зробив мідну підставку і поставив її посеред двору храму (п’ять ліктів її довжина, п’ять ліктів її ширина і три лікті її висота) і став на ній, і впав на коліна перед усім зібранням Ізраїля. Він простягнув до неба свої руки
  • ибо Соломон сделал медный амвон длиною в пять локтей и шириною в пять локтей, а вышиною в три локтя, и поставил его среди двора; и стал на нём, и преклонил колени впереди всего собрания Израильтян, и воздвиг руки свои к небу, —
  • і сказав: Господи, Боже Ізраїля, немає подібного до Тебе Бога на небі й на землі! Зберігай завіт і милосердя з Твоїми рабами, які ходять перед Тобою всім серцем!
  • и сказал: Господи, Боже Израилев! Нет Бога, подобного Тебе, ни на небе, ни на земле. Ты хранишь завет и милость к рабам Твоим, ходящим пред Тобою всем сердцем своим:
  • Те, що Ти зберіг Твоєму рабові Давидові, моєму батькові, те, що Ти пообіцяв йому, запевняючи, — і Ти сказав Своїми устами, і Своїми руками Ти довершив до цього дня!
  • Ты исполнил рабу Твоему Давиду, отцу моему, что Ты говорил ему; что изрёк Ты устами Твоими, то в день сей исполнил рукою Твоею.
  • Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, збережи Твоєму рабові, моєму батькові Давидові те, що Ти йому сказав, промовляючи: Не переведеться в тебе чоловік переді Мною, який сидить на престолі Ізраїля, якщо тільки твої сини дотримаються їхньої дороги, щоб ходити в Моєму законі, як і ти ходив переді Мною!
  • И ныне, Господи, Боже Израилев! исполни рабу Твоему Давиду, отцу моему, то, что Ты сказал ему, говоря: «не прекратится у тебя муж, сидящий пред лицом Моим на престоле Израилевом, если только сыновья твои будут наблюдать за путями своими, ходя по закону Моему так, как ты ходил предо Мною».
  • Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай же вірним виявиться Твоє слово, яке Ти сказав Твоєму рабові Давидові.
  • И ныне, Господи, Боже Израилев! да будет верно слово Твоё, которое Ты изрёк рабу Твоему Давиду.
  • Та невже Бог насправді може жити з людьми на землі, якщо небо і небо небес не достатні для Тебе, і яким є цей дім, що я збудував!
  • Поистине, Богу ли жить с человеками на земле? Если небо и небеса небес не вмещают Тебя, — тем менее храм сей, который построил я.
  • А Ти споглянеш на молитву Твого слуги і на моє благання, Господи Боже! Щоб вислухати благання і молитву, якою Твій слуга молиться перед Тобою сьогодні,
  • Но призри на молитву раба Твоего и на прошение его, Господи, Боже мой! услышь воззвание и молитву, которою раб Твой молится пред Тобою.
  • щоб Твої очі були відкриті над цим домом вдень і вночі, над цим місцем, про яке сказав Ти, щоб там прикликати Твоє Ім’я, аби вислухати молитву, якою Твій слуга молиться на цьому місці.
  • Да будут очи Твои отверсты на храм сей днём и ночью, на место, где Ты обещал положить имя Твоё, чтобы слышать молитву, которою раб Твой будет молиться на месте сём.
  • І Ти почуєш благання Твого слуги і Твого народу Ізраїля, яким помоляться на цьому місці, і вислухаєш на місці Твого перебування з неба, почуєш і будеш милосердним.
  • Услышь моления раба Твоего и народа Твоего, Израиля, какими они будут молиться на месте сём; услышь с места обитания Твоего, с небес, услышь и помилуй!
  • Якщо згрішить чоловік проти свого ближнього і візьме клятву з нього, щоб він поклявся, і той прийде, і даватиме клятву перед жертовником у цьому домі,
  • Когда кто согрешит против ближнего своего, и потребуют от него клятвы, чтоб он поклялся, и будет совершаться клятва пред жертвенником Твоим в храме сём,
  • то Ти вислухаєш з неба, виконаєш і здійсниш суд Твоїм рабам, щоб віддати беззаконному і віддати за його дорогами на його голову, аби помститися за праведного, віддати йому за його праведністю.
  • тогда Ты услышь с неба и соверши суд над рабами Твоими, воздай виновному, возложив поступок его на голову его, и оправдай правого, воздав ему по правде его.
  • Якщо ж Твій народ Ізраїля буде переможений перед ворогом, якщо згрішать проти Тебе, та повернуться і прославлять Твоє Ім’я, помоляться і благатимуть перед Тобою в цьому домі,
  • Когда поражён будет народ Твой, Израиль, неприятелем за то, что согрешил пред Тобою, и они обратятся к Тебе, и исповедают имя Твоё, и будут просить и молиться пред Тобою в храме сём,
  • то Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним до гріхів Твого народу Ізраїля, і повернеш їх у землю, яку Ти дав їм та їхнім батькам.
  • тогда Ты услышь с неба, и прости грех народа Твоего, Израиля, и возврати их в землю, которую Ты дал им и отцам их.
  • Коли замкнеш небо, і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, та помоляться на цьому місці, і хвалитимуть Твоє Ім’я, і відвернуться від своїх гріхів, бо Ти їх пригнітиш,
  • Когда заключится небо и не будет дождя за то, что они согрешили пред Тобою, и будут молиться на месте сём, и исповедают имя Твоё, и обратятся от греха своего, потому что Ты смирил их,
  • то Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним до гріхів Твоїх рабів і Твого народу Ізраїля, бо об’явиш їм добру дорогу, якою підуть, то даси дощ на Твою землю, яку Ти дав Твоєму народові в спадок.
  • тогда Ты услышь с неба и прости грех рабов Твоих и народа Твоего, Израиля, указав им добрый путь, по которому идти им, и пошли дождь на землю Твою, которую Ты дал народу Твоему в наследие.
  • Якщо буде голод на землі, чи смерть, якщо буде згуба й іржа, якщо буде сарана і гусінь, якщо ворог засмучуватиме його перед їхніми містами, у всякій пошесті та всякому болю,
  • Голод ли будет на земле, будет ли язва моровая, будет ли ветер палящий или ржа, саранча или червь, будут ли теснить его неприятели его на земле владений его, будет ли какое бедствие, какая болезнь,
  • і будь-яка молитва, і будь-яке благання, яке тільки буде в кожної людини і в усього Твого народу Ізраїля (якщо людина зрозуміє причину своєї пошесті та своєї хвороби і простягне свої руки до цього дому),
  • всякую молитву, всякое прошение, какое будет от какого-либо человека или от всего народа Твоего, Израиля, когда они почувствуют каждый бедствие своё и горе своё и прострут руки свои к храму сему,
  • то Ти вислухаєш з неба, з Твого приготованого місця перебування, помилуєш і даси чоловікові за його дорогами, як тільки пізнаєш його серце, бо Ти єдиний знаєш серце людських синів,
  • Ты услышь с неба — места обитания Твоего, и прости, и воздай каждому по всем путям его, как Ты знаешь сердце его, — ибо Ты один знаешь сердце сынов человеческих, —
  • аби вони боялися Твоїх доріг усі дні, доки вони живуть на поверхні землі, яку Ти дав нашим батькам.
  • чтобы они боялись Тебя и ходили путями Твоими во все дни, доколе живут на земле, которую Ты дал отцам нашим.
  • І кожен чужинець, який не є з твого народу Ізраїля, і він прийде із землі здалека через Твоє велике Ім’я, Твою могутню руку і Твоє високе плече, прийдуть і помоляться на цьому місці,
  • Даже и иноплеменник, который не от народа Твоего, Израиля, когда он придёт из земли далёкой ради имени Твоего великого и руки Твоей могущественной и мышцы Твоей простёртой, и придёт и будет молиться у храма сего,
  • то Ти вислухаєш з неба з Твого приготовленого місця перебування, і зробиш згідно з усім, про що тільки закличе до Тебе чужинець, щоб усі народи землі пізнали Твоє Ім’я і боялися Тебе, як і Твій народ Ізраїль, і пізнали, що Твоє Ім’я прикликане на цей дім, який я збудував.
  • Ты услышь с неба, с места обитания Твоего, и сделай всё, о чём будет взывать к Тебе иноплеменник, чтобы все народы земли узнали имя Твоё, и чтобы боялись Тебя, как народ Твой, Израиль, и знали, что Твоим именем называется дом сей, который построил я.
  • Якщо ж Твій народ вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою пошлеш їх, і помоляться Тобі в напрямку цього міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
  • Когда выйдет народ Твой на войну против неприятелей своих путём, которым Ты пошлёшь его, и будет молиться Тебе, обратившись к городу сему, который избрал Ты, и к храму, который я построил имени Твоему,
  • то Ти почуєш з неба їхнє благання і їхню молитву, і вчиниш їхнє праведне діло.
  • тогда услышь с неба молитву их и прошение их и сделай, что потребно для них.
  • І коли згрішать проти Тебе (бо немає чоловіка, який не грішить), то поб’єш їх і видаси їх перед обличчям ворогів, і поведуть їх у полон ті, які полонять, у землю ворогів, до землі далекої чи близької.
  • Когда они согрешат пред Тобою, — ибо нет человека, который не согрешил бы, — и Ты прогневаешься на них, и предашь их врагу, и отведут их пленившие их в землю далёкую или близкую,
  • І тоді повернуть своє серце в їхню землю, звідки виведені були вони, навернуться і благатимуть Тебе в їхньому полоні, кажучи: Ми згрішили, ми вчинили неправедно, ми вчинили беззаконня!
  • и когда они в земле, в которую будут пленены, войдут в себя и обратятся и будут молиться Тебе в земле пленения своего, говоря: «мы согрешили, сделали беззаконие, мы виновны»,
  • І повернуться до Тебе всім серцем і всією їхньою душею в землі своїх поневолювачів, і помоляться в напрямку їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, і міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
  • и обратятся к Тебе всем сердцем своим и всею душою своею в земле пленения своего, куда отведут их в плен, и будут молиться, обратившись к земле своей, которую Ты дал отцам их, и к городу, который избрал Ты, и к храму, который я построил имени Твоему, —
  • то Ти почуєш з неба з Твоєї приготовленої оселі їхню молитву і їхнє благання, і вчиниш суд, і будеш милосердний з народом, який згрішив проти Тебе.
  • тогда услышь с неба, с места обитания Твоего, молитву их и прошение их, и сделай, что потребно для них, и прости народу Твоему, в чём он согрешил пред Тобою.
  • Тепер, Господи, хай же будуть відкриті Твої очі, і Твої вуха хай почують благання з цього місця.
  • Боже мой! да будут очи Твои отверсты и уши Твои внимательны к молитве на месте сём.
  • Тепер же підіймись, Господи Боже, на Твій спочинок, Ти і ковчег Твоєї могутності! Твої священики, Господи Боже, хай зодягнуться в спасіння, і твої сини хай зрадіють у добробуті!
  • И ныне, Господи Боже, стань на место покоя Твоего, Ты и ковчег могущества Твоего. Священники Твои, Господи Боже, да облекутся во спасение, и преподобные Твои да насладятся благами.
  • Господи Боже, не відкинь особу Твого помазаника, згадай милосердя до Давида, Твого раба.
  • Господи Боже! не отврати лица помазанника Твоего, помяни милости к Давиду, рабу Твоему.

  • ← (2 Хронік 5) | (2 Хронік 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025