Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 5) | (2 Хронік 7) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Тоді Соломон промовив: Господь сказав, що пробуватиме в темряві.
  • Тоді Соломон промовив: «Господь сказав, що буде жити в хмарі:
  • І я збудував дім Твоєму Імені, посвячений Тобі й готовий, щоби проживати в ньому навіки.
  • Я ж збудував тобі дім на перебування, місце тобі на вічне житло.»
  • І цар повернув своє обличчя, і поблагословив усе зібрання Ізраїля, а все зібрання Ізраїля стояло.
  • І обернувся цар обличчям і поблагословив усю ізраїльську громаду, а ізраїльська громада стояла на ногах;
  • І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який промовив Своїми устами до Давида, мого батька, і здійснив Своїми руками, запевняючи:
  • він же сказав: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вирік власними устами до мого батька Давида й здійснив власною рукою оцю обіцянку, кажучи:
  • Від дня, в який Я вивів Мій народ з Єгипетської землі, Я не вибрав міста з усіх племен Ізраїля, щоби збудувати дім, аби там було Моє Ім’я, і Я не вибрав чоловіка, щоби був за вождя над Моїм народом — Ізраїлем.
  • Від того часу, як я вивів народ мій з Єгипетської землі, не вибрав я ні в одному з колін Ізраїля міста для будування дому, де перебувало б моє ім'я, і не вибрав чоловіка, щоб був князем над моїм народом Ізраїлем,
  • І ось Я вибрав Єрусалим, щоб там було Моє Ім’я, і Я вибрав Давида, щоб він був над Моїм народом Ізраїлем.
  • а вибрав я Єрусалим, щоб там пробувало моє ім'я, і вибрав я Давида, щоб був над моїм народом Ізраїлем.
  • І було на серці Давида, мого батька, збудувати дім Імені Господа, Бога Ізраїля,
  • У мого батька Давида було на думці збудувати дім імені Господа, Бога Ізраїля,
  • та Господь сказав Давидові, моєму батькові: Тому що випало на твоє серце збудувати дім Моєму Імені, добре ти зробив, що припало на твоє серце.
  • але Господь сказав моєму батькові Давидові: В тебе на думці збудувати дім моєму імені, і воно добре, що це в тебе на думці,
  • Тільки не ти збудуєш дім, але твій син, який вийде з твоїх стегон, він збудує дім Моєму Імені.
  • але не ти збудуєш дім, а твій син, що вийде з твого лона, він збудує дім моєму імені.
  • І Господь здійснив Своє слово, яке сказав, і я став замість Давида, мого батька, і я сів на престолі Ізраїля, — як і сказав Господь, — і я збудував дім Імені Господа, Бога Ізраїля.
  • І здійснив Господь своє слово, що вирік: я бо став на місце Давида, мого батька, й сів на престолі Ізраїля, як Господь сказав був, і я збудував дім імені Господа, Бога Ізраїля.
  • І я там поставив ковчег, в якому є Господній завіт, який Він склав з Ізраїлем.
  • Я поставив там кивот, що в ньому союз, який Господь заключив із синами Ізраїля.»
  • І він став перед Господнім жертовником, перед усім зібранням Ізраїля, і простягнув свої руки,
  • І став Соломон перед жертовником поперед ізраїльської громади й зняв свої руки, —
  • бо Соломон зробив мідну підставку і поставив її посеред двору храму (п’ять ліктів її довжина, п’ять ліктів її ширина і три лікті її висота) і став на ній, і впав на коліна перед усім зібранням Ізраїля. Він простягнув до неба свої руки
  • Соломон зробив був мідне підвищення, 5 ліктів завдовжки, 5 ліктів завширшки й 3 лікті заввишки, й поставив його серед двору, — тож став він на ньому, припав на коліна поперед ізраїльської громади, простягнув руки до неба
  • і сказав: Господи, Боже Ізраїля, немає подібного до Тебе Бога на небі й на землі! Зберігай завіт і милосердя з Твоїми рабами, які ходять перед Тобою всім серцем!
  • і промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, рівного тобі ні на небі, ні на землі. Ти додержуєш союз і ласку твоїм слугам, що ходять перед тобою усім своїм серцем.
  • Те, що Ти зберіг Твоєму рабові Давидові, моєму батькові, те, що Ти пообіцяв йому, запевняючи, — і Ти сказав Своїми устами, і Своїми руками Ти довершив до цього дня!
  • Ти дотримав твоєму слузі, моєму батькові Давидові, що ти був обіцяв йому, що обіцяв був йому власними устами, та здійснив власною рукою, як воно є нині.
  • Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, збережи Твоєму рабові, моєму батькові Давидові те, що Ти йому сказав, промовляючи: Не переведеться в тебе чоловік переді Мною, який сидить на престолі Ізраїля, якщо тільки твої сини дотримаються їхньої дороги, щоб ходити в Моєму законі, як і ти ходив переді Мною!
  • Тож тепер, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, батькові моєму, те, що обіцяв, говоривши: Не переведеться в тебе перед моїм обличчям такий, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки твої сини пильнуватимуть свої путі, ходивши за моїм законом так, як ти ходив передо мною.
  • Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай же вірним виявиться Твоє слово, яке Ти сказав Твоєму рабові Давидові.
  • Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай здійсниться твоє слово, що ти сказав твоєму слузі Давидові.
  • Та невже Бог насправді може жити з людьми на землі, якщо небо і небо небес не достатні для Тебе, і яким є цей дім, що я збудував!
  • Та чи справді ж Богові жити з людьми на землі? Коли небо й небо небес не можуть тебе вмістити, то як же дім цей, що я збудував!
  • А Ти споглянеш на молитву Твого слуги і на моє благання, Господи Боже! Щоб вислухати благання і молитву, якою Твій слуга молиться перед Тобою сьогодні,
  • Але все ж таки зглянься над молитвою свого слуги й над його благанням, Господи, Боже мій! Почуй взивання й молитву, якою слуга твій молиться перед тобою.
  • щоб Твої очі були відкриті над цим домом вдень і вночі, над цим місцем, про яке сказав Ти, щоб там прикликати Твоє Ім’я, аби вислухати молитву, якою Твій слуга молиться на цьому місці.
  • Нехай очі твої будуть відкриті на храм цей удень і вночі, на місце, де ти обіцяв покласти твоє ім'я, щоб вислуховувати молитву, якою слуга твій буде молитись на цьому місці.
  • І Ти почуєш благання Твого слуги і Твого народу Ізраїля, яким помоляться на цьому місці, і вислухаєш на місці Твого перебування з неба, почуєш і будеш милосердним.
  • Тож вислухай благання слуги твого й народу твого Ізраїля, коли будуть молитись на цьому місці; вислухай з місця перебування твого, з неба, вислухай і прости.
  • Якщо згрішить чоловік проти свого ближнього і візьме клятву з нього, щоб він поклявся, і той прийде, і даватиме клятву перед жертовником у цьому домі,
  • Коли хтось согрішить проти ближнього свого, і коли цей накладе на нього присягу, щоб він поклявся, і коли він прийде з присягою перед твій жертовник у цьому домі,
  • то Ти вислухаєш з неба, виконаєш і здійсниш суд Твоїм рабам, щоб віддати беззаконному і віддати за його дорогами на його голову, аби помститися за праведного, віддати йому за його праведністю.
  • то ти вислухай з неба й вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його провину на його голову, й виправдай безвинного, віддавши йому за його справедливістю.
  • Якщо ж Твій народ Ізраїля буде переможений перед ворогом, якщо згрішать проти Тебе, та повернуться і прославлять Твоє Ім’я, помоляться і благатимуть перед Тобою в цьому домі,
  • Коли народ твій Ізраїль буде побитий ворогом за те, що згрішив перед тобою, але потім навернеться й стане прославляти твоє ім'я, просити й молитись перед тобою в цьому храмі,
  • то Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним до гріхів Твого народу Ізраїля, і повернеш їх у землю, яку Ти дав їм та їхнім батькам.
  • то ти вислухай з неба й прости гріх твого народу Ізраїля й поверни їх у землю, що дав їм та батькам їхнім.
  • Коли замкнеш небо, і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, та помоляться на цьому місці, і хвалитимуть Твоє Ім’я, і відвернуться від своїх гріхів, бо Ти їх пригнітиш,
  • Коли замкнеться небо й не буде дощу за те, що вони згрішили перед тобою, але потім візьмуть молитись на цьому місці й прославляти твоє ім'я, й навернуться від свого гріха, бо ти впокорив їх,
  • то Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним до гріхів Твоїх рабів і Твого народу Ізраїля, бо об’явиш їм добру дорогу, якою підуть, то даси дощ на Твою землю, яку Ти дав Твоєму народові в спадок.
  • то ти вислухай з неба й прости гріх слуг твоїх, твого народу Ізраїля, напутивши їх на добру путь якою їм ходити, й пошли дощ на твою землю, що дав твоєму народові у спадщину.
  • Якщо буде голод на землі, чи смерть, якщо буде згуба й іржа, якщо буде сарана і гусінь, якщо ворог засмучуватиме його перед їхніми містами, у всякій пошесті та всякому болю,
  • Коли настане голод у землі чи буде пошесть, чи засуха, чи ржа, чи сарана або черва; або коли його тіснитимуть його вороги в якомубудь з його міст, або буде якась нужда чи якась хвороба,
  • і будь-яка молитва, і будь-яке благання, яке тільки буде в кожної людини і в усього Твого народу Ізраїля (якщо людина зрозуміє причину своєї пошесті та своєї хвороби і простягне свої руки до цього дому),
  • то всяку молитву, всяке благання від будь-якої людини або від усього народу твого Ізраїля, коли хтонебудь зазнає біди й нужди та простягне руки до цього храму,
  • то Ти вислухаєш з неба, з Твого приготованого місця перебування, помилуєш і даси чоловікові за його дорогами, як тільки пізнаєш його серце, бо Ти єдиний знаєш серце людських синів,
  • то вислухай з неба, з місця твого перебування, прости й відплати кожному за всіма його вчинками, ти, що знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце синів людських,
  • аби вони боялися Твоїх доріг усі дні, доки вони живуть на поверхні землі, яку Ти дав нашим батькам.
  • щоб вони боялись тебе й ходили дорогами твоїми по всі дні, доки житимуть на землі, що ти дав батькам нашим.
  • І кожен чужинець, який не є з твого народу Ізраїля, і він прийде із землі здалека через Твоє велике Ім’я, Твою могутню руку і Твоє високе плече, прийдуть і помоляться на цьому місці,
  • Навіть коли б чужинець, що не з твого народу Ізраїля, прийшов з далекої сторони ради імени твого великого, потужньої руки твоєї та розкритих обіймів твоїх, — коли б він прийшов і молився в цьому храмі,
  • то Ти вислухаєш з неба з Твого приготовленого місця перебування, і зробиш згідно з усім, про що тільки закличе до Тебе чужинець, щоб усі народи землі пізнали Твоє Ім’я і боялися Тебе, як і Твій народ Ізраїль, і пізнали, що Твоє Ім’я прикликане на цей дім, який я збудував.
  • то вислухай його з неба, з місця твого перебування, й зроби все, чого просив би чужинець, щоб усі народи на землі спізнали твоє ім'я й щоб боялись тебе, як народ твій Ізраїль, та щоб знали, що дім цей, що я збудував його, носить твоє ім'я.
  • Якщо ж Твій народ вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою пошлеш їх, і помоляться Тобі в напрямку цього міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
  • Коли народ твій виступить на війну проти ворогів своїх тим шляхом, яким ти його пошлеш, і буде молитись до тебе, обернувшись до цього міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму,
  • то Ти почуєш з неба їхнє благання і їхню молитву, і вчиниш їхнє праведне діло.
  • то вислухай з неба їхню молитву та їхнє благання і вчини їм правду.
  • І коли згрішать проти Тебе (бо немає чоловіка, який не грішить), то поб’єш їх і видаси їх перед обличчям ворогів, і поведуть їх у полон ті, які полонять, у землю ворогів, до землі далекої чи близької.
  • Коли вони согрішать перед тобою, — бо нема людини, що не грішила б, — і ти розгніваєшся на них і віддаси їх ворогові, й заберуть їх у полон та відведуть чи то в далеку, чи в близьку сторону,
  • І тоді повернуть своє серце в їхню землю, звідки виведені були вони, навернуться і благатимуть Тебе в їхньому полоні, кажучи: Ми згрішили, ми вчинили неправедно, ми вчинили беззаконня!
  • і коли в землі, куди їх відведуть у полон, вони схаменуться й навернуться, й будуть до тебе молитися з землі своєї неволі, кажучи: Ми согрішили, ми вчинили беззаконність, ми винуваті, —
  • І повернуться до Тебе всім серцем і всією їхньою душею в землі своїх поневолювачів, і помоляться в напрямку їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, і міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,
  • і звернуться до тебе всім серцем своїм і всією своєю душею з землі неволі, куди їх зайнято у полон, і молитимуться, обернувшись до своєї землі, що ти дав батькам їхнім, і до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму, —
  • то Ти почуєш з неба з Твоєї приготовленої оселі їхню молитву і їхнє благання, і вчиниш суд, і будеш милосердний з народом, який згрішив проти Тебе.
  • то вислухай з неба, з місця твого перебування, їхню молитву та їхнє благання, вчини їм правду й прости твоєму народові, що согрішив перед тобою.
  • Тепер, Господи, хай же будуть відкриті Твої очі, і Твої вуха хай почують благання з цього місця.
  • Тож тепер, Боже мій, нехай очі твої будуть відкриті й вуха твої нехай сприймають молитву в цьому місці!
  • Тепер же підіймись, Господи Боже, на Твій спочинок, Ти і ковчег Твоєї могутності! Твої священики, Господи Боже, хай зодягнуться в спасіння, і твої сини хай зрадіють у добробуті!
  • Устань же, Господи, Боже мій, і йди на місце твого спочинку, — ти й кивот сили твоєї. Священики твої, Господи Боже, нехай одягнуться в спасіння і твої вірні нехай радіють у достатках.
  • Господи Боже, не відкинь особу Твого помазаника, згадай милосердя до Давида, Твого раба.
  • Господи Боже! Не відверни від себе помазаника твого, згадай про ласки для Давида, слуги твого.»

  • ← (2 Хронік 5) | (2 Хронік 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025