Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І коли це закінчилося, до мене підійшли володарі, кажучи: Народ Ізраїля зі священиками і левітами не відділився від народів землі в їхній нечистоті — від ханаанця, хета, ферезейця, євусейця, аммонійця, моавійця, мосрійця і аморейця,
Як усе це було скінчено, приступили до мене старшини й сказали: Народ Ізрайлїв, і сьвященники, й левіти не віддїлились від народів чужоземських із їх гидотами: від Канаанїїв, Геттїїв, Ферезіїв, Евузіїв, Аммонїїв, Моабіїв, Египтїїв та Аморіїв,
бо взяли собі та своїм синам з їхніх дочок! І пішло святе насіння між народи землі, і рука володарів у цьому переступі від початку.
Бо побрали дочок їх за себе й за синів своїх, і змішалось насїннє сьвяте з чужороднїми народами, а при тому рука що найвидатнїйших й головнїйших була першою в сїй беззаконностї.
І коли я почув це слово, то роздер свій одяг і затремтів, рвав волосся на своїй голові та з моєї бороди, і я сидів, сумуючи.
Почувши се слово, розпанахав я мою спідню й верхню одежу й рвав волоссє на моїй голові та на бородї моїй, і седїв смутний.
І до мене зібрався кожний, хто слідував за словом Бога Ізраїля, щодо невірності переселенців, і я сидів, непорушний, аж до вечірньої жертви.
Тодї зібрались до мене всї, що боялись слова Бога Ізрайлевого задля провини переселенцїв, я ж седїв засумований до вечерньої жертви.
А в час вечірньої жертви я піднявся зі свого приниження. І коли я роздер свій одяг, то затремтів, схилився на свої коліна і простягнув свої руки до Господа Бога.
А в часї вечерньої жертви встав я з місця мого сумовання, й в розідраній спідній і верхній одежі впав на колїна мої, й зняв мої руки до Господа, Бога мого,
І я сказав: Господи, я засоромлений і відчуваю стид, Боже мій, піднести моє обличчя до Тебе, бо наші беззаконня піднялися вище нашої голови, і наші провини звеличилися аж до неба!
І промовив: Боже мій! я соромлюсь і боюсь здійняти лице моє до тебе, Боже мій, бо беззаконностї наші уросли висше голов наших, а провина наша уросла до небес.
Від днів наших батьків ми є у великій провині аж до цього дня. І в наших беззаконнях передані були ми, наші царі та наші сини в руку царів народів під меч, у полон, на пограбування і на засоромлення нашого обличчя — аж до цього дня.
Від часів батьків наших ми в великих провинах аж по сей день, і за беззаконня наші бували віддавані ми, й царі наші й сьвященники наші в руки царів чужоземських, і під меч, і в полонь і на грабежі, й на осоромленнє, як воно й по сей день.
Тепер же милосердним будь до нас, Господи, Боже наш, щоб нас залишити на спасіння і дати нам основу на Твоєму святому місці, щоб просвітити наші очі й дати мале оживлення в нашому рабстві.
А тепер на короткий час подано нам помилуваннє від Господа, Бога нашого, що зісталась із нас сяка-така частина, і що дав нам осїстись на місцї сьвятинї його, й прояснив наші очі Бог наш, та дав нам трохи ожити в неволї нашій.
Адже ми є рабами, та в нашому рабстві Господь, наш Бог, не покинув нас! Він повернув до нас милосердя перед царями персів, щоб дати нам оживлення, аби вони звеличили дім нашого Бога і підняли його спустошення, і дали нам загороду в Юді та в Єрусалимі.
Ми невольники, та й в нашій неволї не покинув нас Бог наш. І прихилив він до нас ласку царів Перських, щоб дали нам ожити, здвигнути дом Бога нашого й відбудувати його з руїн його, та й дали нам захист в Юдеї і в Ерусалимі.
Що скажемо, Боже наш, бо після цього ми залишили Твої заповіді,
А тепер що нам сказати, Боже наш, після сього? Ми бо покинули заповідї твої,
які Ти нам дав через Твоїх рабів-пророків, кажучи: Земля, до якої входите успадкувати її, є мінлива земля через зміну народів-язичників за їхні гидоти, якими наповнили її від краю до краю у своїй нечистоті.
Що ти дав через слуг твоїх пророків, кажучи: земля, куди ви йдете, щоб запанувати в їй — се земля нечиста; вона опоганена гидотою чужороднїх народів, їх поганею, якою вони сповнили її від кінця до кінця в нечистї своїй.
Тож ви тепер не дасте ваших дочок їхнім синам і не візьмете вашим синам дружин з їхніх дочок! Ви не шукатимете їхнього миру і їхнього добра навіки, щоб ви укріпилися та скуштували блага землі й передали її у спадок вашим синам навіки.
Через се не видавайте ваших дочок за сивів їх, а дочок їх не беріть за синів ваших, і не шукайте мира з ними й добра їх по вік, щоб вам укріпитись і споживати добро землї тої та передати її в спадщину синам вашим на віки.
Після всього, що на нас найшло за наші злі діяння і за нашу велику провину, то (оскільки немає такого, як наш Бог, бо Ти зняв з нас наші беззаконня, і Ти дав нам спасіння)
А після всього, що впало на нас за погані вчинки наші й за великі провини наші — хоч ти, Боже наш, пожалував нас не по мірі беззаконностей наших і дав нам таке спасеннє, —
через те, що ми відвернулися, щоби знищити Твої заповіді і переженитися з народами землі, Ти не прогнівайся на нас аж до кінця, коли зовсім не залишиться останку, ні того, хто врятується!
Невже ж ми будемо знов нарушувати заповідї твої та ріднитись із сими препоганими народами? Чи ж ти не розгнїваєшся на нас, так щоб аж викоренити (нас), щоб не осталось нї людини й не було ратунку?
Господи, Боже Ізраїля, Ти праведний, бо ми залишилися спасенними до цього дня. Ось ми перед Тобою в наших провинах, однак не можемо стояти перед Тобою через це.
Господи, Боже Ізрайлїв! праведний єси ти. Бо ми зістались цїлі по сей день; і оце ми й з беззаконностями нашими перед лицем твоїм, хоч після того нам неслїд би стояти перед лицем твоїм!