Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артасаста, переді мною було вино, і я взяв вино, і подав цареві. У його присутності не було іншого.
В місяцї Нисанї, на двайцятім року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. І я взяв вино та подав цареві, і, здавалось, не був я смутний перед ним.
А цар мене запитав: Чому твоє обличчя негарне, і ти не слідкуєш за собою, чи не є це часом злоба серця? Я дуже перелякався.
Але царь промовив до мене: Чого ти сумний на виду; ти не слабий, сього не видко, а певно смуток на серцї? Я злякався вельми,
І я сказав цареві: Царю, живи навіки! Чому не буде моє обличчя поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене, а його брами спалені вогнем?
І сказав цареві: Нехай живе царь по вік! Як же не має бути смутним лице моє, коли город, місце гробовищ батьків моїх, стоїть опустошене, й ворота його попалені огнем!
А цар мені сказав: Про що це ти просиш? Тоді я помолився до Небесного Бога
І сказав царь до мене: Чого ж ти бажаєш? Я помолився Богові небесному,
і сказав цареві: Якщо добре перед царем, і якщо добрим є твій раб перед тобою, щоб його відіслати до Юди, до міста гробниць моїх батьків, то я його відбудую.
І сказав цареві: Коли царська ласка, й коли слуга твій запобіг ласки перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гробовища батьків моїх, щоб я одбудував його.
А цар і наложниця, яка сиділа поблизу нього, сказали мені: Як довго триватиме твоя подорож, і коли повернешся? І я визначив йому час, і добрим видалося це перед царем, і він мене відіслав.
І сказав менї царь і цариця, що седїла коло його: Як довго протягнеться твоя вандрівка, й коли вернешся? І сподобалось цареві послати мене; й я означив час.
Я ж сказав цареві: Якщо добре перед царем, то нехай дасть мені листи до князів, які на другому березі ріки, щоб мене провели, аж доки не прийду до Юди,
І сказав я цареві: Коли царська ласка, то дав би менї листи до зарічних начальників краєвих, щоб давали менї пропуст, доки я не дійду до Юдеї,
і листа до Асафа, доглядача саду, який належить цареві, щоб дав мені дерево, аби покрити брами, і на мури міста, і на дім, в який я ввійду. І цар мені дав, бо Божа рука — добра.
Та й лист до Асафа, доглядника лїсів царських, щоб дав менї деревнї на ворота в твердинї, що при домі Божому, й на міські мури, та на дім, в котрому б менї жити. І дав менї царь, бо добродїйна рука Бога мого була надо мною.
І я прийшов до князів на другому боці ріки, і дав їм листи царя, а цар послав зі мною військових командирів і вершників.
І прийшов я до зарічних начальників краєвих і віддав їм письма царські. А царь послав був зо мною військових начальників із верховцями.
Та аронієць Санаваллат і раб, аммонієць Товія, послухали і їм видалося поганим, що приходить чоловік шукати добра для синів Ізраїля.
Коли перечув про се Санаваллат, Хороніт і Товія, слуга Амманицький, то їм стало дуже досадно, що прийшов чоловік піклуватись про добро синів Ізрайлевих.
Я встав вночі, і декілька чоловіків — зі мною. Я нікому не сповістив, що Бог дає в моє серце чинити з Ізраїлем, і жодної тварини не було зі мною, хіба тільки тварина, на яку я сідаю.
І встав я вночі, і кілька чоловік зо мною, і нїкому не сказав, що поклав Бог мій менї на серце зробити для Ерусалиму; животини ж не було при менї нїякої, окрім тієї, що на їй я їхав.
Тож я вийшов через Браму долини, до гирла Джерела смоківниць і до Брами гною, і я був пригнічений через мур Єрусалима, бо він — знищений, а його брами — спалені вогнем.
І проїхав я вночі через Долинні ворота перед Драконовою криницею до воріт Гнояних, і оглядїв я розвалені мури Ерусалиму й його ворота, спалені огнем.
І я прийшов до Брами Аїн і до Купелі царя, і не було місця для тварини, яка піді мною, аби перейти.
І приїхав я до воріт Криничаних і до царського водопроводу, але там не було місця, щоб пройти животинї, що була підо мною,
Тож я вийшов на Мур потоку вночі, і я був пригнічений через мур. Я прийшов до Брами рівнини і повернувся.
І я поїхав назад через потік вночі й оглядав мур, і, проїхавши знов через Долинні ворота, вернувся.
А вартові не довідались, чому я ходив, і що я роблю, аж до того часу я не сповістив юдеям, священикам, визначним, вождям і решті, які виконували роботи.
І не знали начальники, куди я ходив, та що я роблю: нї Юдеям, нї сьвященникам, нї суддям, нї старшинам, нї иншим робітникам я до того часу нїчого не казав.
І я сказав їм: Ви бачите зло, в якому ми є, як Єрусалим спустошений, і його брами передані вогню. Тож давайте збудуємо мур Єрусалима, і не будемо більше на погорду.
Опісля же сказав я їм: Ви бачите нужду, в якій ми знаходимось: Ерусалим спустошений, й ворота його спалені огнем; ходїм, побудуймо мури Ерусалимські й не будьмо довше в пониженнї.
І я сповістив їм про добру Божу руку, яка є на мені, і слова царя, які він мені сказав, і я закликав: Устаньмо і збудуймо! І їхні руки укріпилися на добро.
І я оповідав їм про добродїйну для мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І сказали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре дїло.
Та аронієць Санаваллат, раб Товія, аммонієць, і аравієць Ґирсам почули і висміяли нас. Вони прийшли до нас і сказали: Що це за діло, яке ви робите, часом ви не бунтуєтеся проти царя?
Почувши про се, Санаваллат, Хороніт та Товія, слуга Амманицький, та Гешем, Араб, сьміялись із нас і говорили з погордою: Що се за дїло, що ви робите? Чи не задумуєте ви часом збунтуватись проти царя?
І я повернув їм слово, і я промовив до них: Бог небесний, Він нам допомагає, і ми, Його раби, чисті, і будуватимемо. І вам немає частки, справедливості та пам’яті в Єрусалимі.
Я дав їм одповідь і сказав їм: Бог небесний, Він нам допоможе, а ми, слуги його, розпочнемо будувати; вам же нема частки, нї права нї згадки про вас у Ерусалимі.