Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артасаста, переді мною було вино, і я взяв вино, і подав цареві. У його присутності не було іншого.
В месяце Нисане, в двадцатый год царствования царя Артаксеркса, царю принесли вино. Я взял вино и подал его царю. Царь видел, что я опечален,
А цар мене запитав: Чому твоє обличчя негарне, і ти не слідкуєш за собою, чи не є це часом злоба серця? Я дуже перелякався.
и спросил меня: "Ты болен? Почему ты так печален? Я думаю, твоё сердце полно печали". Тогда я очень испугался.
І я сказав цареві: Царю, живи навіки! Чому не буде моє обличчя поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене, а його брами спалені вогнем?
Но, несмотря на то, что я очень боялся, я сказал царю: "Пусть царь живёт вечно! Я печален потому, что город, где похоронены мои предки, находится в развалинах. И ворота этого города уничтожены огнём".
А цар мені сказав: Про що це ти просиш? Тоді я помолився до Небесного Бога
Тогда царь сказал мне: "Чего ты хочешь от меня?"Прежде, чем ответить, я помолился Богу небесному.
і сказав цареві: Якщо добре перед царем, і якщо добрим є твій раб перед тобою, щоб його відіслати до Юди, до міста гробниць моїх батьків, то я його відбудую.
Затем я ответил царю: "Если это угодно царю и если я буду у тебя в милости, пожалуйста, пошли меня в город в Иудее, где похоронены мои предки. Я хочу пойти туда и построить тот город заново".
А цар і наложниця, яка сиділа поблизу нього, сказали мені: Як довго триватиме твоя подорож, і коли повернешся? І я визначив йому час, і добрим видалося це перед царем, і він мене відіслав.
Царица сидела рядом с царём. Царь и царица спросили меня: "Долгим ли будет твой путь? Когда ты вернёшься обратно? "Царь был рад послать меня, и я назначил определённое время.
Я ж сказав цареві: Якщо добре перед царем, то нехай дасть мені листи до князів, які на другому березі ріки, щоб мене провели, аж доки не прийду до Юди,
Я также сказал царю: "Если царю угодно, пожалуйста, дай мне письма, чтобы я показал начальникам области на западе от реки Евфрат. Мне нужны эти письма, чтобы эти начальники дали мне разрешение пройти безопасно через их земли в Иудею.
і листа до Асафа, доглядача саду, який належить цареві, щоб дав мені дерево, аби покрити брами, і на мури міста, і на дім, в який я ввійду. І цар мені дав, бо Божа рука — добра.
Мне также нужны брёвна для тяжёлых деревянных балок для ворот и стен вокруг храма и моего дома. И ещё мне нужно письмо от тебя к Асафу, начальнику, который отвечает за твои леса". Царь дал мне письма и всё, о чём я просил. Он сделал это потому, что Бог был добр ко мне.
І я прийшов до князів на другому боці ріки, і дав їм листи царя, а цар послав зі мною військових командирів і вершників.
И я пошёл к начальникам этой земли, на западе от реки Евфрати дал им письма от царя. Царь также послал со мной военачальников и всадников.
Та аронієць Санаваллат і раб, аммонієць Товія, послухали і їм видалося поганим, що приходить чоловік шукати добра для синів Ізраїля.
Санаваллат из Хорона и Товия из Аммона слышали о том, что я делал. Они были очень расстроены и рассержены тем, что кто-то идёт, чтобы помочь народу Израиля.
Я встав вночі, і декілька чоловіків — зі мною. Я нікому не сповістив, що Бог дає в моє серце чинити з Ізраїлем, і жодної тварини не було зі мною, хіба тільки тварина, на яку я сідаю.
Затем ночью я вышел вместе с несколькими людьми. Я никому ничего не сказал о том, что Бог внушил моему сердцу сделать для Иерусалима. У меня не было никаких лошадей, кроме той, на которой я ехал.
Тож я вийшов через Браму долини, до гирла Джерела смоківниць і до Брами гною, і я був пригнічений через мур Єрусалима, бо він — знищений, а його брами — спалені вогнем.
Пока было темно, я проехал через ворота Долины. Я повернул свою лошадь к источнику Драконаи проскакал на лошади до Пепельных ворот. Я осматривал ту стену Иерусалима, которая была разрушена, и ворота, которые сгорели.
І я прийшов до Брами Аїн і до Купелі царя, і не було місця для тварини, яка піді мною, аби перейти.
Затем я поехал к воротам Источника и к Царскому пруду. Но когда я подъехал ближе, я увидел, что там не было достаточно места, чтобы проехать на лошади.
Тож я вийшов на Мур потоку вночі, і я був пригнічений через мур. Я прийшов до Брами рівнини і повернувся.
В темноте я поднялся по долине, осматривая стену. И наконец я вернулся и прошёл через ворота Долины.
А вартові не довідались, чому я ходив, і що я роблю, аж до того часу я не сповістив юдеям, священикам, визначним, вождям і решті, які виконували роботи.
Начальники и важные люди Израильтяне знали, куда я ходил и что я делал. Я ещё ничего не сказал евреям, священникам, царской семье, приближённым или другим людям, которые должны были работать.
І я сказав їм: Ви бачите зло, в якому ми є, як Єрусалим спустошений, і його брами передані вогню. Тож давайте збудуємо мур Єрусалима, і не будемо більше на погорду.
Затем я сказал всем этим людям: "Вы видите, какое мы терпим бедствие: Иерусалим — груда развалин, и его ворота сожжены огнём. Давайте пойдём и заново построим стену Иерусалима. Тогда нам больше не будет стыдно".
І я сповістив їм про добру Божу руку, яка є на мені, і слова царя, які він мені сказав, і я закликав: Устаньмо і збудуймо! І їхні руки укріпилися на добро.
Я также рассказал людям, как Бог был добр ко мне, и передал им всё, что говорил мне царь. Тогда эти люди ответили: "Давайте начнём строить!"И мы начали это доброе дело.
Та аронієць Санаваллат, раб Товія, аммонієць, і аравієць Ґирсам почули і висміяли нас. Вони прийшли до нас і сказали: Що це за діло, яке ви робите, часом ви не бунтуєтеся проти царя?
Но Санаваллат из Хорона, и Товия, аммонитский слуга, и Гешем, аравитянин, услышали, что мы снова строим. Они стали страшно насмехаться над нами. Они говорили: "Что вы делаете? Вы восстаёте против царя?"
І я повернув їм слово, і я промовив до них: Бог небесний, Він нам допомагає, і ми, Його раби, чисті, і будуватимемо. І вам немає частки, справедливості та пам’яті в Єрусалимі.
Но я сказал этим людям: "Бог небесный поможет нам достичь цели. Мы слуги Божьи, и мы построим этот город заново. И вы не можете помочь нам в этом деле. Никто из вашей семьи не жил здесь, в Иерусалиме. Вы не владеете этой землёй. У вас нет права здесь находиться!"