Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
[1] 1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 2 чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 3 А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 4 Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 5 І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 6 Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 8 І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 9 А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 10 Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 11 І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 12 Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 13 Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 14 Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 15 А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 16 І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 17 Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя.
1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,
1 І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами,
Это произошло во времена Ксеркса1 — того самого Ксеркса, который правил ста двадцатью семью провинциями, простирающимися от Индии до самого Куша.2
в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи,
В те времена престол царя Ксеркса находился в крепости города Сузы.
в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами.
На третий год царствования он устроил пир для всех своих сановников и знати. Там были военачальники3 Персии и Мидии, знатные люди и наместники провинций.
Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів,
Целых сто восемьдесят дней показывал он великое богатство своего царства, блеск и славу своего величия.
коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому,
Когда эти дни минули, царь устроил для всех, от малого до великого, кто только был в крепости Сузы, семидневный пир в закрытом саду царского дворца.
прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози.
Сад был украшен завесами из белого и голубого льна, прикрепленными белыми льняными и пурпурными шнурами к серебряным кольцам на мраморных столбах. Золотые и серебряные ложа стояли на помосте, выстланном порфиром, мрамором, перламутром и другими дорогими камнями.
Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар.
Вино подавалось в золотых кубках, среди которых не было двух одинаковых, и царского вина было по щедрости царя в изобилии.
Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей.
По царскому повелению каждый гость мог пить столько, сколько хотел, потому что царь приказал виночерпиям служить всем, кто пожелает.
Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс.
Царица Астинь4 тоже устроила пир для женщин во дворце царя Ксеркса.
А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса,
На седьмой день, когда царь Ксеркс был весел от вина, он приказал семи евнухам, которые служили ему, — Мехуману, Бизте, Харбоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу —
привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою.
привести к нему царицу Астинь в ее царской короне, чтобы показать ее красоту народу и сановникам, ведь облик ее был прекрасен.
Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись,
Но царица Астинь отказалась прийти по приказу царя, переданному через евнухов. Тогда царь пришел в ярость и воспылал гневом.
сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд!
Он стал советоваться с мудрецами, знающими времена (потому что в обычае у царя было советоваться со всеми, кто был сведущ в законах и обычаях,
І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем,
а ближайшими к нему были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семеро сановников Персии и Мидии, у которых был особый доступ к царю и которые стояли выше всех в царстве):
і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів.
— Как по закону следует поступить с царицей Астинь, раз она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное ей через евнухов?
І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя,
Мемухан сказал царю и сановникам:
— Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми его сановниками и народами всех провинций царя Ксеркса.
— Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми его сановниками и народами всех провинций царя Ксеркса.
бо і їм сказано слова цариці, а також те, як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові,
Теперь о поступке царицы узнают все женщины и начнут презирать своих мужей, говоря: «Царь Ксеркс повелел привести к нему царицу Астинь, а она не пришла».
так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків.
Сегодня же знатные женщины Персии и Мидии, услышав о поступке царицы, взбунтуются против своих мужей, и тогда презрению жен и гневу мужей не будет конца!
Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї.
Поэтому, если угодно царю, пусть он издаст указ, что Астинь никогда больше не войдет к царю Ксерксу. Пусть это будет занесено в законы Персии и Мидии, которые не отменяются. И пусть царь отдаст ее царский сан другой, которая будет лучше нее.
І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.
И когда царский указ будет провозглашен по всему огромному царству, все женщины будут чтить своих мужей, от малого до великого.
І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей.
Этот совет понравился царю и его сановникам, и царь сделал так, как предлагал Мемухан.