Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Естери 4) | (Естери 6) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • І сталося, коли третього дня вона перестала молитися, то зняла одяг рабства, одягнулася у свою славу 2 і, ставши красивою, прикликавши Всевидющого Бога і Спасителя, взяла двох служниць. 3 Вона схилилася на одну, немов зніжена, 4 друга ж ішла за нею, несучи її одяг. 5 Вона квітнула вершиною своєї краси, її обличчя — веселе, як дуже милої, та її серце стогнало від страху. 6 Пройшовши всі двері, вона стала перед царем, який сидів на престолі свого царювання і був одягнений у весь одяг своєї слави, повністю в золоті та дорогоцінному камінні, і був дуже страшний. 7 Піднявши своє обличчя, яке палало славою, поглянув з вершка гніву, і цариця впала, її колір перемінився від слабості, і вона схилилася на голову служниці, що йшла спереду. 8 Та Бог змінив дух царя на лагідність, і, перейнявшись, він зійшов зі свого престолу і взяв її у свої обійми, доки не відійшла. Він потішав її мирними словами, 9 кажучи до неї: 1f Що є, Естеро? Я — брат твій, будь смілива! 10 Ти не помреш, бо наш наказ є загальний. 11 Увійди!
  • І сталося третього дня, і вбрала Естер царські́ шати, та й стала на вну́трішньому подві́р'ї царсько́го дому, навпроти царсько́го дому. А цар сидів на тро́ні свого ца́рства в царсько́му домі навпроти входу до дому.
  • 12 І, взявши золотий жезл, поклав на її шию, поцілував її і промовив: Говори до мене. 13 І вона йому сказала: Я побачила тебе, пане, як Божого ангела, і моє серце жахнулося від страху твоєї слави. 14 Адже ти, пане, дивовижний, твоє обличчя сповнене милості. 15 А коли вона говорила, то впала від свого ослаблення, і цар налякався, і вся його служба її потішала.
  • І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла.
  • І сказав цар: Що бажаєш, Естеро, яке в тебе прохання? І буде тобі аж до половини мого царства!
  • І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“
  • Естера ж відказала: Сьогодні в мене святковий день. Тож якщо цар вважає за потрібне, нехай прийде він сам і Аман на прийняття, яке я сьогодні зроблю.
  • А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“
  • І сказав цар: Поквапте Амана, щоб ми виконали слово Естери. І обидва прибули на прийняття, про яке сказала Естера.
  • I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“ І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р.
  • А під час бенкету цар промовив до Естери: Що є, Естеро, царице? І буде тобі те, що просиш!
  • І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“
  • І сказала: Моє прохання і моє бажання,
  • І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке:
  • якщо я знайшла милість перед царем, нехай прийде цар і Аман завтра на бенкет, що зроблю для них, і завтра вчиню так само.
  • Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“.
  • Аман вийшов від царя дуже радісний, веселячись. Та коли Аман побачив юдея Мардохея у дворі, він сильно розлютився.
  • І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая.
  • І, увійшовши до своїх, він покликав приятелів і Зосару, свою жінку,
  • Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш.
  • і показав їм своє багатство і славу, яку цар на нього поклав, і як він зробив його першим і дав керувати царством.
  • І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих.
  • І сказав Аман: Цариця на бенкет із царем не покликала нікого, тільки мене! І назавтра мене кличе.
  • І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем!
  • Та це не миле мені, коли у дворі бачу юдея Мардохея.
  • Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“
  • І промовили до нього його жінка Зосара і друзі: Хай зрубають тобі дерево на п’ятдесят ліктів, а завтра скажи цареві, і нехай на дереві буде повішений Мардохей. Ти ж іди із царем на бенкет і веселися! І слово було до вподоби Аманові, тож приготовили дерево.
  • І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю.

  • ← (Естери 4) | (Естери 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025