Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Отже, дванадцятого місяця, який є адар, на тринадцятий день місяця, надійшли листи, написані царем.
Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами.
У той день загинули вороги юдеїв, тому що ніхто не повстав, боячись їх.
Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи.
Адже володарі сатрапів, тирани і царські писарі шанували юдеїв, оскільки на них лежав страх Мардохея,
Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм.
бо було виставлено припис царя, щоб він прославився в усьому царстві.
Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим.
Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли.
десятьох синів Амана, сина Амадата Вуґея, ворога юдеїв, і пограбували.
десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли.
У той день передано цареві кількість тих, які загинули в Сузах.
Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку.
І цар сказав Естері: Юдеї вигубили в місті Сузи п’ятсот чоловік. А в околиці, як думаєш, скористалися? Тож що ще просиш, і буде тобі!
Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.»
І сказала Естера цареві: Нехай дасться юдеям так скористатися завтра, щоб повісити десятьох синів Амана.
Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.»
І він наказав, аби так сталося, і оголосив юдеям міста, щоб повісили тіла синів Амана.
І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено.
І юдеї зібралися в Сузах на чотирнадцятий день адара, і вбили триста чоловік, та не пограбували нікого.
Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали.
Решта юдеїв, які в царстві, зібралися, вони допомагали один одному і спинилися від війни. Бо вигубили з них десять тисяч п’ятсот на тринадцятий день адара, та нікого не пограбували.
Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали.
Вони спочили чотирнадцятого дня того місяця і тримали його як день спочинку, з радістю і веселістю.
Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости.
А юдеї, що в Сузах, зібралися в місті, та на чотирнадцятий день не спочили. А вони провели п’ятнадцятий день з радістю і веселістю.
А юдеї, що були в Сузах, зібрались були тринадцятого і чотирнадцятого дня, п'ятнадцятого ж: дня був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та веселощів.
Отже, через це юдеї, що розсіяні по всій країні, проводять з радістю чотирнадцятий день адара, як святковий день, посилаючи частки кожний ближньому, а ті, що живуть в метрополіях, проводять радісно, святково і п’ятнадцятий день адара, посилаючи частки ближнім.
Ось чому розсіяні юдеї, що живуть по селах та відкритих містечках, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах та бенкетуванні, як день празниковий, посилаючи один одному дарунки.
Мардохей записав ці слова в книгу і послав юдеям, які були в царстві Артаксеркса, близьким і далеким,
Мардохей списав ці події й розіслав листи до всіх юдеїв, що були в усіх країнах Ксеркса, близьких і далеких,
аби зробити ці дні святковими, і проводити чотирнадцятий і п’ятнадцятий день адара,
наказуючи їм щороку святкувати чотирнадцятий і п'ятнадцятий дні місяця Адара
бо в ці дні юдеї спочили від своїх ворогів; і місяць, що був адар, в який для них відбулася переміна від плачу на радість і від пригнічення на святковий день, увесь проводити як святкові дні шлюбів і радості, посилаючи частки друзям і бідним.
як дні, за яких юдеї звільнились від своїх ворогів, і як місяць, у якому їхній смуток обернувся на радість, а їхня жалоба на свято, та зробити з них дні бенкетування та веселощів, взаємообміну подарунками та милостині вбогим.
І прийняли юдеї так, як записав їм Мардохей,
Юдеї прийняли те, що вже й самі почали були робити й про що Мардохей писав до них;
коли Аман, син Амадата, македонець, воював проти них, коли видав рішення і жереб, щоб їх вигубити,
як то Аман, син Геммедати, агагія, ворог усіх юдеїв, задумав був занапастити юдеїв і кидав пур, тобто жереб, щоб вигубити їх і занапастити;
і коли ввійшов до царя, кажучи, щоб повісити Мардохея. А те, що він зробив, аби навести зло на юдеїв, прийшло на нього, і повішений був він та його діти.
як справа донеслась до царя, й він звелів другим листом, щоб лукавий замір Амана, який той задумав на юдеїв, обернувся на його ж голову й щоб його та його синів повісили на шибениці.
Тому названо ці дні Фрури [1] , через жереби, бо їхньою мовою вони звуться Фрури, через слова цього послання і те, що через це вони потерпіли, і те, що їм сталося.
Ось чому названо ці дні Пурім, від імени пур. Отак, згідно з усіма словами цього листа й з тим, що самі бачили й що з ними сталось,
І він поставив, і юдеї взяли на себе, на своє насіння і на тих, що долучилися до них, інакше не повелися б. А ці дні — пам’ять про подію, якої дотримуються з роду в рід у місті, на батьківщині та в країні.
юдеї постановили й взяли на себе, на своїх потомків і на всіх тих, що до них пристануть, щороку неодмінно святкувати тих два дні, як приписано в свій час.
І ці дні Фрурів будуть проводитися завжди, і пам’ять про них не загине в родах.
Ці дні мали бути пам'ятні й святковані від роду до роду в кожній сім'ї, в кожній країні й у кожному місті. Ці дні Пурім не могли ніколи вийти з ужитку серед юдеїв і пам'ять про них зникнути з-поміж потомків їхніх.
І записала цариця Естера, дочка Амінадава, і юдей Мардохей те, що зробили, і потвердження листа стосовно Фрурів.
Цариця Естера, дочка Авіхайла, і Мардохей, юдей, написали й удруге з усією наполегливістю, щоб ствердити цей лист про Пурім.
І розіслано листи до всіх юдеїв у 127 країнах царства Ксеркса, із словами миру й правди,
Мардохей і цариця Естера постановили самі для себе піст, тоді ж постановивши і їхню раду проти їхнього здоров’я.
щоб затвердити ці дні Пурім на призначений час, як постановив для них Мардохей, юдей, і цариця Естера і як вони самі встановили для себе самих та для своїх потомків щодо днів посту і лементування.