Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Знеможений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Викажу, охоплений, гіркоту моєї душі
Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
і скажу Господу: Не вчи мене безбожно чинити! І чому Ти мені так присудив?
Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
Хіба добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, адже Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти прийняв?
Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
Невже Ти бачиш, як бачить смертний, хіба Ти бачиш, як бачить людина?
Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
Чи Твоє життя є людським, чи Твої роки людські?
Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
Адже Ти відшукав моє беззаконня і вистежив мої гріхи.
Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
Бо Ти знаєш, що я не чинив безбожно. Але хто є той, який спасає з Твоїх рук?
Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене уразив.
Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
Згадай, що Ти мене утворив з глини, і знову повертаєш мене в землю.
Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
Хіба не як молоко Ти мене видоїв, витиснув мене, подібно до сиру?
Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
Шкірою і тілом Ти мене одягнув, кістьми і сухожиллями Ти мене зшив.
Скірою й тілом з'одяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
Життя і милосердя Ти мені дав, а Твій нагляд оберіг мій дух.
Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо для Тебе не є непосильним.
Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
Адже коли грішу, Ти наді мною сторожиш, і безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.
Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
Бо якщо буду безбожний, горе мені! Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.
Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
Адже на мене полюють, наче на лева, щоб убити. І знову, повернувшись, Ти страшно нищиш мене,
Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
обновляючи проти мене моє випробування, — гнів великий Ти виказав мені та навів на мене випробування.
Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
Тож навіщо Ти мене вивів з лона матері, і я не помер, і мене око не побачило б,
І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
і став би я, наче той, якого не існувало? Тож чому з лона я не був покладений у могилу?
Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
Хіба не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,
Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
поки я піду, звідки не повернуся, у землю темряви і мороку,
Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,