Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Знеможений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Викажу, охоплений, гіркоту моєї душі
Життя моє стало бридке́ для моєї душі... Нехай наріка́ння своє я на се́бе пущу́, нехай говорю́ я в гірко́ті своєї душі!
і скажу Господу: Не вчи мене безбожно чинити! І чому Ти мені так присудив?
Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю?
Хіба добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, адже Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти прийняв?
Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш?
Невже Ти бачиш, як бачить смертний, хіба Ти бачиш, як бачить людина?
Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну?
Чи Твоє життя є людським, чи Твої роки людські?
Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа,
Адже Ти відшукав моє беззаконня і вистежив мої гріхи.
що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій,
Бо Ти знаєш, що я не чинив безбожно. Але хто є той, який спасає з Твоїх рук?
хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки?
Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене уразив.
Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене.
Згадай, що Ти мене утворив з глини, і знову повертаєш мене в землю.
Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш.
Хіба не як молоко Ти мене видоїв, витиснув мене, подібно до сиру?
Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир?
Шкірою і тілом Ти мене одягнув, кістьми і сухожиллями Ти мене зшив.
Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
Життя і милосердя Ти мені дав, а Твій нагляд оберіг мій дух.
Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо для Тебе не є непосильним.
А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе:
Адже коли грішу, Ти наді мною сторожиш, і безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.
якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш.
Бо якщо буду безбожний, горе мені! Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.
Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм!
Адже на мене полюють, наче на лева, щоб убити. І знову, повернувшись, Ти страшно нищиш мене,
А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся:
обновляючи проти мене моє випробування, — гнів великий Ти виказав мені та навів на мене випробування.
поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш.
Тож навіщо Ти мене вивів з лона матері, і я не помер, і мене око не побачило б,
І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б,
і став би я, наче той, якого не існувало? Тож чому з лона я не був покладений у могилу?
як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу.
Хіба не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,
Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи,
поки я піду, звідки не повернуся, у землю темряви і мороку,
поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні,