Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Адже смертна людина, яка народжена від жінки, має коротке життя і повна гніву,
«Чоловік, що родиться від жінки,
віком короткий і тривоги повний.
віком короткий і тривоги повний.
або вона відпала, наче цвіт, що відцвів, зникла, наче тінь, і не затрималася.
Зростає, немов квітка, і в'яне,
і біжить тінню без упинку!
і біжить тінню без упинку!
Чи не слово цього звершив Ти, і цього Ти зробив, щоби прийшов із судом перед Тебе?
І на такого відкриваєш твої очі,
тягнеш на суд із собою?
тягнеш на суд із собою?
Хоч і один день його життя на землі, а його місяці пораховані в нього, Ти поклав на час, і він не переступить.
Коли йому дні визначені,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
Відійди від нього, щоб замовчав і мав задоволення від життя, наче найманець.
то відверни від нього твої очі, залиш його,
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
Адже є надія для дерева. Бо якщо буде зрубаним, ще зацвіте, і галузки в нього не бракуватиме.
І дерево має надію;
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
Бо якщо постаріє в землі його корінь, і його пень на камені помре,
Навіть як його корінь у землі постарівся,
і пень його у ґрунті струхлявів,
і пень його у ґрунті струхлявів,
то зацвіте від запаху води, і зробить жнива більше, ніж молодий саджанець.
але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє
і поросте галуззям, наче молоденьке.
і поросте галуззям, наче молоденьке.
Чоловік же, померши, відійшов, — смертна людина, упавши, більше не існує.
А людина вмирає і лежить бездушна;
людина йде на той світ, — і де вона?
людина йде на той світ, — і де вона?
Адже в часі помирає море, і ріка, опустівши, висохла.
Води зникають з моря,
ріки стають сухими, сохнуть;
ріки стають сухими, сохнуть;
А людина, заснувши, не встане, доки лишень небо буде зшите разом. І вони не збудяться зі свого сну.
отак людина ляже і не встане;
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
Хіба ж не краще Ти зберіг би мене в аді, сховав би мене, доки не спинився б Твій гнів, і признач мені час, в який мене згадаєш.
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі,
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
Адже якщо чоловік помре, чи житиме, закінчивши дні свого життя? Чи терпітиму, аж доки знову буду?
Коли хтось умре, хіба оживе знову?
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Тоді покличеш, а я Тебе послухаюся, діло ж Твоїх рук не відкинь.
Ти кликнув би, і я тобі відповів би,
ти прагнув би діла рук твоїх.
ти прагнув би діла рук твоїх.
Ти ж почислив мої задуми, і Тебе не омине жоден із моїх гріхів.
Замість, як нині, рахувати мої кроки,
ти не вважав би більше на гріх мій!
ти не вважав би більше на гріх мій!
Ти ж запечатав мої беззаконня в торбі, позначив, якщо я в чомусь несвідомо вчинив переступ.
І запечатаний у торбинці був би мій переступ,
мою провину ти перекреслив би!
мою провину ти перекреслив би!
І лише гора, падаючи, розсиплеться, і камінь постаріє на своєму місці.
Та ба! Як гора падає, валиться,
і скеля зо свого місця сходить,
і скеля зо свого місця сходить,
Вода злизала каміння, і води затопили низини пороху землі. І Ти знищив очікування людини.
води каміння витирають,
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
Ти його скинув до кінця, і він відійшов. Ти йому наставив обличчя і відіслав.
Кидаєшся на нього постійно, і він зникає,
змінюєш вид його і відсилаєш.
змінюєш вид його і відсилаєш.
І якщо його сини стали численними, він не знає, і якщо стають нечисленними, він не свідомий того.
Чи в честі його діти, він не знає,
чи в ганьбі, він не помічає.
чи в ганьбі, він не помічає.