Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав:

1

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

2

Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

3

звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

4

Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

5

Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

6

Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

7

Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

8

Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

9

Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

10

І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

11

Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

12

На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

13

що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

14

Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

15

якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

16

Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

17

Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

18

те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

19

Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

20

Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

21

страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

22

Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

23

призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

24

а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

25

Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

26

біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

27

бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

28

Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

29

Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

30

і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

31

Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

32

Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

33

Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

34

Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

35

Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману.

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Йова 15

Йова 15