Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника: